10 та 11 вересня Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе провів зустрічі з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом, міністром закордонних справ Байбою Браже та головою парламенту (Сейми) Дайгою Мєріною. Ален Берсе підкреслив, що досвід Латвії у боротьбі з гібридними загрозами є цінним для формування спільної європейської відповіді. Крім того, він взяв участь у Ризькій конференції, під час якої висловився щодо майбутнього України як опори європейської безпеки. Нарешті, він відвідав Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій, де обговорювалися можливі синергії між експертним потенціалом НАТО та Ради Європи.

8 вересня міністри закордонних справ Канади, Данії, Іспанії, Фінляндії, Франції, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Польщі, Португалії, Великої Британії та Швеції вирішили запровадити та/або захищати на європейському рівні обмеження на імпорт товарів, вироблених ізраїльськими поселеннями на Західному березі, оскільки ці поселення вважаються незаконними з точки зору міжнародного права. У спільній заяві зазначені держави закликали уряд Ізраїлю припинити будь-яку колонізаційну експансію та підтвердили свою прихильність до досягнення тривалого миру, який дозволить "Ізраїлю та суверенній, демократичній і життєздатній Палестинській державі взаємно визнати одна одну та жити пліч-о-пліч у мирі та безпеці в межах надійних та міжнародно визнаних кордонів".

10 вересня Європейська комісія ухвалила заяву щодо найвіддаленіших регіонів Європейського Союзу, а саме: Гвіани, Гваделупи, Мартініки, Майотти, Реюньйона, Сен-Мартена (Франція), Азорських островів, Мадейри (Португалія) та Канарських островів (Іспанія). У ній викладена нова стратегічна концепція для даних регіонів, спрямована на стимулювання їхнього соціально-економічного розвитку. До повідомлення доданий пакет нормативних актів, що включає низку законодавчих пропозицій, спрямованих на адаптацію певних європейських правил до викликів, з якими стикаються ці території. Зокрема, передбачаються пільги та винятки у сферах оподаткування, лісового господарства, сільського господарства, рибальства та міграції.

З 7 по 11 вересня очільники німецьких дипломатичних представництв зібралися в Берліні на щорічну конференцію послів. 10 вересня міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль виступив із доповіддю про те, як за кордоном сприймають зовнішню політику та політику безпеки Німеччини. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте взяв участь у конференції - це вперше, коли керівник НАТО відвідав цей захід. Міністр доручив послам активно виступати у своїх країнах перебування за посилення підтримки України, нагадавши, що Німеччина наразі є найбільшим двостороннім донором Києва. Цього року Німеччина інвестувала 124,7 млрд євро у зміцнення оборонного потенціалу, що становить приблизно 2,7 % її ВВП. Очікується, що до 2029 року цей показник досягне щонайменше 3,5 %, тобто понад 150 млрд євро.

13 та 14 вересня у Рованіємі (Фінляндія) відбувся Арктичний саміт, на якому зібралися лідери Європейського Союзу. Мета саміту - зміцнити спільний стратегічний курс ЄС в Арктиці, регіоні, геополітичне значення якого стрімко зростає. З огляду на поточну геополітичну напруженість лідери Європейського Союзу прагнуть приділяти більше уваги питанням миру та безпеки, а також економічній діяльності в цьому регіоні.

10 вересня Агентство Європейського Союзу з питань надання притулку (AUEA) опублікувало звіт, у якому надано огляд останніх тенденцій у сфері надання притулку в Європейському Союзі, а також у Швейцарії та Норвегії. Кількість заяв про надання міжнародного захисту, отриманих у першому півріччі 2026 року, становила 332 000, що на 17 % менше, ніж за аналогічний період минулого року. Франція є країною, яка отримала найбільше запитів, за нею йдуть Італія, Іспанія та Німеччина. На ці чотири країни припадає приблизно три чверті всіх отриманих запитів. Рівень визнання в першій інстанції протягом перших шести місяців року становив менше третини.

10 вересня Рада керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ) повідомила про підвищення трьох ключових процентних ставок ЄЦБ на 25 базисних пунктів, починаючи з 16 вересня. Таким чином, ставка за депозитним механізмом була підвищена до 2,5%, ставка за основними операціями рефінансування — до 2,65%, а ставка за механізмом граничного кредитування - до 2,9%. Це підвищення, зокрема, пов'язане з інфляційним тиском, спричиненим конфліктом на Близькому Сході. Прогноз інфляції залишився незмінним: 3% на 2026 рік, 2,5% на 2027 рік та 2,3% на 2028 рік. Щодо економічного зростання, прогноз становить 0,9% у 2026 році, 1,4% у 2027 році та 1,5% у 2028 році.

9 вересня Рахункова палата ЄС опублікувала звіт щодо плану REPowerEU. З моменту ухвалення цього плану в травні 2022 року Європейський Союз суттєво зменшив свою залежність від російських викопних палив. Однак Рахункова палата відзначає значний дефіцит інвестицій. З 300 млрд євро додаткових коштів, які, за оцінками Єврокомісії, були необхідні у 2022 році для досягнення цілей REPowerEU до 2030 року, станом на квітень 2026 року було виділено тільки 54,3 млрд (18 %). Вона звертає увагу на недостатній прогрес у розвитку відновлюваних джерел енергії та транскордонних міжсистемних з'єднань, а також на недостатній моніторинг та управління реалізацією плану. Вона закликає Єврокомісію та держави-члени краще координувати свої плани, подолати дефіцит фінансування та посилити моніторинг цілей REPowerEU.

З нагоди 500-річчя сходження на престол Богемії Фердинанда I Габсбурга у Празькому замку до 28 вересня експонуються коштовності богемської корони. Виготовлені в 1347 році для коронації Карла IV, короля Богемії та імператора Священної Римської імперії, корона святого Вацлава та її коштовності є символами чеської ідентичності.

Італійський художник Мауріціо Каттелан, видатна постать сучасного мистецтва, став лауреатом Премії Національної галереї 2026 року. У рамках виставки "Night" Берлінська Нова Національна галерея представляє першу велику виставку художника в Німеччині. Митець, якого для цієї премії обрало міжнародне журі, презентує колекцію, що поєднує знакові історичні твори та найновіші роботи. Виставка триватиме до 7 березня 2027 року.

В умовах геополітичної напруженості та ослаблення традиційних альянсів Європейський Союз повинен зміцнити свою автономність та здатність до дій. Це передбачає прискорення економічної, фінансової та політичної інтеграції, модернізацію системи управління та більш ефективне реагування на зовнішні виклики. Завдання полягає в тому, щоб дати Європі можливість ще впевненіше заявити про себе в міжнародному контексті, що стає дедалі більш нестабільним та конкурентним.

10 вересня у присутності президента України Володимира Зеленського прем'єр-міністр Канади Марк Карні повідомив про новий етап стратегічного партнерства між двома країнами. Так, окрім нещодавно укладених угод між провідними підприємствами оборонних галузей України та Канади щодо постачання та виробництва безпілотників, уряд Канади інвестує близько 370 млн канадських доларів для зміцнення довгострокової безпеки України. Він надасть фінансування на суму понад 600 мільйонів канадських доларів для підтримки енергетичної безпеки та відбудови України, а також виділить додаткову допомогу в розмірі 6 мільйонів канадських доларів для сприяння репатріації українських дітей, примусово переміщених росією.

9 та 10 вересня в Парижі відбувся Міжнародний космічний саміт. На заході були присутні близько 120 іноземних делегацій. У той час як президент Франції заявив про необхідність повною мірою реалізувати принцип "європейської переваги", голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості IRIS² - європейської ініціативи, спрямованої на розгортання європейської супутникової групи для забезпечення Європи "автономними та стійкими можливостями зв'язку". За даними Єлисейського палацу, під час саміту було укладено близько п'ятдесяти контрактів та угод на загальну суму близько 20 млрд євро.