10 березня Європейська комісія представила низку ініціатив, спрямованих на стимулювання інвестицій у чисту енергетику. Цей "енергетичний пакет" покликаний підвищити енергетичну стійкість, знизити ціни та зменшити залежність Євросоюзу від ввезених паливних ресурсів. Ця стратегія дозволить інвестувати в конкретні проєкти енергетичної інфраструктури у партнерстві з групою Європейського інвестиційного банку. Пакет "Енергія для громадян" дозволить забезпечити споживачів доступною енергією. Крім того, Європейська комісія вперше оприлюднила стратегію щодо малих модульних реакторів (SMR), щоб прискорити їхнє впровадження в ЄС до 2030 року.

Напередодні парламентських виборів у Угорщині, які відбудуться 12 квітня, Віктор Орбан, як ніколи раніше, опинився під загрозою. За результатами останнього опитування від 11 березня, його головний опонент Петер Мадяр (партія "Тіса") лідирує за результатами голосування. Після 16 років при владі падіння довіри до Віктора Орбана пояснюється, зокрема, рекордною інфляцією, майже нульовим зростанням (0,4 % у 2025 році) та дипломатичними напруженнями з Європейським Союзом та сусідами. З огляду на ризик поразки з'являються побоювання щодо можливого іноземного втручання.

11 березня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав Страсбург, де виступив перед депутатами Європарламенту. Зокрема, він згадав про встановлення миру між Вірменією та Азербайджаном, яке було офіційно закріплене в серпні 2025 року, а також про прагнення своєї країни приєднатися до Європейського Союзу. Він підкреслив, що його країна ухвалила закон про початок процесу вступу до ЄС. Він заявив, що однією з головних перешкод на шляху інтеграції Вірменії до ЄС є замороження політичного діалогу з Грузією, щодо якого він закликав до розвитку цього процесу.

14 березня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити до 15 вересня 2026 року дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці індивідуальні заходи застосовуються до приблизно 2 600 осіб та організацій та передбачають обмеження на пересування, заморожування активів та заборону на надання коштів або інших економічних ресурсів особам, включеним до списку.

15 березня прем'єр-міністри Канади, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції ухвалили в Осло спільну заяву, спрямовану на зміцнення стратегічного співробітництва між Канадою та країнами Північної Європи. Обговорення стосувалися євроатлантичної безпеки та стабільності в Арктиці, а також розвитку оборонних промислових потужностей та стійкості до гібридних загроз. Лідери обговорили питання посилення економічного, технологічного та енергетичного співробітництва, зокрема у сферах інновацій та "зеленого" переходу. Вони також підтвердили свою прихильність до правового міжнародного порядку, суверенітету держав та підтримки України, а також зобов'язалися продовжувати регулярний політичний діалог з метою зміцнення свого партнерства.

З 10 по 12 березня король Швеції здійснив офіційний державний візит до Польщі на запрошення президента Кароля Навроцького з метою зміцнення двосторонніх відносин між двома країнами. У регіональному контексті, позначеному війною в Україні, обговорення стосувалися поглиблення співпраці у сфері безпеки в Балтійському морі, зокрема через розвиток спільних оборонних можливостей, інтенсифікацію навчань та захист критичної інфраструктури. Президент Польщі також наголосив на важливості торговельного та технологічного партнерства, нагадавши, що близько 700 шведських компаній інвестують у Польщу, а двосторонній товарообіг продовжує зростати.

13 березня польський уряд на чолі з Дональдом Туском взяв на себе зобов'язання реалізувати європейську програму "Security Action for Europe" (SAFE), незважаючи на вето президента Кароля Навроцького. Цей механізм, на який виділено 150 млрд євро у вигляді кредитів, має на меті підтримати спільні європейські інвестиції в озброєння, боєприпаси та критичну інфраструктуру в умовах російської загрози. Польща, яка є головним бенефіціаром цієї програми, може залучити близько 43,7 млрд євро для посилення оборонного потенціалу країни та зміцнення "східного щита" ЄС та НАТО. Щоб обійти президентське вето, уряд планує скористатися Фондом підтримки збройних сил — існуючим бюджетним інструментом, що дозволяє забезпечити ефективне залучення цих коштів.

Напередодні парламентських виборів у Словенії, які відбудуться 22 березня, останні опитування громадської думки, проведені інститутом Valicon для Siol, показують незначну різницю між двома провідними політичними партіями. Правоцентристська партія "Словенська демократична партія" (SDS) та лівоцентристська партія "Рух Свобода" (GS) наразі йдуть нога в ногу, що обіцяє надзвичайно напружену боротьбу за перше місце. На наступних позиціях кілька партій, таких як "Демократи" (правоцентристи), "Соціальні демократи" (соціал-демократи) та спільний список "Лєвіца Весна" (ліво-зелені), набирають близько 6 % голосів за результатами опитувань, що свідчить про зростаючу поляризацію словенського політичного ландшафту.

15 березня відбулася церемонія закриття Зимових Паралімпійських ігор Мілан-Кортіна 2026. Згідно з традицією, грецька делегація, як країна-засновниця Ігор, відкривала ходу разом із делегацією країни-господаря, Італії, за якими слідували інші делегації. Загалом країни-члени Європейського Союзу завоювали 90 медалей: 29 золотих, 30 срібних та 31 бронзову. Ця церемонія закриття також відзначилася передачею прапора Франції, яка прийматиме наступні Ігри у французьких Альпах у 2030 році.

12 березня президент України Володимир Зеленський відвідав Румунію, де зустрівся зі своїм колегою Нікушором Даном та прем'єр-міністром Іліє Болояном. Вони підписали угоду про стратегічне партнерство, зокрема в сферах економіки, енергетики та військового співробітництва. Зокрема, угода передбачає виробництво дронів у Румунії з використанням українського досвіду в рамках програми SAFE. 13 березня президент України відвідав Париж, де зустрівся зі своїм колегою Емманюелем Макроном. Вони обговорили ситуацію на Близькому Сході, посилення санкцій проти росії та активізацію підтримки України. Крім того, Емманюель Макрон заявив, що Україна гідна відкриття перших розділів переговорів щодо її вступу до Європейського Союзу.

13 березня Європейська комісія схвалила третій запит Німеччини на виплату 4,6 млрд євро в рамках європейського плану відновлення "Next Generation EU". Фонд пропонує здійснювати моніторинг реалізації плану відновлення в кожній країні.