19 травня депутати Європарламенту схвалили нові правила щодо обов'язкового контролю іноземних інвестицій у чутливих секторах, таких як оборона, напівпровідники, фінансові послуги та критично важливі сировинні ресурси. Новий регламент, що має ключове значення для економічної безпеки Європи, має сприяти зміцненню співпраці між національними органами контролю та більшій гармонізації процедур. Перший регламент щодо відбору набрав чинності в жовтні 2020 року, і Європейська комісія запропонувала його перегляд у 2024 році.

21 травня депутати Європейського парламенту схвалили нові правила, що посилюють заходи з надання правової підтримки та захисту жертв у рамках кримінального провадження. Вони ухвалили рішення про створення європейської гарячої лінії для жертв та використання цифрових інструментів для повідомлення про кримінальні правопорушення в Інтернеті. З метою зміцнення прав жертв під час кримінального провадження було затверджено нове право на повагу до приватного життя та нерозголошення даних жертви злочинцю. Крім того, гарантується доступ до медичної допомоги для жертв сексуального насильства.

25 травня була оприлюднена перша енцикліка - офіційний лист Папи Леона XIV, адресований усім вірянам Католицької Церкви. Цей документ під назвою "Magnifica Humanitas" ("Величне людство") є першим великим доктринальним текстом його понтифікату. Більш ніж на ста сторінках викладено католицьку доктрину щодо штучного інтелекту, де поєднуються критика технологічного капіталізму, геополітичні роздуми про війну та антропологічні питання щодо місця людини в автоматизованому світі. Папа, зокрема, стверджує, що штучний інтелект має бути знезброєний та звільнений від логіки, яка робить його інструментом панування, виключення чи смерті.

22 травня лідери Великобританії, Італії, Німеччини, Франції, Канади, Австралії та Нової Зеландії опублікували спільну заяву щодо ситуації на Західному березі річки Йордан. Вони нагадують, що згідно з міжнародним правом ізраїльські поселення на Західному березі, території Палестини, окупованій з 1967 року, є незаконними. Тому вони закликають уряд Ізраїлю припинити розширення поселень та своїх адміністративних повноважень та забезпечити, щоб поселенці, які вчиняють акти насильства, відповідали за свої дії. Крім того, вони підтверджують свою непохитну прихильність до переговорного дводержавного рішення - Ізраїль та Палестина.

22 травня лідери Європейського Союзу та Мексики зібралися в Мехіко на восьмий саміт. Ця зустріч ознаменувалася підписанням нової всеосяжної угоди між Європейським Союзом та Мексикою, покликаної поглибити торговельні відносини та стратегічне співробітництво між обома партнерами. Обговорення також стосувалися низки спільних пріоритетів, зокрема енергетичної безпеки, боротьби з організованою злочинністю, кліматичної трансформації, інновацій, а також важливих міжнародних геополітичних питань у контексті значних глобальних напружень.

18 травня Європейська комісія опублікувала п'яту доповідь про стан Шенгенського простору. У доповіді за 2026 рік зазначається, що Шенгенський простір і надалі демонструє стійкість, а також наводиться низка важливих досягнень. Кількість незаконних перетинів кордонів зменшилася на 26 %, що свідчить про кращий захист зовнішніх кордонів, тоді як рівень повернення досяг найвищого рівня за останні десять років — 28 %. Впровадження в квітні системи в'їзду/виїзду (EES) дозволило ще більше цифровізувати Шенгенський простір. У січні також була ухвалена перша стратегія ЄС у сфері віз.

21 травня Євростат опублікував звіт про демографію Європи за 2026 рік. Цей звіт, що містить різноманітні дані про 451 мільйон громадян Європейського Союзу, дає змогу дослідити динаміку європейської демографії, її різноманітність та структуру за допомогою низки інтерактивних інфографіків.

20 травня президент Молдови Мая Санду відвідала Нідерланди з візитом, присвяченим зміцненню двостороннього співробітництва та підтримці процесу вступу Молдови до Європейського Союзу. Паралельно прем'єр-міністр Молдови Александру Мунтяну погодив з Міжнародним валютним фондом нову трирічну програму співпраці. Вона має на меті підтримати макроекономічну стабільність країни, супроводжувати структурні реформи та зміцнити стійкість молдовської економіки в регіональному контексті, що характеризується наслідками війни в Україні та енергетичною напруженістю.

21 та 22 травня міністри закордонних справ країн НАТО зібралися у Швеції. Зокрема, вони обговорили питання збільшення видатків на оборону, розширення промислового виробництва оборонної продукції, продовження підтримки України, шляхи зміцнення НАТО та забезпечення рівноправності між її членами, а також ситуацію на Близькому Сході. Обговорення також допомогли закласти основу для наступного саміту Організації, який відбудеться в липні в Анкарі.​

22 травня міністри Єврогрупи зібралися, щоб обговорити останні макроекономічні події в єврозоні на основі весняного економічного прогнозу Європейської комісії на 2026 рік. Вони також обмінялися думками щодо низки економічних викликів та можливостей державної політики у сфері доступного житла. Крім того, вони підбили підсумки щодо прогресу у створенні цифрового євро.

22 травня міністри торгівлі країн ЄС провели обмін думками щодо наслідків ситуації на Близькому Сході для європейської економіки та необхідних стратегічних заходів, зосередивши увагу на диверсифікації джерел постачання. Вони розширили санкції проти Ірану, зокрема проти юридичних та фізичних осіб, причетних до блокування Ормузької протоки. Вони призупинили митні збори на деякі добрива та ухвалили більш суворі правила щодо торговельних преференцій для деяких країн, що розвиваються.

22 травня парламент Словенії 51 голосом із 90 затвердив призначення Янеза Янші, лідера Демократичної партії (SDS), на посаду прем'єр-міністра, тим самим відкривши шлях до формування нового уряду, який зобов'язався запровадити податкові пільги, реформи на користь бізнесу та зміни у фінансуванні пенсій. Це буде четвертий термін Янеза Янші на чолі уряду (2004–2008, 2012–2013, 2020–2022)

13 травня новий уряд на чолі з Петером Мадяром склав присягу. До його складу входять 17 міністрів, серед яких 4 жінки. 19 та 20 травня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відвідав Польщу в рамках свого першого закордонного візиту. Після візиту до Кракова він прибув до Варшави, де зустрівся зі своїм польським колегою Дональдом Туском, а також з президентом Каролем Навроцьким. 21 травня Петер Мадяр відвідав Австрію, де зустрівся з канцлером Крістіаном Штоккером. Обидва глави урядів підкреслили історично тісні відносини між їхніми країнами. Вони також висловилися за посилення регіональної співпраці, а також за розширення Європейського Союзу на країни Західних Балкан.