24 червня лідери Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Великої Британії, які зібралися в Берліні, ще раз підтвердили свою прихильність зміцненню євроатлантичної безпеки напередодні саміту НАТО, що відбудеться 7–8 липня в Анкарі. Зокрема, вони домовилися активізувати співпрацю в оборонній сфері, посилити військову та політичну підтримку України, розвивати європейський оборонний промисловий потенціал та координувати свої зусилля для забезпечення справедливого та сталого миру в Україні. П'ять країн також позитивно оцінили меморандум про взаєморозуміння, укладений між США та Іраном, який вони вважають можливістю для зміцнення регіональної стабільності.

24 червня Верховна представниця з питань закордонних справ Кая Каллас анонсувала призначення в Європейській службі зовнішніх справ (ЄСЗС). Колишня міністр Нідерландів Кайса Оллонгрен призначена генеральним секретарем ЄСЗС. Зараз вона обіймає посаду спеціальної представниці Європейського Союзу з прав людини і приступить до виконання своїх обов'язків 1 вересня. Естонець Матті Маасікас, який зараз обіймає посаду заступника генерального секретаря та генерального директора з питань Європи та Центральної Азії, призначений заступником генерального секретаря з питань геоекономіки та міжінституційних відносин. Крім того, нинішній постійний представник Франції при НАТО Давид Кваш призначений заступником генерального секретаря з питань миру, безпеки та оборони.

До 21 липня у місті Екс-ан-Прованс проходить 78-й оперний фестиваль, присвячений темі "пошуку людяності". Організатори прагнуть представити високоякісну та надзвичайно різноманітну програму: оперні постановки, сучасні прем'єри, а також переосмислення шедеврів бароко та камерної музики.

23 червня прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене повідомила про свою відставку та відставку свого уряду, який зазнав низки криз, тим самим завершивши десятимісячний термін повноважень. Новий уряд на чолі з Міндаугасом Сінкевічусом, головою Соціал-демократичної партії, має бути сформований найближчими днями. Це буде третій уряд на чолі з представниками цієї партії з часу виборів 2024 року.

25 червня Рада ЄС остаточно ухвалила два регламенти, що реалізують тарифні положення спільної декларації ЄС та США. Обидва документи скасовують мита, що застосовуються до американських промислових товарів, та передбачають преференційний доступ на європейський ринок для певних морепродуктів та сільськогосподарських товарів. Ці тарифні зобов'язання супроводжуються механізмами захисту та призупинення. Вони дають змогу Європейському Союзу призупиняти тарифні преференції у разі, якщо США не дотримуються своїх зобов'язань, а також оперативно реагувати, якщо ці преференції спричиняють значне зростання імпорту, що ставить під загрозу інтереси підприємців Європейського Союзу.

25 червня європейські міністри охорони навколишнього середовища розглянули прогрес, досягнутий у питанні внесення змін до регламенту щодо норм викидів CO2 для легкових автомобілів. Після цього вони підбили підсумки щодо стратегії забезпечення стійкості водних ресурсів та провели обговорення зв'язку між втратою біорізноманіття та втратою конкурентоспроможності. Також вони обмінялися думками щодо майбутнього регламенту REACH, який регулює використання хімічних речовин. Особливу увагу вони приділили шляхам посилення його виконання та модернізації існуючих правил.

26 червня європейські міністри енергетики схвалили переговорну позицію Ради ЄС щодо пакету "Європейські мережі" (European grids), який має на меті модернізацію та розвиток європейської енергетичної інфраструктури з метою сприяння електрифікації та декарбонізації континенту. Вони обмінялися думками щодо заходів з декарбонізації після 2030 року для досягнення мети скорочення викидів парникових газів на 90 % до 2040 року, а також щодо впливу кризи на Близькому Сході на енергетичний сектор.

22 червня Адріан Вестеа, прем'єр-міністр, призначений президентом Румунії Нікосуром Даном, не зміг отримати вотум довіри парламенту, набравши лише 189 голосів із необхідних 233. Майже через два місяці після повалення уряду Іліє Болояна альянсом соціал-демократів та ультраправої партії AUR президент знову має призначити нового прем'єр-міністра.

23 червня угорські депутати схвалили заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, в рамках хвилі реформ прем'єр-міністра Петера Мадяра. Були розширені повноваження Управління з питань доброчесності - органу з боротьби з корупцією, створеного у 2022 році в рамках реформ, ініційованих Європейським Союзом. Відтепер вона зможе перевіряти декларації про майновий стан, вимагати від судових органів проведення антикорупційних розслідувань, а також призупиняти процедури укладення державних контрактів з метою захисту європейських коштів. Ця хвиля реформ має на меті забезпечити країні доступ до 16 млрд євро європейських коштів, які, відповідно до заяви Європейської комісії, будуть виділені за умови впровадження реформ для вирішення проблем, пов'язаних із корупцією та верховенством права.

23 червня президент України Володимир Зеленський прийняв генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана, щоб обговорити хід реалізації реформ, розпочатих Україною, та перспективи її зближення з організацією. З цієї нагоди він подав оновлену заявку на отримання статусу країни-кандидата на вступ до ОЕСР вже восени 2026 року. Обговорення стосувалися продовження реформ у сферах управління, боротьби з корупцією, модернізації державної адміністрації та економічного відновлення.

25 червня Рада ЄС продовжила на один рік, до 31 липня 2027 року, санкції проти росії у зв'язку з агресивною війною, яку вона веде проти України. Чинні заходи охоплюють такі сектори, як торгівля, фінанси, енергетика, фінансові послуги та нафтова галузь. З 24 лютого 2022 року Європейський Союз ухвалив 20 пакетів санкцій, спрямованих на посилення тиску на росію з метою змусити її припинити агресивну війну та розпочати мирний процес.

26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити на один рік, до 4 березня 2028 року, тимчасовий захист осіб, які втікають від агресивної війни, яку веде росія проти України. Наразі цим захистом користуються майже 4,4 мільйона переміщених осіб. Мета Єврокомісії також полягає в тому, щоб узгодити потребу людей у захисті з можливостями України щодо самооборони. Тому тимчасовий захист не надається особам, які повинні залишатися на території України через свої військові обов'язки. Тепер Рада ЄС має ухвалити цю пропозицію.

25 та 26 червня у польському місті Ґданськ пройшла Конференція з питань відбудови України, яку спільно очолювали Польща та Україна з метою мобілізації міжнародної підтримки для відновлення країни. Конференція, в якій взяли участь представники держав, міжнародних організацій, фінансових інституцій та приватного сектору, була присвячена питанням відновлення критично важливої інфраструктури, зміцнення енергетичної безпеки та залучення інвестицій. З цієї нагоди голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про виділення першого траншу в розмірі 3,2 млрд євро в рамках європейської позики на суму 90 млрд євро, призначеної для фінансування бюджетної підтримки та оборонних потреб України на 2026 та 2027 роки.

1 липня Фонд Де Гаспері за підтримки Фонду Роберта Шумана організовує конференцію, присвячену 75-й річниці саміту в Санта-Маргеріта-Лігуре - події, що поклала початок післявоєнній європейській співпраці, під час якої зустрілися глави урядів Італії та Франції, Альчіде Де Гаспері та Рене Плевен у супроводі міністрів закордонних справ Карло Сфорца та Роберта Шумана. За участю представників політичних кругів, наукових кіл та інституцій обговорення стосуватимуться сучасних викликів європейської інтеграції, зокрема у сферах безпеки, конкурентоспроможності, цифрової трансформації та стратегічного суверенітету.

22 червня Франко-німецька парламентська асамблея (APFA) провела чергове пленарне засідання в Парижі під спільним головуванням голови Національних зборів Яель Брон-Піве та голови Бундестагу Юлії Клекнер. Французькі та німецькі депутати ще раз підтвердили своє прагнення посилити двосторонню співпрацю в умовах європейських викликів у сферах безпеки, економічної конкурентоспроможності та енергетичного переходу. Обговорення стосувалися підтримки України, зміцнення європейської оборони, а також франко-німецької координації в рамках Європейського Союзу. Ця зустріч підтвердила роль APFA як важливого майданчика для парламентського діалогу між Парижем і Берліном та як інструменту політичного зближення між двома країнами.

25 червня в місті Антіб відбувся саміт між Францією та Італією. Емманюель Макрон та Джорджа Мелоні ще раз підтвердили своє спільне прагнення до створення більш згуртованої, суверенної, демократичної та конкурентоспроможної Європи. Вони домовилися поглибити двосторонню співпрацю, зокрема в політичній, економічній, сільськогосподарській, соціальній, освітній, науковій, культурній сферах, а також у промислових та інноваційних галузях. Крім того, підтвердивши свою підтримку Україні та привітавши підписання меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, вони заявили про намір ще більше посилити франко-італійську співпрацю у сферах зовнішньої політики, безпеки та оборони в усіх галузях.