7 червня вірменські виборці віддали свої голоси за чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, лідера партії "Громадянський договір", який значно випередив своїх суперників, набравши 50 % голосів. Ці вибори мали значення вибору між зближенням з Європейським Союзом або збереженням у орбіті москви, яку уособлював мільярдер Самвел Карапетян, лідер партії "Сильна Вірменія" (23%). Перемога чинного прем'єр-міністра з переконливою більшістю голосів підсилює позиції Нікола Пашиняна у продовженні розпочатих реформ та засвідчує поступове дистанціювання від росії й зближення Вірменії із західними партнерами.

4 червня Рахункова палата ЄС опублікувала звіт про підтримку політики згуртування в сфері зайнятості молоді. У ньому нагадується, що з 2013 року програмою "Гарантія для молоді" скористалися майже 57 мільйонів молодих людей, а рівень безробіття серед осіб віком 15–29 років знизився з понад 20 % до менше ніж 12 %. Захищаючи загальну ефективність Європейського соціального фонду, Рахункова палата закликає Єврокомісію краще оцінювати довгострокові результати, обмежувати ефект дотацій на працевлаштування та ефективніше орієнтуватися на економічно неактивну молодь.

4 червня Європейська комісія опублікувала 14-те видання "Дашборд правосуддя в Європейському Союзі". У виданні за 2026 рік відзначається покращення сприйняття незалежності судової влади та постійний прогрес у цифровізації систем правосуддя у 27 державах-членах. Вперше у звіті представлений огляд повноважень вищих адміністративних судів та судів загальної юрисдикції держав-членів у комерційних справах. Висновки огляду будуть використані при підготовці звіту Європейської комісії за 2026 рік про верховенство права та Європейський семестр.

7 червня партія чинного прем'єр-міністра Альбіна Курті "Самовизначення" (VV, ліва) посіла перше місце на дострокових парламентських виборах, набравши майже 43 % голосів. Ці вибори були призначені після розпуску парламенту в квітні через відсутність згоди між партіями щодо призначення президента країни. Незважаючи на цю перемогу, партія втратила вісім відсотків порівняно з попередніми виборами у грудні 2025 року, на яких вона набрала 51 % голосів. Цей результат не дозволяє Альбіну Курті керувати країною самостійно і створює передумови для складних переговорів щодо формування коаліції, а Косово залишається у стані глибокої інституційної кризи.

4 червня Франція та Німеччина анонсували відкриття двох нових французько-німецьких культурних інститутів (ICFA) у Кордові (Аргентина) та Глазго в рамках Аахенського договору, спрямованого на поглиблення культурної співпраці за кордоном. Ці спільні структури, що спираються на мережі "Альянс франсез" та "Гете-Інститут", мають на меті сприяти мовним, культурним та освітнім обмінам, а також поширенню спільних демократичних цінностей. Новий етап розширення збільшує кількість ICFA, відкритих з 2021 року, до п'яти і є частиною французько-німецької стратегії зміцнення культурного впливу на міжнародному рівні.

З нагоди 100-річчя від дня смерті Клода Моне (1840–1926) Музей сучасного мистецтва імені Андре Мальро в Гаврі до 27 вересня пропонує унікальну можливість зануритися в молодість художника завдяки виставці "Моне в Гаврі". Виставка, що налічує близько ста творів та документів, наданих престижними державними та приватними установами, а також колекціями нащадків художника, проливає нове світло на зв'язки батька імпресіонізму з містом Гавр.

6 червня литовські соціал-демократи, які очолюють правлячу коаліцію, вирішили виключити з неї популістську партію "Світанок над Німаном" та запросили Союз демократів "За Литву" розпочати переговори про приєднання до коаліції. Нова потенційна коаліція соціал-демократів, демократів, Аграрного союзу та зелених матиме більшість у 75 депутатів із 141, проти 80 на даний момент. Про створення нової коаліції має бути заявлено найближчими тижнями.

4 червня під час першої інвестиційної конференції між Європейським Союзом та Молдовою Європейська комісія оприлюднила плани інвестицій та проектні ініціативи на суму 641 млн євро, яка до 2027 року має зрости до 1,9 млрд євро. Ця конференція передує 2-му саміту Європейський Союз - Молдова, який заплановано на 22 червня в Брюсселі.

3 червня 193 держави-члени ООН проголосували за обрання нових непостійних членів Ради Безпеки організації на період 2027–2028 років. На два місця, зарезервовані для групи "Західна Європа" (WEOG), претендували три країни: Німеччина, Австрія та Португалія. Після шести послідовних обрань до Ради Безпеки з 1973 року Німеччина зазнала безпрецедентного дипломатичного поразки, набравши 104 голоси проти 134 у Португалії та 131 в Австрії. Три інші місця, за які точилася боротьба, були відведені Зімбабве та Тринідаду і Тобаго від Африканської групи та Латиноамериканської та Карибської групи, а Киргизстан вперше в своїй історії отримав місце від Азіатсько-Тихоокеанського регіону, випередивши Філіппіни за підсумками чотирираундового голосування.

4 червня Рада ЄС ухвалила четверту програму допомоги, спрямовану на посилення оборонних можливостей Ліванських збройних сил. Таким чином, загальний обсяг допомоги, наданої Лівану в рамках Європейського механізму миру, становить 182 млн євро. Нова програма підтримки нелетального характеру спрямована на зміцнення Збройних сил Лівану в п'яти сферах за допомогою постачання військового обладнання та проведення навчання: контроль території, багатогалузеві знання, морська безпека, захист критично важливих військових об'єктів та медичне забезпечення.

4 червня президент Румунії Нікушор Дан призначив Еуджена Томака на посаду прем'єр-міністра через місяць після того, як соціал-демократи та ультраправі проголосували за вотум недовіри уряду на чолі з Іліє Болояном. Новий прем'єр-міністр, який до цього був депутатом Європарламенту, має 10 днів, щоб подати до парламенту програму та склад уряду.

2 червня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відвідав Берлін, де зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Лідери обговорили питання конкурентоспроможності та бюджету Європейського Союзу, а також зміцнення позицій Угорщини в його складі. 3 червня він прибув до Парижа, де зустрівся з президентом Емманюелем Макроном. Зокрема, лідери обговорили питання підтримки України та продовження санкцій проти росії, європейської безпеки та оборони, зміцнення європейської конкурентоспроможності, а також підготовку наступної багаторічної фінансової програми.

3 червня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив про укладення угоди з Україною щодо становища угорської меншини в Україні. Ця угода стосується розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав близько 100 000 угорців, які проживають на західному кордоні України, у Закарпатті. Натомість Угорщина зобов'язується зняти своє вето щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, які досі блокував колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан.

4 червня президент Франції Емманюель Макрон відвідав Чорногорію. Це був перший офіційний візит президента Франції до Чорногорії з моменту здобуття нею незалежності у 2006 році. Під час візиту він зустрівся зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем, а також з прем'єр-міністром Мілойко Спаїчем. Ці зустрічі завершилися підписанням п'яти угод, спрямованих на зміцнення двостороннього співробітництва між двома країнами, зокрема в сферах енергетики, охорони здоров'я, транспорту, оборони, кібербезпеки та боротьби з маніпулюванням інформацією.