16 квітня Європейська комісія запустила кризовий механізм Європейського фонду морських справ, рибальства та аквакультури (Feampa). Він дозволяє державам-членам надавати фінансову компенсацію операторам сектору рибальства та аквакультури, чиї засоби до існування зазнали збитків внаслідок конфлікту на Близькому Сході. Кризова підтримка з боку Feampa – це тимчасова допомога у розмірі 760 млн євро, яка згодом буде доповнена додатковими економічними заходами у формі державної допомоги.

17 квітня Європейська комісія представила перший план дій, спрямований на просування реалізації Середземноморського пакту, започаткованого у жовтні 2025 року. Цей план складається з 21 ініціативи та базується на трьох стратегічних напрямках: люди, економіка та безпека. Серед ключових проектів плану – поглиблення університетської співпраці, ініціатива з транс-середземноморського співробітництва у сфері відновлюваних джерел енергії та чистих технологій (T-MED), а також європейська платформа з боротьби з пожежами.

Колишній президент Болгарії Румен Радев впевнено лідирує на парламентських виборах 19 квітня, набравши 44,67 % голосів, що відповідає 141 з 240 місць у парламенті, завдяки чому його коаліція отримала абсолютну більшість. Хоча цей результат обіцяє можливу інституційну стабілізацію після восьми виборів за п'ять років та відкриту боротьбу з корупцією, він викликає певне занепокоєння, зокрема щодо дипломатичного курсу майбутнього прем'єр-міністра, який може перетворити Болгарію на новий проросійський елемент у складі Європейського Союзу.

16 квітня Європейський Союз спільно з Німеччиною, Францією, Великобританією, США та Африканським союзом виступив співорганізатором третьої міжнародної конференції щодо Судану в Берліні. З цієї нагоди Європейська комісія повідомила про виділення допомоги у розмірі 812,14 млн євро для реагування на кризу в Судані, яка триває вже четвертий рік. Ця допомога спрямована на боротьбу з продовольчою нестабільністю та підтримку функціонування основних служб з метою зміцнення стійкості країни.

13 квітня Висока представниця Кая Каллас взяла участь у щорічній сесії Ради Безпеки ООН, присвяченій співпраці з Європейським Союзом. Вона наголосила, що, хоча країни-члени Європейського Союзу становлять лише 5 % світового населення, вони забезпечують 42 % офіційної допомоги на цілі розвитку та фінансують чверть основного бюджету ООН. З огляду на агресивну війну, яку веде росія в Україні, та конфлікт на Близькому Сході, вона наголосила на необхідності надавати пріоритет багатосторонності та співпраці.

17 квітня під головуванням президента Франції Емманюеля Макрона та прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера в Парижі зібралися 51 світовий лідер для участі в конференції на тему "Ініціатива щодо морського судноплавства в Ормузькій протоці". Вони закликали до беззастережного, необмеженого та негайного відкриття Ормузької протоки, підтвердили свою підтримку важливій роботі, яку проводить Міжнародна морська організація для забезпечення безпеки моряків та суден, а також підтвердили створення незалежної багатонаціональної оборонної місії з метою захисту торгових суден під керівництвом Великої Британії та Франції, які координуватимуть планування та залучення країн-учасниць.

15 квітня Європейське оборонне агентство (ЄОА) опублікувало свій звіт за 2025 рік, у якому наголошує на необхідності зміцнення стратегічного суверенітету Європи в умовах російської загрози. Воно зазначає, що видатки Європейського Союзу на оборону у 2024 році сягнули 343 млрд євро і, як очікується, у 2025 році становитимуть 381 млрд євро, що становить приблизно 2,1% ВВП. До 2030 року агентство рекомендує поширити практику спільних закупівель, зокрема боєприпасів, прискорити інновації за допомогою Центру оборонних інновацій ЄС та посилити взаємодію з НАТО й Україною, щоб усунути прогалини в європейських оборонних можливостях.

До 19 липня в Національній галереї Дубліна проходить виставка, присвячена Вільяму Блейку, видатній постаті британського романтизму, під назвою "Вільям Блейк: епоха романтичної фантазії". Вона об'єднує понад сто творів - картин, малюнків та гравюр — і висвітлює його творчий світ, позначений уявою та надприродним. Виставка також розглядає його творчість у контексті художніх перетворень кінця XVIII століття.

17 квітня в Парижі зібралися представники 51 країни, щоб узгодити свої дії у відповідь на напруженість, пов'язану з блокадою Ормузької протоки. У ситуації, що характеризується ризиком серйозних порушень світового енергетичного обміну, учасники обговорили заходи, покликані забезпечити свободу судноплавства та стабільність торговельних потоків. Окрім цієї кризи, розрив між двома берегами Атлантики стає дедалі більш помітним під впливом зростаючих політичних та стратегічних суперечностей. У цьому контексті Європа прискорює процес побудови своєї автономії через конкретні ініціативи у промисловій, банківській та цифровій сферах, підтверджуючи динаміку стратегічної емансипації, яка вже розпочалася.

15 квітня в Берліні відбулося 34-те засідання Контактної групи з питань оборони України, співголовами якого виступили Німеччина та Велика Британія, за участю Генерального секретаря НАТО та представників понад 50 країн-партнерів. На тлі продовження російських наступальних операцій союзники підтвердили свою готовність зберегти та посилити військову підтримку Києва. Серед ключових заяв - постачання нових систем протиповітряної оборони Patriot, додаткових ракет у рамках чеської ініціативи, а також надання Великою Британією понад 120 000 дронів протягом року.

16 квітня прем'єр-міністр Нідерландів Роб Джеттен вручив президенту України Володимиру Зеленському Міжнародну премію "Чотири свободи", яку було присуджено на знак визнання стійкості українського народу в умовах російського вторгнення. Заснована у 1982 році, ця премія відзначає особистостей та організації, які втілюють "Чотири свободи", визначені Франкліном Д. Рузвельтом у 1941 році: свободу слова, свободу віросповідання, свободу жити в достатку та свободу жити без страху.

У 2024 році Ніколя Тензер опублікував книгу "Наша війна: злочин і забуття, потреба у стратегічному мисленні", в якій російське вторгнення в Україну розглядається в контексті тривалого глобального конфлікту, що характеризується поверненням воєн високої інтенсивності та ослабленням міжнародного правового порядку. Завдяки вирішальній підтримці Фонду був здійснений переклад книги українською мовою та опублікований видавництвом "Дух і Літера", що забезпечило її широке поширення серед української громадськості. Це видання, спеціально підготовлене для української аудиторії, містить передмову Мирослава Мариновича, нову передмову Ніколя Тензера, а також аналітичну післямову Андрія Ріпи.

18 квітня 1951 року в Парижі Бельгія, Франція, Італія, Федеративна Республіка Німеччина, Люксембург та Нідерланди підписали Договір про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВТ). Це перший засновницький договір європейських спільнот. Він створив спільний ринок вугілля та сталі, поставивши їх виробництво під спільний контроль.