З 30 вересня по 2 жовтня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила свій шостий щорічний візит на Західні Балкани. Вона послідовно відвідала Албанію, Косово, Чорногорію та Північну Македонію. Під час зустрічей обговорювалися наступні кроки, необхідні для просування партнерів регіону на шляху до вступу до ЄС, а також процес поступової інтеграції, що наразі триває. У рамках цього візиту в Будві були підписані меморандуми про взаєморозуміння між сімома промисловими парками та зонами економічної діяльності шести країн Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія) та партнерськими організаціями Європейського Союзу. Підписання цих документів офіційно започаткувало партнерство між промисловими парками регіону та промисловими парками Європейського Союзу.

З 28 вересня по 2 жовтня у Страсбурзі відбулося засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Роботу відкрили врученням Премії імені Вацлава Гавела з прав людини іранській адвокатці Насрін Сотуде. Парламентарії обговорили питання солідарності з Сеутою, забезпечення допомоги українським військовослужбовцям з інвалідністю та внесок діаспор та мігрантів у соціальну згуртованість. 30 вересня вони розглянули питання свободи ЗМІ, тиску на Міжнародний кримінальний суд та маніпуляцій росії. 1 жовтня обговорювалися питання клімату та впливу штучного інтелекту на зайнятість у співпраці з ОЕСР. Сесія завершилася ухваленням реформи Регламенту, зокрема щодо зовнішніх та міжпарламентських відносин Асамблеї.

1 та 2 жовтня міністри юстиції та внутрішніх справ ухвалили нові правила повернення осіб, які не мають права на проживання в Європейському Союзі, а також рішення щодо укладення угоди зі Швейцарією про дані щодо пасажирів. Крім того, вони схвалили підписання угоди з Південною Кореєю щодо передачі даних про пасажирів, що дозволить "запобігати, виявляти, розслідувати та переслідувати тероризм та тяжкі злочини". 2 жовтня міністри схвалили висновки щодо боротьби з расизмом та пов'язаними з ним формами ненависті й дискримінації. Вони провели орієнтаційну дискусію щодо перегляду мандата Євроюсту - Європейського агентства з питань судової співпраці у кримінальних справах.

4 жовтня 3,4 мільйона виборців прийшли на виборчі дільниці, щоб обрати своїх представників у рамках багаторівневої інституційної структури, покликаної розподілити владу між боснійцями, хорватами та сербами. Боснія і Герцеговина поділена на дві автономні одиниці, кожна з яких має власний уряд: Республіку Сербську та Хорватсько-боснійську Федерацію. На чолі держави стоїть центральний уряд та тричленне президентство. Двоє президентів (боснійець Денис Бечирович та серб Мілорад Додік) були переобрані на чотирирічний термін. Попереднього хорватського президента Желько Комсіча замінила жінка - Даріана Філіпович із партії HDZ. Виборці мали обрати понад 500 депутатів та посадових осіб, зокрема членів президентської трійки. За даними влади, явка склала 42 %, що на майже 10 пунктів менше, ніж під час попередніх виборів у 2022 році.

5 жовтня голова уряду Педро Санчес (PSOE-PSE) повідомив про розпуск парламенту та призначення дострокових загальних виборів, які відбудуться 29 листопада. Він очолює коаліційний уряд меншості з 2023 року, термін повноважень якого спочатку планувався до середини 2027 року. Однак після того, як парламент відхилив законопроект про житлове забезпечення, іспанський лідер заявив, що прагне отримати ширшу більшість, "щоб провести глибокі реформи". Отже, 29 листопада іспанці підуть на вибори, щоб оновити склад обох палат парламенту - Конгресу депутатів та Сенату.

29 та 30 вересня президент Фінляндії Олександр Стабб здійснив державний візит до Люксембургу. 30 вересня він відвідав Люксембурзький університет, де ознайомився з низкою дослідницьких проєктів, представлених їхніми авторами, у сферах охорони здоров'я, штучного інтелекту та даних, квантових комунікацій, високопродуктивних обчислень та квантових наук. Потім разом із прем'єр-міністром Люком Фріденом він відвідав замок Бетцдорф, де розташована штаб-квартира Європейського супутникового товариства (SES). Після короткої презентації діяльності компанії та основних проектів, що становлять інтерес для Фінляндії, учасники відвідали Центр супутникових операцій та поспілкувалися з командою, відповідальною за моніторинг та управління супутниками.

4 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відвідав Україну у супроводі міністра економіки Катерини Райхе та делегації представників бізнесу. З цієї нагоди він аносував новий пакет допомоги: виділення військових кредитів на суму 1 млрд євро, а також 350 млн євро для енергетичного сектору, який неодноразово ставав ціллю російських ударів. За словами глави уряду Німеччини, основою цієї нової допомоги є угода про спільне виробництво дронів-перехоплювачів, так званих "антиреактивних", а також ракет, здатних вражати цілі на відстані понад 1 000 кілометрів. Угода також стосується супутникових технологій, які дозволять українській армії ефективніше виявляти та позначати свої цілі.

2 жовтня відбулося позачергове засідання G7 (Великої сімки), присвячене питанням, пов'язаним з енергетичною кризою. Глави держав та урядів, зокрема, повідомили про скоординоване Міжнародним енергетичним агентством виведення на ринок 100 мільйонів барелів нафти протягом наступних чотирьох місяців. Були оголошені й інші заходи, спрямовані на забезпечення глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринків, зокрема координація програм технічного обслуговування нафтопереробних заводів країн G7.

2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні 2,9 млрд євро в рамках механізму фінансової підтримки для України. Виплата восьмого траншу, серед іншого, спрямована на підтримку фінансової стабільності та впровадження реформ у країні. Європейська комісія зазначає, що Україна виконала десять етапів реформ, зокрема у сферах правосуддя, енергетики та сільського господарства. На сьогодні загальний обсяг підтримки, наданої в рамках плану для України, перевищує 32 млрд євро, включаючи внески країн-партнерів та кошти з позики на підтримку України.

Завдяки обміну мистецькими творами між музеєм "Мауріцхейс" у Гаазі та Національним музеєм Тіссен-Борнеміса в Мадриді шедеври нідерландського мистецтва XVII століття експонуються в іспанській столиці до 10 січня 2027 року. Серед наданих у позику творів - видатні роботи голландських майстрів (Франс Галс, Рембрандт ван Рейн, Йоганнес Вермеєр), а також картина "Едемський сад" фламандських художників Яна Брейгеля Старшого та Пітера Пауля Рубенса.

До 7 лютого 2027 року Національний музей в Осло представляє виставку, присвячену жінкам-художницям Європи у період з 1550 по 1650 рік. Виставка, що об'єднує близько п'ятдесяти картин 19 художниць, серед яких Лавінія Фонтана, Артемізія Джентілескі, Мікаеліна Вотьє та Софонісба Ангуїссола, досліджує місце жінок в історії живопису. Зокрема, вона порушує питання видимості, визнання, автономії та художньої освіти, а також аналізує, як історія мистецтва сприяла маргіналізації деяких художниць.

Під час свого апостольського візиту до Франції Папа Лев XIV присвятив свою промову, виголошену в Меці 28 вересня, темі Європи. Говорячи про свою відданість справедливому світу та солідарності, він звернувся до історії, щоб передати послання надії для європейського континенту, тим самим перегукуючись із заявою, виголошеною Робертом Шуманом 9 травня 1950 року.

1 жовтня уряд Великобританії оприлюднив 31 нову економічну та фінансову санкцію проти росії. Щодо 23 фізичних осіб буде застосовано замороження активів та заборону на в'їзд, а 8 суден підпадатимуть під морські та торговельні санкції. Лондон націлений, зокрема, на осіб, відповідальних за порушення прав людини та ідеологічну обробку дітей на окупованих територіях України, а також на судна, пов'язані з російським "фантомним флотом".

5 жовтня Нобелівська премія з медицини була присуджена американцеві Карлу Дейссероту та німцям Петеру Гегеманну й Георгу Нагелю "за відкриття, що стосуються світлоактивованих іонних каналів та оптогенетики".