За підсумками першого туру парламентських виборів у Литві Соціал-демократична партія (СДП) на чолі з Вілією Блінкявічюте вийшла на перше місце, отримавши 19,74% голосів та 18 місць у Сеймі, однопалатному парламенті країни. Вона обігнала Союз вітчизни-християнських демократів (TS-LKD), партію нинішньої прем'єр-міністерки Інґріди Шимоніте, на чолі з Габріеліусом Ландсбергісом, яка отримала 18,32% голосів та 17 місць у Сеймі. Другий тур виборів відбудеться 27 жовтня.

7 жовтня Європейська Комісія та Європейський інвестиційний банк підписали угоду з біофармацевтичною компанією Fabentech на суму 20 мільйонів євро. Угода є частиною HERA Invest, ініціативи Управління з реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров'я та готовності до них. Метою цієї ініціативи є підтримка науково-дослідницької діяльності в Європі, особливо в секторі охорони здоров'я. Ця угода, яка є першою, укладеною в рамках цієї ініціативи, дозволить розгорнути виробництво ліків широкого спектру дії для боротьби з біологічними загрозами.

9 жовтня Європейська Комісія оголосила, що прийняла 2-гу робочу програму для цифрового напряму Європейського фонду взаємозв'язку. Цей цифровий напрямок спрямований на покращення інфраструктури цифрового зв'язку в Європі, і на нього будуть виділені 865 мільйонів євро в період з 2024 по 2027 рік. Ці інфраструктури мають важливе значення для досягнення цілей цифрового десятиліття 2020 - 2030 років.

8 жовтня Європейська комісія ухвалила 2 пропозиції, метою яких є оцифрування паспортів та посвідчень особи шляхом створення цифрового додатку ЄС для подорожей. Це сприятиме свободі пересування та підвищить ефективність прикордонного контролю.

Угорське головування та його пріоритети обговорювалися в Європейському парламенті 9 жовтня. Зокрема, Віктор Орбан розкритикував "зелений перехід", який, на його думку, шкодить продуктивності та зайнятості, висловив бажання боротися з нелегальною міграцією та закликав до вступу балканських країн, зокрема Сербії. Урсула фон дер Ляєн підтвердила свою підтримку країні під час повеней та розкритикувала позицію Угорщини щодо росії. Багато депутатів Європарламенту нагадали угорському прем'єр-міністру про його європейські цінності.

10 жовтня Європейський парламент затвердив детальний графік слухань призначених комісарів з 4 по 12 листопада. Шість віце-президентів будуть заслухані в той же день, наприкінці засідання 12 листопада.

На зустрічі міністрів 8 жовтня були підведені підсумки використання коштів Фонду відновлення та стійкості. Були виділені 267 мільярдів доларів, що становить понад 41% від загальної суми зобов'язань, щоб допомогти державам-членам впоратися з різними економічними викликами. Вони обговорили прогрес у виконанні угоди G7 про надання Україні кредиту в розмірі близько 50 мільярдів доларів. Також були схвалені висновки щодо фінансування кліматичних дій напередодні засідання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), яке відбудеться в Баку з 11 по 22 листопада (COP 29).

Міністри юстиції та внутрішніх справ, які зустрілися 10 та 11 жовтня, обговорили боротьбу з сексуальним насильством над дітьми в Інтернеті та зміцнення зовнішніх кордонів Європейського Союзу. Вони підтримали імплементацію прийнятого у 2020 році Європейського плану дій проти расизму та обговорили боротьбу з наркоторгівлею та організованою злочинністю, зокрема, у світлі Європейської судової мережі з питань організованої злочинності, яка була відкрита наприкінці вересня.

9 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення про нову систему санкцій, яка дозволить Європейському Союзу протидіяти російським фізичним та юридичним особам, які здійснюють дестабілізаційні дії на європейській території. Зокрема, ці обмежувальні заходи спрямовані проти дій та політики російського уряду, що впливають на внутрішню ситуацію в ЄС. У більш широкому сенсі, ці нові заходи є частиною відповіді ЄС на гібридні атаки росії, які останнім часом почастішали та загрожують безпеці, незалежності та цілісності держав-членів.

Міністри закордонних справ країн-членів ЄС на засіданні 14 жовтня ухвалили обмежувальні заходи проти 7 фізичних та 7 юридичних осіб з Ірану у відповідь на передачу росії ракет та безпілотників. Заходи стосуються трьох іранських авіакомпаній та заступника міністра оборони Ірану.

Напади на Тимчасові сили Організації Об'єднаних Націй (UNIFIL), розгорнуті на півдні Лівану, є "неприйнятними", заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель 13 жовтня в Люксембурзі. Лідери Франції, Італії та Іспанії також засудили обстріли UNIFIL 11 жовтня.

7 та 8 жовтня Суд Європейського Союзу оновив склад своїх членів та призначив нових. Бельгієць Коен Ленартс був переобраний Президентом Суду ЄС, а німець Томас фон Данвіц змінив Ларса Бея Ларсена на посаді Віце-Президента Суду. Мацєк Шпунар з Польщі був переобраний першим Генеральним адвокатом Суду ЄС.

Місія планетарного захисту HERA вирушила 7 жовтня до астероїда, єдиного астероїда, траєкторія якого була відхилена внаслідок людського втручання у 2022 році. Мета полягає в ефективнішому захисті Землі шляхом відпрацювання техніки відхилення астероїдів, відомої як кінетичне зіткнення. Зонд HERA проведе детальне дослідження відхиленого астероїда та збере інші наукові дані.

9 глав держав та урядів південноєвропейських країн "Med9" (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Кіпр, Мальта, Словенія та Хорватія), які зустрілися в Пафосі 11 жовтня, обговорили ситуацію на Близькому Сході, міграцію та середземноморську політику ЄС. Наприкінці 11-го саміту вони прийняли спільну декларацію.

Представники 12 країн Південно-Східної Європи ухвалили Дубровницьку декларацію 9 жовтня на 3-му саміті в присутності президента України Володимира Зеленського. Декларація засуджує російську агресію, підтримує територіальну цілісність України, висловлює підтримку мирному плану, запропонованому Україною, та її членству в Європейському Союзі й НАТО. Перед початком саміту Хорватія та Україна підписали двосторонню угоду про довгострокову підтримку та співпрацю.

З початку вересня французька армія тренує та оснащує повноцінну бригаду української армії на французькій землі. Президент Франції Емманюель Макрон у супроводі міністра збройних сил Франції Себастьєна Лекорну та його українського колеги Рустема Умєрова 9 жовтня відвідав українських військових на сході Франції.

Законопроєкт про державний бюджет та законопроєкт про фінансування соціального забезпечення на 2025 рік був представлений Раді міністрів 10 жовтня. За допомогою цього бюджетного законопроекту уряд сподівається скоротити дефіцит з 7% до 5% ВВП до кінця 2025 року за рахунок заходів "бюджетного регулювання" на суму 60 мільярдів євро. Проект буде розглянутий та обговорений обома палатами парламенту.

9 жовтня у Празі відбулися 9-ті польсько-чеські міжурядові консультації. Прем'єр-міністри Польщі Дональд Туск та Чехії Петр Фіала прийняли спільну позицію щодо енергетичної співпраці, де зокрема йшлося про розвиток ядерної енергетики, підтримку України та реформування політики ЄС у сфері боротьби з нелегальною імміграцією в межах Європейського Союзу.

7 жовтня шведський уряд представив парламенту законопроект, що містить пропозиції щодо того, як Швеція буде робити свій внесок у систему стримування та загальну оборону НАТО в Північноатлантичному регіоні до 2025 року. Це історичне рішення є першим внеском Швеції до колективної оборони НАТО.

Лідери країн-учасниць ініціативи "Брдо-Бріюні" на своєму саміті в Тиваті (Чорногорія) 8 жовтня оприлюднили спільну декларацію, в якій підкреслили важливість розширення Європейського Союзу за рахунок країн Західних Балкан. Процес Брдо-Бріюні - це словенсько-хорватська ініціатива, започаткована у 2010 році з метою зміцнення довіри та допомоги країнам Західних Балкан на шляху до членства в Європейському Союзі.

В ухваленій 9 жовтня резолюції депутати Європарламенту вважають, що відкат від демократії в Грузії призупинить інтеграцію країни в ЄС доти, доки не буде скасовано прийняте законодавство, яке порушує свободу вираження поглядів та запроваджує цензуру на ЗМІ. Вони закликають держави-члени та ЄС запровадити персональні санкції проти осіб, відповідальних за підрив демократії. Серед них - Бідзіна Іванішвілі, почесний голова правлячої партії "Грузинська мрія".

10 жовтня в Кишиневі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про безпрецедентну допомогу Молдові у розмірі 1,8 млрд євро напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС 20 жовтня. Водночас, 9 жовтня депутати Європарламенту ухвалили резолюцію про посилення стійкості Молдови перед загрозою російського втручання.

9 жовтня Рада ЄС досягла згоди щодо заходів з надання фінансової допомоги Україні. Вони включають винятковий кредит макрофінансової допомоги у розмірі до 35 мільярдів євро та новий механізм співпраці у формі позик. Погашення буде здійснюватися за рахунок коштів з виняткових надходжень, отриманих від заморожених російських активів.

9 жовтня Володимир Зеленський розпочав серію дипломатичних візитів до своїх головних європейських союзників, намагаючись заручитися новими зобов'язаннями щодо підтримки до початку зими. Після участі у саміті з представниками балканських країн у Загребі український президент зустрівся з прем'єр-міністром Великої Британії Кайром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном, прем'єр-міністром Італії Джорджею Мелоні та Папою Римським Франциском у Ватикані. Нарешті, 11 жовтня він зустрівся з президентом Німеччини Франком Вальтером Штайнмаєром та канцлером Олафом Шольцем.

Опубліковане 8 жовтня опитування Євробарометру показує, як європейці сприймають Шенгенську зону. 55% опитаних заявили, що вже чули про Шенгенську зону, але не знають, що це таке. Чверть вже чули про неї, але не впевнені, як вона працює. Ці цифри є значним зростанням порівняно з попереднім опитуванням 2018 року, коли ці показники становили 46% та 21%. Більше того, 64% опитаних вважають, що заходи Шенгенської зони є ефективними в управлінні зовнішніми кордонами.

Щорічний звіт Європейської рахункової палати, опублікований 10 жовтня, наголошує на зростанні рівня помилок у витратах ЄС. У 2023 році ці помилки становили 5,6% порівняно з 4,2% у 2022 році та 3% у 2021 році. Ці помилки виникають, зокрема, коли платежі здійснюються без дотримання всіх необхідних умов. Особливо це стосується видатків на статті політики згуртування (9,3% помилок). Палата також звертає увагу на зростаючий борг Євросоюзу, який вже вдвічі вищий, ніж був у 2021 році, і ця ситуація погіршується інфляцією.

Світова торгівля поступово відновлюється, незважаючи на регіональні конфлікти та політичну невизначеність, згідно з опублікованими 10 жовтня прогнозами Світової організації торгівлі (СОТ). У 2024 році очікується зростання обсягу світової торгівлі товарами на 2,7%. Однак було кілька відхилень від прогнозів: зростання європейської торгівлі виявилося слабшим, ніж очікувалося, тоді як зростання торгівлі в Азії було вищим, ніж очікувалося.

Віденський музей історії мистецтв організовує виставку, присвячену нідерландському художнику Рембрандту, яка триватиме до 12 січня 2025 року. Широкий спектр робіт художника та його учня Самуеля ван Хоогстратена, від пошуків реалістичності до створення ілюзорних ефектів, вперше експонується в музеї австрійської столиці.

Після придбання двох великих картин Гюстава Кайботта та з нагоди 130-ї річниці його смерті Музей Орсе організовує виставку з 70 робіт (живопис, фотографії, пастелі, малюнки та документи) паризького художника, яка триватиме до 19 січня 2025 року.

Відкрита у 2000 році, 30 000-річна печера Куссак була закрита через свою крихкість. Це місце є археологічною скарбницею зі слідами перебування людей, панелями з вигравіруваними фігурами тварин та іншими абстрактними знаками. Велика кількість артефактів стала доступною для громадськості з 9 жовтня.

Найбільший у світі книжковий ярмарок - Франкфуртський книжковий ярмарок (Frankfurter Buchmesse) - проходить з 16 по 20 жовтня. Подія приваблює відвідувачів з усього світу, які хочуть дізнатися про найновіші видання та тенденції у світі книг.

Музей Прадо в Мадриді представляє до 16 лютого 2025 року виставку, присвячену майстерні художника Пітера Пауля Рубенса. Його картини та роботи його помічників у майстерні демонструють розмаїття та якість творчості цього майстра епохи бароко.

З 16 жовтня по 9 березня 2025 року в Галереї сучасного мистецтва (GAM) в Турині відбудеться виставка Берти Морізо. Виставка простежує життєвий та творчий шлях французької художниці, єдиної жінки серед основоположників імпресіонізму, через добірку робіт, які розкривають творчість однієї з піонерок цього мистецького напрямку.

З 18 жовтня по 2 лютого 2025 року в Музеї Гуггенхайма в Більбао проходить виставка, що простежує творчий шлях шведської художниці Гільми аф Клінт. Натхненна науковими та духовними течіями свого часу, художниця вважається новаторкою у зображенні невидимого.

Варшавський міжнародний кінофестиваль, що святкує своє 40-річчя, триватиме до 20 жовтня. У програмі представлені 84 повнометражні та 58 короткометражних фільмів з 55 країн світу.

Ірландський фестиваль у Ліверпулі, що проходить з 17 по 27 жовтня, віддає данину ірландській культурній спадщині міста. Театральні вистави музичні та літературні виставки, які уособлюють ірландську художню культуру, а також знайомлять з різноманітними аспектами ірландських традицій, триватимуть впродовж 10 днів.

Стокгольмський джазовий фестиваль триває до 20 жовтня. Фестиваль збирає понад 50 джазових та блюзових виконавців з усього світу на різних майданчиках шведської столиці.