Президент США Дональд Трамп все частіше робить різкі заяви на адресу трансатлантичного союзу, який США прагнули створити ще в 1949 році, мотивуючи це тим, що європейці відмовляються брати участь у війні на Близькому Сході, яку його країна зараз програє. Європа не може розраховувати на те, що він прийде на допомогу одному з її членів у разі нападу. Тепер немає жодних сумнівів: Америка Трампа не прийде на допомогу Європі. Європейцям необхідно взяти на себе колективну оборону континенту та організувати між собою фактичну солідарність у разі агресії.

30 березня Європейська комісія надала Хорватії 898,9 млн євро у вигляді грантів та позик у рамках Механізму відновлення та стійкості. Це восьмий платіж, здійснений на користь Загреба в рамках плану "Next Generation EU", який спрямований на підтримку відновлення, економічного зростання та конкурентоспроможності держав-членів. Завдяки цьому платежу Хорватія на сьогодні отримала 73 % від загального обсягу фінансування у розмірі 10 млрд євро, а саме 5,8 млрд євро у вигляді грантів та 4,2 млрд євро у вигляді позик, та досягла 62 % цілей, визначених у її національному плані відновлення та стійкості. Фонд пропонує на своєму веб-сайті огляд різних національних планів відновлення, в якому представлені суми, графіки та пріоритети.

30 березня Європейська комісія схвалила програму на суму 1,5 млрд євро в рамках Програми розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP). Прийнята 8 грудня 2025 року, програма EDIP має на меті посилити оборонну готовність Європейського Союзу з огляду на зміни в європейському безпековому контексті. Понад 700 млн євро буде спрямовано на підтримку збільшення виробництва основних оборонних компонентів та продукції, з яких 260 млн євро виділено в рамках інструменту підтримки України за програмою EDIP. Європейські проєкти спільного інтересу в галузі оборони отримають 325 млн євро, тоді як 240 млн євро будуть виділені на фінансування спільних закупівель оборонного обладнання. Крім того, стартапи оборонного сектору отримають підтримку в розмірі 100 млн євро.

1-го квітня Європейська комісія запропонувала виконавче рішення щодо реалізації кредиту на підтримку України у розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки. Цей кредит, схвалений міністрами закордонних справ у грудні минулого року, має на меті задовольнити бюджетні та військові потреби країни. Перший прийнятий пакет заходів передбачає надання 45 млрд євро не пізніше 31 грудня. Наразі механізм допомоги заблокований ветуванням прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана через спори щодо нафтопроводу "Дружба". Європейська комісія також ухвалила рішення, яке дозволяє Україні застосовувати винятки для придбання дронів.

1 квітня Європейська комісія запропонувала захід, спрямований на покращення функціонування системи торгівлі квотами на викиди (EU ETS), шляхом реформування резерву ринкової стабільності (RSM). З 2019 року RSM стабілізує ціни на вуглець, регулюючи пропозицію квот на викиди CO2. Резерв забирає квоти або повертає їх залежно від коливань ринку. У контексті підвищеної волатильності цін на енергоносії та геополітичної напруженості реформа дозволить припинити дію механізму анулювання, який скасовував резерв, щойно поріг у 400 мільйонів квот був перевищений, створюючи запас ліквідності, здатний підтримувати стабільність ринку. Більш масштабний перегляд системи EU ETS заплановано на липень цього року.

30 березня міністри сільського господарства та рибальства вирішили збільшити квоти на вилов скумбрії в Північній Атлантиці, залишивши скорочення на рівні 48% замість 70%, як було вирішено в грудні 2025 року, і тим самим приєднавшись до позиції Великобританії, Норвегії, Фарерських островів та Ісландії. Вони звернулися до Єврокомісії з проханням розробити план, спрямований на зниження виробничих витрат у сільському господарстві, зокрема на добрива. Блокування Ормузької протоки та нещодавнє введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (BCAM) спричиняють значні додаткові витрати для галузей землеробства в умовах, коли фінансовий стан вже погіршувався протягом останніх трьох років.

31 березня Рада ЄС внесла зміни до периметру повноважень морських операцій Європейського Союзу — EUNAVFOR Aspides та EUNAVFOR Atalanta, які активно сприяють забезпеченню свободи судноплавства в Червоному морі та в районі Африканського Рогу. Місія EUNAVFOR Aspides, започаткована у 2024 році, відтепер, окрім своїх початкових завдань, буде збирати та обмінюватися інформацією про підозрілу діяльність, пов'язану з критичною підводною інфраструктурою (CSI), сприятиме зміцненню потенціалу шляхом підготовки джибутійських морських сил та співпрацюватиме з єменською береговою охороною. Місія EUNAVFOR Atalanta, започаткована у 2008 році, отримала нове завдання щодо збору інформації про підозрілу діяльність, пов'язану з CSI.

31 березня прем'єр-міністр Ірландії Міхеал Мартін розпочав серію візитів у рамках підготовки до головування Ірландії в Раді Європейського Союзу у другому півріччі 2026 року. Він відвідав Гельсінкі, де зустрівся зі своїм фінським колегою Петтері Орпо, потім поїхав до Варшави для переговорів із прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Обговорення стосувалися європейської конкурентоспроможності, зміцнення внутрішнього ринку та координації дій щодо нагальних міжнародних питань, таких як війна в Україні чи ситуація на Близькому Сході. Міхеал Мартін підтвердив своє прагнення забезпечити ефективне та консенсусне головування в умовах нестабільної ситуації в Європі.

30 березня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію обмежувальних заходів Європейського Союзу до 31 березня 2027 року у зв'язку із ситуацією в Боснії і Герцеговині, а щодо Ірану - до 13 квітня 2027 року. Таким чином, ЄС зберігає можливість застосовувати обмежувальні заходи щодо осіб або організацій, які порушують суверенітет, територіальну цілісність, конституційний лад та міжнародний статус Боснії і Герцеговини. Крім того, через серйозні порушення прав людини в Ірані продовжені заходи передбачають заборону на в'їзд на територію Євросоюзу, заморожування активів та заборону на експорт певного обладнання до Ірану. Ці санкції поширюються на 262 особи та 53 організації.

31 березня міністри енергетики зібралися, щоб обговорити останні події на Близькому Сході та пов'язане з ними зростання цін на енергоносії. Поділившись своїм аналізом ситуації, вони зазначили, що на даному етапі дефіциту немає, але необхідні скоординовані дії для пом'якшення наслідків зростання цін на енергоносії. Європейська комісія має найближчим часом представити заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки та контролю за цінами на енергоносії.

31 березня міністри закордонних справ Бельгії, Кіпру, Хорватії, Франції, Греції, Італії, Мальти, Нідерландів, Португалії та Великої Британії, а також Висока представниця ЄС Кая Каллас опублікували спільну заяву щодо ситуації в Лівані. Вони висловили повну підтримку уряду та народу Лівану та закликали всі сторони до деескалації напруженості. Крім того, вони підтвердили свою рішучість підтримувати ліванські збройні сили та сили безпеки, беручи активну участь у міжнародній конференції, яка відбудеться, щойно дозволять умови. Нарешті, вони засуджують напади на Тимчасову місію ООН у Лівані (UNIFIL) та вимагають гарантій безпеки та захисту для її працівників.

30 та 31 березня президент Сирії Ахмед аль-Шараа розпочав турне Європою, відвідавши Берлін, а потім Лондон, де зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Ці зустрічі, що стали важливою віхою у відновленні відносин із європейськими столицями, відкривають шлях до більш плідного обміну думками з питань міграції та економіки. Фрідріх Мерц повідомив про спільну програму, спрямовану на сприяння поверненню сотень тисяч сирійських біженців, підкресливши важливість їхнього внеску у відновлення країни, зруйнованої роками конфлікту. Кір Стармер наголосив на важливості вжиття заходів співпраці, що посилюють безпеку кордонів та боротьбу з нелегальними мережами.

31 березня Європейський центральний банк опублікував глобальну стратегію щодо платежів у Європі в умовах стрімких технологічних змін. Зокрема, Європейський центральний банк відкрився для фінансових інструментів, випущених у формі токенів на блокчейні, в рамках своїх механізмів фінансування. Його стратегія спрямована на врахування поступового впровадження нових технологій та забезпечення розвитку інновацій, гарантуючи при цьому, що валюта центрального банку залишається основою фінансової стабільності.

30 березня Рада ЄС призначила Франсуа-Луї Мішо головою Європейського банківського органу (ЄБО) з 16 квітня 2026 року на п'ятирічний термін, який може бути продовжено один раз. ЄБО, штаб-квартира якого розташована в Парижі, є незалежним фінансовим органом Європейського Союзу, завданням якого є забезпечення ефективного регулювання та нагляду у європейському банківському секторі.

Президент Франції провів офіційний візит до Японії з 31 березня по 2 квітня, а потім - державний візит до Республіки Корея 2 та 3 квітня. Ці візити відбулися в рамках підготовки до саміту "Великої сімки" в Евіані. Однак у міжнародному контексті, позначеному кризами, ця поїздка ще раз підтвердила важливість стратегічної автономії та ключову роль Індо-Тихоокеанського регіону. З цієї нагоди Франція та Японія вирішили поглибити та зміцнити своє виняткове партнерство. Президенти Франції та Південної Кореї також домовилися підняти рівень двосторонніх відносин до рівня "глобального стратегічного партнерства".

31 березня був опублікований запис телефонної розмови між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та його російським колегою Сергієм Лавровим, який свідчить про тісну співпрацю між Угорщиною та росією з питань, що мають стратегічне значення для Європейського Союзу. У цій розмові Сійярто обіцяє узгоджені дії Угорщини та Словаччини на користь росії щодо певних європейських санкцій.

12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, на яких, вперше з 2010 року, Віктор Орбан і його партія "Фідес" можуть програти вибори партії "Тиса" Петера Мадяра. Згідно з останніми опитуваннями, "Тиса" набирає 49-50% голосів, тоді як "Фідес" - 39-40%.

30 березня польський державний телеканал "Telewizja Polska" (TVP) запустив інформаційний сервіс вірменською мовою "VT Hayastan News", призначений для аудиторії у Вірменії та діаспорі. За підтримки Міністерства закордонних справ Польщі ця ініціатива має на меті висвітлювати політичні, економічні та соціальні новини з європейської перспективи, одночасно зміцнюючи співпрацю між Вірменією та Європейським Союзом. Цей проєкт, розроблений для боротьби з дезінформацією та підвищення стійкості до інформаційних маніпуляцій, є частиною розвитку багатомовного медіапростору для країн Східного партнерства в умовах зростаючого інформаційного тиску.

30 березня голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції Марсель Спатарі, а також представники комітетів з європейських справ парламентів Естонії, Латвії, Литви, Швеції, Фінляндії, Польщі та Німеччини підписали спільну заяву, в якій ще раз підтвердили свою непохитну підтримку європейського курсу Республіки Молдова.

30 березня Рада ЄС офіційно уповноважила Європейську комісію розпочати переговори з Великобританією щодо двох угод, які стосуються участі цієї країни у внутрішньому ринку електроенергії та відповідного фінансового внеску Великобританії у політику згуртованості. Рада ЄС також погодилася дозволити участь Великобританії у програмі Erasmus+ на 2027 рік.

1 квітня Рада Європейського Союзу схвалила угоду з Великобританією щодо Гібралтару, що стало важливим кроком у закріпленні рамок після виходу Великобританії з ЄС. Ця угода має на меті забезпечити процвітання регіону шляхом усунення фізичних перешкод для руху осіб та товарів між Іспанією та Гібралтаром, зберігаючи при цьому Шенгенський простір, єдиний ринок та митний союз. Ця угода доповнює Угоду про торгівлю та співпрацю 2020 року, з якої Гібралтар був виключений, та відкриває шлях до посилення співпраці та поглиблення транскордонної інтеграції на користь місцевого населення та економічної діяльності. Вона має набути чинності на тимчасовій основі 15 липня 2026 року.

30 березня Україна та Болгарія підписали угоду про співробіництво у сфері безпеки терміном на десять років під час візиту прем'єр-міністра Болгарії Андрія Гюрова до Києва. Сторони домовилися розробити дорожню карту двосторонніх практичних заходів, що охоплюватиме, зокрема, енергетику, оборону, транспорт та безпеку в Чорноморському регіоні. Угода передбачає, що Болгарія продовжуватиме надавати військову допомогу Україні та розвивати співпрацю в галузі оборонної промисловості, зокрема шляхом спільного виробництва на території обох країн різних видів озброєння, включно з безпілотниками. Обидві країни також співпрацюватимуть у сферах розвідки та безпеки, а також у боротьбі з гібридними загрозами та дезінформацією.

З 27 по 30 березня президент України Володимир Зеленський здійснив візит до країн Перської затоки, під час якого були підписані угоди з Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Катаром та Йорданією. Ці угоди стосуються переважно співпраці в оборонній сфері, зокрема зміцнення систем протиповітряної оборони та спільного розвитку військової промисловості. У центрі цих партнерських відносин також лежить передача українського досвіду, набутого у протистоянні з росією, в обмін на посилену підтримку, зокрема в енергетичній сфері, з постачанням ресурсів, необхідних для економіки та військових зусиль. Таким чином, цей візит знаменує дипломатичний поворот, закріплюючи Україну в міцних союзах та посилюючи її стратегічну присутність у регіоні.

31 березня президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті в Бучі, де разом із делегаціями Європейського Союзу, НАТО та ОБСЄ вшанував пам'ять жертв звірств, скоєних під час російської окупації регіону у 2022 році. У спільній заяві всі держави-члени Євросоюзу, за винятком Угорщини, підтвердили свою підтримку України та закликали до посилення координації заходів у сферах безпеки, економіки та гуманітарної допомоги, водночас наголосивши на необхідності збереження санкцій проти росії та посилення допомоги Києву. Володимир Зеленський привітав цю позицію як знак єдності, нагадавши, що лише захист правди та справедливості може привести до відновлення територіальної цілісності України та сталого миру.

1 квітня Європейський Союз отримав 1,4 млрд євро надзвичайних доходів від відсотків за замороженими російськими активами. Ці кошти дозволять надати підтримку Україні та зміцнити її військовий та оборонний потенціал. Після вторгнення росії в Україну держави-члени прийняли низку санкцій, що включали заморожування активів Центрального банку росії, які перебували на території Євросоюзу. 21 травня 2024 року міністри закордонних справ ухвалили низку правових актів, що дозволяють використовувати чистий дохід від цих активів на користь України. Це четвертий переказ такого роду після першого траншу в липні 2024 року та попереднього в грудні 2025 року.

1 квітня уряд Румунії організував стратегічну зустріч для налагодження контактів між українськими компаніями, що спеціалізуються на виробництві дронів. Обговорення стосувалися розвитку проєктів та партнерських відносин у сфері безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та сучасних систем виявлення й нейтралізації (Anti-UAS). Ця зустріч стала продовженням підписання угоди про стратегічне партнерство між двома державами в березні цього року. Крім того, міністр оборони Румунії Раду Мірута повідомив, що його країна має намір виділити 200 млн євро на спільне з Україною виробництво дронів у рамках програми SAFE Європейського Союзу.

1 квітня міністр закордонних справ Ірландії Гелен МакЕнті відвідала Київ, щоб висловити солідарність Ірландії з Україною. З цієї нагоди вона повідомила про виділення додаткових 40 млн євро на вирішення нагальних гуманітарних потреб та підтримку відновлення й зміцнення стійкості в довгостроковій перспективі. Ця допомога спрямована на забезпечення медичної допомоги, надання тимчасового житла та підтримки найуразливішим верствам населення, а також на супровід реформ і процесу вступу до Європейського Союзу. Під час цього візиту, який ознаменувався відкриттям нового посольства Ірландії в Києві, міністр підтвердила, що підтримка України буде головним пріоритетом майбутнього ірландського головування в Раді ЄС.

У своєму першому великодньому посланні та благословенні "Urbi et Orbi" Папа Лев XIV звернувся до світу, який роздирають війни та насильство. Він нагадав, що сила великоднього послання - перемога життя над смертю - протистоїть насильству та духу помсти, які нищать світ.

До 4 жовтня у музеї Moderna в Стокгольмі проходить ретроспектива, присвячена Брассаю, угорському фотографу з французьким громадянством. Крізь 160 чорно-білих світлин відвідувачі супроводжують фотографа під час його довгих нічних прогулянок Парижем 1930-х років.

До 28 вересня Центр Помпіду-Мец присвячує митцю Франсуа Морелле (1926–2016) ретроспективу під назвою "100 відсотків" з нагоди 100-річчя від дня його народження. Ця унікальна виставка, що об'єднує сто творів, які охоплюють понад 70 років творчості, простежує шлях художника, який працював у жанрі геометричної абстракції. Експозиція побудована у вигляді двох взаємодоповнюючих напрямків, що протиставляють математичну строгість та оптичну ірраціональність, від перших живописних експериментів 1940-х років до світлових інсталяцій 2010-х.

До 25 травня у віденському музеї Альбертіна проходить виставка "Дзеркало суспільства", присвячена Оноре Дом'є. Це перша масштабна ретроспектива, присвячена художнику за останні майже 90 років; вона об'єднує серію літографій, малюнків, картин та скульптур, доповнених важливими експонатами, наданими франкфуртським музеєм Штедель. Виставка висвітлює проникливий погляд Дом'є на французьке суспільство XIX століття, викриваючи з гострим гумором зловживання владою та соціальну несправедливість.

З 9 по 19 квітня у кількох містах Чеської Республіки проходить 33-й фестиваль "European Film Days" Цей фестиваль, повністю присвячений сучасному європейському кіно, пропонує глядачам фільми, які інакше не були б показані в чеських кінотеатрах. Щороку фестиваль вручає дві нагороди: за найкращий дебютний фільм та за найкращий фільм або музичний фільм.

До 6 вересня в лондонській галереї Serpentine проходить виставка Picture Making, присвячена художниці Сесілі Браун. Всесвітньо відома своїм динамічним та багатогранним підходом до живопису, Сесілі Браун досліджує межі між абстракцією та фігуративністю. Її полотна, часто великого формату, характеризуються багатством кольорів, енергійною манерою виконання та постійною напругою між тим, що показано, і тим, на що натякається. Виставка представляє нові роботи, створені спеціально для цієї нагоди, поряд із добіркою знакових картин 2001 року, а також монотипіями та останніми малюнками.

З 9 по 12 квітня у Гран-Пале проходить Art Paris - головна весняна подія у світі сучасного мистецтва. На 28-му виставковому сезоні зібралися близько 165 французьких та міжнародних учасників із 20 країн. Цього року Art Paris побудована навколо двох кураторських напрямків: "Babel - Мистецтво та мова у Франції" досліджує, як художники працюють із знаками, словами та системами письма; "Відновлення" розглядає сучасне мистецтво з точки зору турботи та реконструкції.