17 квітня в Парижі зібралися представники 51 країни, щоб узгодити свої дії у відповідь на напруженість, пов'язану з блокадою Ормузької протоки. У ситуації, що характеризується ризиком серйозних порушень світового енергетичного обміну, учасники обговорили заходи, покликані забезпечити свободу судноплавства та стабільність торговельних потоків. Окрім цієї кризи, розрив між двома берегами Атлантики стає дедалі більш помітним під впливом зростаючих політичних та стратегічних суперечностей. У цьому контексті Європа прискорює процес побудови своєї автономії через конкретні ініціативи у промисловій, банківській та цифровій сферах, підтверджуючи динаміку стратегічної емансипації, яка вже розпочалася.

Колишній президент Болгарії Румен Радев впевнено лідирує на парламентських виборах 19 квітня, набравши 44,67 % голосів, що відповідає 141 з 240 місць у парламенті, завдяки чому його коаліція отримала абсолютну більшість. Хоча цей результат обіцяє можливу інституційну стабілізацію після восьми виборів за п'ять років та відкриту боротьбу з корупцією, він викликає певне занепокоєння, зокрема щодо дипломатичного курсу майбутнього прем'єр-міністра, який може перетворити Болгарію на новий проросійський елемент у складі Європейського Союзу.

У 2024 році Ніколя Тензер опублікував книгу "Наша війна: злочин і забуття, потреба у стратегічному мисленні", в якій російське вторгнення в Україну розглядається в контексті тривалого глобального конфлікту, що характеризується поверненням воєн високої інтенсивності та ослабленням міжнародного правового порядку. Завдяки вирішальній підтримці Фонду був здійснений переклад книги українською мовою та опублікований видавництвом "Дух і Літера", що забезпечило її широке поширення серед української громадськості. Це видання, спеціально підготовлене для української аудиторії, містить передмову Мирослава Мариновича, нову передмову Ніколя Тензера, а також аналітичну післямову Андрія Ріпи.

18 квітня 1951 року в Парижі Бельгія, Франція, Італія, Федеративна Республіка Німеччина, Люксембург та Нідерланди підписали Договір про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВТ). Це перший засновницький договір європейських спільнот. Він створив спільний ринок вугілля та сталі, поставивши їх виробництво під спільний контроль.

15 квітня Європейська комісія оголосила про інвестування 1,07 млрд євро у 57 проєктів Європейського оборонного фонду. Ці кошти, зокрема, підуть на підтримку чотирьох основних ініціатив Європейського Союзу: захисту від дронів, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита. Зосереджуючись на таких стратегічних секторах, як штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам, Європейський Союз має намір зміцнити свої позиції у розробці передових оборонних технологій.

16 квітня Європейська комісія запустила кризовий механізм Європейського фонду морських справ, рибальства та аквакультури (Feampa). Він дозволяє державам-членам надавати фінансову компенсацію операторам сектору рибальства та аквакультури, чиї засоби до існування зазнали збитків внаслідок конфлікту на Близькому Сході. Кризова підтримка з боку Feampa – це тимчасова допомога у розмірі 760 млн євро, яка згодом буде доповнена додатковими економічними заходами у формі державної допомоги.

17 квітня Європейська комісія представила перший план дій, спрямований на просування реалізації Середземноморського пакту, започаткованого у жовтні 2025 року. Цей план складається з 21 ініціативи та базується на трьох стратегічних напрямках: люди, економіка та безпека. Серед ключових проектів плану – поглиблення університетської співпраці, ініціатива з транс-середземноморського співробітництва у сфері відновлюваних джерел енергії та чистих технологій (T-MED), а також європейська платформа з боротьби з пожежами.

15 квітня Рада ЄС та Європейський парламент досягли угоди щодо тимчасових заходів, спрямованих на протидію негативним наслідкам світового надлишку виробничих потужностей для ринку сталі в ЄС. Для регулювання імпорту сталі запроваджується оновлена система тарифних квот. До іноземної сталі застосовуватиметься мито у розмірі 50% замість нинішніх 25%, а обсяг імпорту, звільнений від додаткових мит, буде скорочено на 47%. Ця угода замінює діючі захисні заходи ЄС щодо сталі, термін дії яких закінчується 30 червня.

14 квітня міністри закордонних справ (Австралії, Бельгії, Хорватії, Кіпру, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ісландії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Словенії, Іспанії, Швеції та Великої Британії) опублікували спільну заяву щодо ситуації в Лівані. Вони закликають до включення країни в регіональні зусилля з деескалації конфлікту та закликають усі сторони надати пріоритет довгостроковому політичному вирішенню. Вони засуджують як атаки "Хезболли" проти Ізраїлю, так і ізраїльські удари по Лівану 8 квітня, які, за повідомленнями, призвели до понад 350 загиблих та понад 1 000 поранених, а також атаки, спрямовані проти Тимчасових сил ООН у Лівані. Крім того, вони вітають рішення ліванських властей заборонити військову діяльність "Хезболли".

14–15 квітня голова Європейської ради Антоніу Кошта відвідав регіон Перської затоки, щоб зустрітися з керівниками Об'єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Катару. Під час цього візиту, який став найважливішим візитом Європейського Союзу в регіоні з початку війни в Ірані, він підтвердив необхідність тривалого перемир'я та закликав до відновлення прохідності Ормузької протоки. Він наголосив на важливості стратегічного партнерства між Європейським Союзом та державами Перської затоки, одночасно підтвердивши роль ЄС як надійного партнера.

16 квітня Європейський Союз спільно з Німеччиною, Францією, Великобританією, США та Африканським союзом виступив співорганізатором третьої міжнародної конференції щодо Судану в Берліні. З цієї нагоди Європейська комісія повідомила про виділення допомоги у розмірі 812,14 млн євро для реагування на кризу в Судані, яка триває вже четвертий рік. Ця допомога спрямована на боротьбу з продовольчою нестабільністю та підтримку функціонування основних служб з метою зміцнення стійкості країни.

13 квітня Висока представниця Кая Каллас взяла участь у щорічній сесії Ради Безпеки ООН, присвяченій співпраці з Європейським Союзом. Вона наголосила, що, хоча країни-члени Європейського Союзу становлять лише 5 % світового населення, вони забезпечують 42 % офіційної допомоги на цілі розвитку та фінансують чверть основного бюджету ООН. З огляду на агресивну війну, яку веде росія в Україні, та конфлікт на Близькому Сході, вона наголосила на необхідності надавати пріоритет багатосторонності та співпраці.

17 квітня під головуванням президента Франції Емманюеля Макрона та прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера в Парижі зібралися 51 світовий лідер для участі в конференції на тему "Ініціатива щодо морського судноплавства в Ормузькій протоці". Вони закликали до беззастережного, необмеженого та негайного відкриття Ормузької протоки, підтвердили свою підтримку важливій роботі, яку проводить Міжнародна морська організація для забезпечення безпеки моряків та суден, а також підтвердили створення незалежної багатонаціональної оборонної місії з метою захисту торгових суден під керівництвом Великої Британії та Франції, які координуватимуть планування та залучення країн-учасниць.

14 квітня керівники Європейського центрального банку опублікували заяву, в якій закликали посилити інтеграцію банківського сектору в зоні євро з метою підвищення його конкурентоспроможності. Вони наголошують, що роздробленість між країнами та складність нормативно-правового регулювання сьогодні гальмують ефективність банків. Керівники пропонують спростити деякі правила, не ставлячи під загрозу стабільність фінансової системи. Зокрема, вони наголошують на важливості збереження стійкості банків для забезпечення сталого зростання та конкурентоспроможності.

14 квітня прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес анонсував запуск програми легалізації, яка може охопити близько 500 000 осіб, зокрема вихідців із Латинської Америки. Він обґрунтував цей крок старінням населення та необхідністю підтримки економіки - четвертої за величиною в єврозоні та однієї з найдинамічніших у Європі. Заявники, які мають час до 30 червня для подання своїх документів, повинні довести, що вони перебували в Іспанії до 1 січня 2026 року, що вони проживали там безперервно протягом щонайменше п'яти місяців, що вони не мають судимості та не становлять загрози для громадського порядку. У разі схвалення вони зможуть отримати дозвіл на проживання та роботу, а також доступ до системи соціального забезпечення та медичну картку у регіоні проживання на початковий термін у один рік.

З 11 по 15 квітня прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес відвідав Китай з офіційним візитом, що засвідчило зміцнення двосторонніх відносин. Пекін та Мадрид зафіксували поглиблення свого стратегічного партнерства та започаткування структурованого діалогу на високому рівні. Результатом візиту також стало оголошення про укладення близько двадцяти угод про співпрацю, переважно в економічній, промисловій та технологічній сферах. Крім того, Педро Санчес виступив на захист європейського підходу до Китаю, який вважається прагматичним, закликавши поєднати співпрацю та врегулювання розбіжностей у контексті зростаючої торговельної напруги між Європейським Союзом та Пекіном.

13 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та його норвезький колега Торе Оншуус Сандвік провели зустріч з метою зміцнення стратегічного партнерства. Ця співпраця, що здійснюється в рамках НАТО, має на меті зміцнити безпеку східного та північного флангів Альянсу в умовах напруженості, пов'язаної з політикою росії та гібридними загрозами. Орієнтована на стабільність у Балтійському регіоні, вона базується на інтенсифікації спільних військових навчань та обміні досвідом, зокрема у військово-морській, космічній та розвідувальній сферах, а також на розвитку промислових проєктів у галузі оборони.

15 квітня представники Європейського Союзу та Великобританії підписали угоду, яка передбачає повернення Великобританії до європейської програми обміну студентами Erasmus+ з 2027 року. Через шість років після Brexit ця угода дозволить скористатися нею понад 100 000 осіб. Вона спрямована на зміцнення співпраці між Лондоном та Брюсселем, зокрема через розвиток партнерських відносин між вищими навчальними закладами.

14 квітня президент України Володимир Зеленський розпочав поїздку Європою, зустрівшись у Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, в Осло - з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, а наступного дня в Римі - з прем'єр-міністром Італії Джорджею Мелоні. Переговори завершилися укладенням низки стратегічних партнерств та підписанням угод. Ця ініціатива є частиною реконфігурації європейської архітектури безпеки, що ґрунтується на посиленій співпраці між промисловою підтримкою та українським досвідом. Вона, зокрема, виявляється у спільних проєктах у сфері протиповітряної оборони, включаючи виробництво дронів та обмін даними.

17 квітня президент України Володимир Зеленський прийняв у Львові короля Швеції Карла XVI Густава, який прибув у супроводі делегації. З цієї нагоди він висловив вдячність за постійну підтримку Стокгольма з 2022 року, нагадавши, що Швеція є одним з головних донорів України та затвердила допомогу у розмірі 4 млрд євро на 2026 рік. Обговорення, зокрема, стосувалися зміцнення української бойової авіації з перспективою співпраці щодо літаків Gripen, а також розширення партнерських відносин у сфері оборонної промисловості між двома країнами. Обидві сторони також обговорили продовження гуманітарної та енергетичної допомоги, оскільки Швеція є другим європейським донором Фонду енергетичної підтримки України, а Київ вже готується до наступної зими.

15 квітня в Берліні відбулося 34-те засідання Контактної групи з питань оборони України, співголовами якого виступили Німеччина та Велика Британія, за участю Генерального секретаря НАТО та представників понад 50 країн-партнерів. На тлі продовження російських наступальних операцій союзники підтвердили свою готовність зберегти та посилити військову підтримку Києва. Серед ключових заяв - постачання нових систем протиповітряної оборони Patriot, додаткових ракет у рамках чеської ініціативи, а також надання Великою Британією понад 120 000 дронів протягом року.

16 квітня прем'єр-міністр Нідерландів Роб Джеттен вручив президенту України Володимиру Зеленському Міжнародну премію "Чотири свободи", яку було присуджено на знак визнання стійкості українського народу в умовах російського вторгнення. Заснована у 1982 році, ця премія відзначає особистостей та організації, які втілюють "Чотири свободи", визначені Франкліном Д. Рузвельтом у 1941 році: свободу слова, свободу віросповідання, свободу жити в достатку та свободу жити без страху.

14 квітня Міжнародний валютний фонд (МВФ) оприлюднив прогнози щодо світового економічного зростання на 2026 рік у контексті значної геополітичної напруженості. Незалежно від розглянутого сценарію, уповільнення світової економіки видається неминучим через закриття Ормузької протоки та енергетичну кризу, пов'язану з конфліктом в Ірані. У своєму сценарії МВФ прогнозує зростання на рівні 3,1%, проти 3,4% у 2025 році. У Європі прогнозується падіння темпів зростання, які у 2026 році становитимуть 1,1% у єврозоні та 1,3% у Європейському Союзі.

15 квітня Комітет з питань запобігання катуванням (CPT) Ради Європи опублікував свою доповідь за 2025 рік. Хоча в документі відзначається прогрес, досягнутий у деяких сферах за останні роки, він також висвітлює тривожні сигнали щодо поводження з особами, позбавленими волі, та умов їх утримання в Європі. Зокрема, CPT попереджає про відновлення практики жорстокого поводження в деяких країнах, безкарність за насильство з боку поліції та переповненість в'язниць. Відповідно, він закликає уряди покращити умови ув'язнення та посилити заходи щодо запобігання жорстокому поводженню з боку поліції.

15 квітня Європейське оборонне агентство (ЄОА) опублікувало свій звіт за 2025 рік, у якому наголошує на необхідності зміцнення стратегічного суверенітету Європи в умовах російської загрози. Воно зазначає, що видатки Європейського Союзу на оборону у 2024 році сягнули 343 млрд євро і, як очікується, у 2025 році становитимуть 381 млрд євро, що становить приблизно 2,1% ВВП. До 2030 року агентство рекомендує поширити практику спільних закупівель, зокрема боєприпасів, прискорити інновації за допомогою Центру оборонних інновацій ЄС та посилити взаємодію з НАТО й Україною, щоб усунути прогалини в європейських оборонних можливостях.

До 23 серпня в музеї Августа Маке в Бонні проходить виставка, присвячена початку творчості Макса Ернста, видатної постаті дадаїзму та сюрреалізму, яка водночас досліджує його тісні зв'язки з Августом Маке. На виставці представлені близько 80 робіт, серед яких картини, малюнки, ескізи, скульптури, фотографії, а також документи того часу. Особливу увагу приділено двом жінкам, Луїзі Штраус та Елізабет Герхардт, роль яких була надзвичайно важливою у творчому шляху та творчості цих митців.

З 21 по 26 квітня місто Севілья живе у ритмі музики, танців, гастрономії та святкувань у рамках фестивалю "Ферія-2026", заснованого у 1847 році спочатку як ярмарок великої рогатої худоби. Захід розпочався 20 квітня опівночі з підсвічування тисячами кольорових лампочок ярмарку та головних воріт, а завершиться 26 квітня опівночі великим феєрверком на березі річки Гвадалквівір.

До 2 серпня Музей сучасного мистецтва в Парижі у партнерстві з галереєю Tate Britain та Чиказьким інститутом мистецтв проводить виставку, присвячену фотографці та військовій кореспондентці Лі Міллер. Видатна фігура авангарду, вона була моделлю, художницею-сюрреалісткою, фотографкою моди та військовою кореспонденткою американської армії. Довгий час її зводили лише до ролі музи, але сьогодні вона визнана однією з найвидатніших жінок-фотографів XX століття. Виставка простежує її шлях від Нью-Йорка до Другої світової війни в Європі та висвітлює творчість, що відзначається експериментальністю, візуальною сміливістю та політичною активністю.

З 20 по 26 квітня у болгарському місті Пловдів відбудеться наступний 6Fest — один із найважливіших фестивалів вуличного мистецтва у Східній Європі. Започаткований у 2019 році в рамках програми "Пловдів: Європейська столиця культури", фестиваль представляє шістнадцять мистецьких проєктів з одинадцяти країн та трьох континентів і наповнює міський простір різножанровою програмою, що поєднує сучасний цирк, театр, танець та візуальні перформанси.

З 21 по 27 квітня Міжнародний кінофестиваль у Вісбадені під назвою GoEast запрошує відкрити для себе найкращі фільми Центральної та Східної Європи. Чотирнадцять повнометражних художніх та документальних фільмів дають глядачам змогу замислитися над великими та малими конфліктами сучасності. Після показів глядачі можуть поспілкуватися з режисерами.

З 23 по 26 квітня Art Brussels збирає близько 30 000 фахівців, колекціонерів та поціновувачів мистецтва, підтверджуючи свій статус однієї з найважливіших виставок сучасного мистецтва в Європі. 42-га виставка об'єднує 139 галерей з 26 країн та представляє близько 500 художників. Вона складається з п'яти окремих тематичних секцій: Prime, Solo, '68 Forward, Discovery, а також нової секції Horizons.

До 19 липня в Національній галереї Дубліна проходить виставка, присвячена Вільяму Блейку, видатній постаті британського романтизму, під назвою "Вільям Блейк: епоха романтичної фантазії". Вона об'єднує понад сто творів - картин, малюнків та гравюр — і висвітлює його творчий світ, позначений уявою та надприродним. Виставка також розглядає його творчість у контексті художніх перетворень кінця XVIII століття.