2 червня Європейська комісія перерахувала Польщі четвертий транш у розмірі 7,2 млрд євро, завдяки чому країна отримала 62,4 % від загального обсягу фінансування у розмірі 54,71 млрд євро в рамках Механізму відновлення та стійкості. 4 червня Італія отримала дев'ятий транш у розмірі 12,8 млрд євро. Італія отримала 85 % коштів, виділених на план відновлення та стійкості, що становить загальний обсяг у 194,4 млрд євро. Фонд Роберта Шумана пропонує на своєму веб-сайті огляд національних планів відновлення з зазначенням сум, графіків та пріоритетів.

3 червня Європейська комісія представила заходи, спрямовані на зміцнення потенціалу Європи у сферах напівпровідників, штучного інтелекту (ШІ), хмарних технологій та відкритого програмного забезпечення. Заявленими цілями є прискорення впровадження нових технологій, підвищення стійкості ланцюгів постачання та зменшення певних стратегічних залежностей. Цим питанням присвячені два документи: Chips Act 2.0, що стосується напівпровідників, та закон про розвиток хмарних технологій та ШІ, який має на меті потроїти європейські потужності в центрі обробки даних до 2030 року. Це рішення ухвалено в той час, коли ЄС залишається на 80 % залежним від третіх країн, насамперед від США та Китаю, у сфері своїх продуктів, послуг та цифрової інфраструктури.

3 червня Європейська комісія ухвалила ініціативу OceanEye, спрямовану на те, щоб зробити Європейський Союз провідним світовим постачальником інформації про океани. Ця ініціатива має на меті забезпечити 35 % світової системи спостереження за океанами до 2035 року. Для зміцнення позицій ЄС OceanEye забезпечує структурований підхід до управління шляхом створення європейської цифрової океанічної системи, яка включатиме існуючі служби, такі як Copernicus Marine Service та WISE Marine. Буде створений міжнародний альянс для посилення координації на глобальному рівні.

3 червня Європейська комісія представила весняний пакет "Європейського семестру", в якому виклала свої рекомендації щодо економічної, бюджетної та соціальної політики держав-членів. Серед спільних пріоритетів вона наголошує на важливості стабільності державних фінансів та необхідності дотримання стійких бюджетних траєкторій, тоді як низка країн і надалі перебуває під дією процедури надмірного дефіциту. У цьому контексті Єврокомісія зазначила, що держави-члени, які вживатимуть заходів для зміцнення енергетичної безпеки Євросоюзу, зможуть звернутися з проханням про певну гнучкість у бюджетному плані з визначеними лімітами для забезпечення енергетичної стійкості.

4 червня під час саміту Європейської ради з інновацій Європейська комісія оголосила переможниць 12-го конкурсу "Європейська премія для жінок-інноваторів". Серед лауреаток — Катерина Спрангер, засновниця та генеральна директорка компанії Oxford Heartbeat, яка використовує штучний інтелект для вдосконалення методів лікування аневризм головного мозку, а також Марта Оліверія, співзасновниця та операційна директорка компанії ATMOS Space Cargo, яка дозволяє багаторазовим космічним капсулам безпечно повертати матеріали з орбіти.

2 червня Європейська комісія заявила про розгортання рекордної кількості ресурсів для протидії ризикам виникнення пожеж цього літа. У рамках механізму цивільного захисту ЄС 777 пожежників будуть стратегічно розміщені по всій території Європейського Союзу, а їхні сили підкріпить літній авіапарк, що складається з 22 літаків та 5 вертольотів. Для їх підтримки Координаційний центр з реагування на надзвичайні ситуації Європейського Союзу працюватиме безперервно. Крім того, Союз створив rescEU — стратегічний резерв, готовий надати додаткову допомогу у разі масштабних криз.

4 та 5 червня міністри юстиції та внутрішніх справ підвели підсумки щодо виконання Європейського пакту про міграцію та притулок за кілька днів до його вступу в силу, запланованого на 12 червня, а також проаналізували хід впровадження нової системи "Євродак". Вони також обговорили загальну ситуацію в Шенгенському просторі та схвалили новий план дій Євросоюзу щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків. 5 червня міністри ухвалили нову позицію щодо програми "Правосуддя 2028–2034". Була представлена доповідь про діяльність Європейської прокуратури та її реформи, а Угорщина офіційно оголосила про намір приєднатися до неї.

4 червня Рада ЄС ухвалила четверту програму допомоги, спрямовану на посилення оборонних можливостей Ліванських збройних сил. Таким чином, загальний обсяг допомоги, наданої Лівану в рамках Європейського механізму миру, становить 182 млн євро. Нова програма підтримки нелетального характеру спрямована на зміцнення Збройних сил Лівану в п'яти сферах за допомогою постачання військового обладнання та проведення навчання: контроль території, багатогалузеві знання, морська безпека, захист критично важливих військових об'єктів та медичне забезпечення.

1 червня переговірники від Європейського парламенту та Ради ЄС досягли попередньої згоди щодо нових правил повернення громадян третіх країн, які перебувають у країні нелегально. На основі пропозиції Єврокомісії від 25 березня 2025 року текст передбачає перевезення до третіх країн на підставі двосторонніх угод за умови дотримання ними прав людини. Він також запроваджує "європейський наказ про повернення" через інформаційну систему Шенген, що дозволяє державам-членам виконувати рішення, прийняте іншою країною Євросоюзу. Мігранти, яких це стосується, повинні співпрацювати з владою, інакше їм загрожують санкції.

5 червня лідери Європейського Союзу та шести країн Західних Балкан провели зустріч у місті Тіват (Чорногорія). Це вже другий саміт за останні шість місяців, що дав змогу Європейському Союзу ще раз підтвердити свою прихильність до перспективи вступу країн Балкан. Обговорення зосередилися на реалізації плану економічного зростання, на який виділено 6 млрд євро. Питання безпеки та оборони були в центрі обговорень, оскільки ЄС приділяє особливу увагу зміцненню стійкості до кіберзагроз на Балканах. Крім того, голова Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив свою прихильність до інтеграції країн Балкан до ЄС та закликав їх прискорити реформи в цьому напрямку.

3 червня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен після виборів 24 березня сформувала урядову коаліцію, до якої увійшли чотири партії: соціал-демократична партія, Соціалістична народна партія (SF), Соціал-ліберальна партія (Radikale Venstre, лівоцентристська) та Помірковані (Moderaterne, центристська), що в сумі дає 82 місця з 179. Вперше в історії Данії у новому уряді більше жінок, ніж чоловіків: 11 жінок із 21 міністра. Під час презентації своєї програми очільниця уряду відстоювала сильну соціальну державу для підтримки сімей в умовах інфляції, при цьому зберігаючи обмежувальну міграційну політику.

1 червня у Версалі відбувся 9-й саміт Choose France. Започаткована у 2018 році ініціатива, яка об'єднує французьку виконавчу владу та понад 200 керівників підприємств із майже 50 країн, знайомить великі міжнародні компанії з цілеспрямованою політикою Франції, спрямованою на сприяння економічній діяльності на її території. З цієї нагоди президент Франції Емманюель Макрон анонсував 71 новий інвестиційний проект у Франції на рекордну суму 93 млрд євро, що дозволить створити понад 15 000 робочих місць. З 2018 року було укладено 231 інвестиційну угоду на суму близько 87 млрд євро.

4 червня президент Франції Емманюель Макрон відвідав Чорногорію. Це був перший офіційний візит президента Франції до Чорногорії з моменту здобуття нею незалежності у 2006 році. Під час візиту він зустрівся зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем, а також з прем'єр-міністром Мілойко Спаїчем. Ці зустрічі завершилися підписанням п'яти угод, спрямованих на зміцнення двостороннього співробітництва між двома країнами, зокрема в сферах енергетики, охорони здоров'я, транспорту, оборони, кібербезпеки та боротьби з маніпулюванням інформацією.

2 червня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відвідав Берлін, де зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Лідери обговорили питання конкурентоспроможності та бюджету Європейського Союзу, а також зміцнення позицій Угорщини в його складі. 3 червня він прибув до Парижа, де зустрівся з президентом Емманюелем Макроном. Зокрема, лідери обговорили питання підтримки України та продовження санкцій проти росії, європейської безпеки та оборони, зміцнення європейської конкурентоспроможності, а також підготовку наступної багаторічної фінансової програми.

6 червня литовські соціал-демократи, які очолюють правлячу коаліцію, вирішили виключити з неї популістську партію "Світанок над Німаном" та запросили Союз демократів "За Литву" розпочати переговори про приєднання до коаліції. Нова потенційна коаліція соціал-демократів, демократів, Аграрного союзу та зелених матиме більшість у 75 депутатів із 141, проти 80 на даний момент. Про створення нової коаліції має бути заявлено найближчими тижнями.

4 червня президент Румунії Нікушор Дан призначив Еуджена Томака на посаду прем'єр-міністра через місяць після того, як соціал-демократи та ультраправі проголосували за вотум недовіри уряду на чолі з Іліє Болояном. Новий прем'єр-міністр, який до цього був депутатом Європарламенту, має 10 днів, щоб подати до парламенту програму та склад уряду.

4 червня словенські депутати на завершення 11-ї позачергової сесії Національних зборів затвердили формування нового коаліційного уряду на чолі з Янезом Яншею 49 голосами проти 30. Цей уряд, який підтримують кілька правоцентристських та правих партій, складається з 16 міністрів, серед яких 5 жінок.

7 червня вірменські виборці віддали свої голоси за чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, лідера партії "Громадянський договір", який значно випередив своїх суперників, набравши 50 % голосів. Ці вибори мали значення вибору між зближенням з Європейським Союзом або збереженням у орбіті москви, яку уособлював мільярдер Самвел Карапетян, лідер партії "Сильна Вірменія" (23%). Перемога чинного прем'єр-міністра з переконливою більшістю голосів підсилює позиції Нікола Пашиняна у продовженні розпочатих реформ та засвідчує поступове дистанціювання від росії й зближення Вірменії із західними партнерами.

7 червня партія чинного прем'єр-міністра Альбіна Курті "Самовизначення" (VV, ліва) посіла перше місце на дострокових парламентських виборах, набравши майже 43 % голосів. Ці вибори були призначені після розпуску парламенту в квітні через відсутність згоди між партіями щодо призначення президента країни. Незважаючи на цю перемогу, партія втратила вісім відсотків порівняно з попередніми виборами у грудні 2025 року, на яких вона набрала 51 % голосів. Цей результат не дозволяє Альбіну Курті керувати країною самостійно і створює передумови для складних переговорів щодо формування коаліції, а Косово залишається у стані глибокої інституційної кризи.

4 червня під час першої інвестиційної конференції між Європейським Союзом та Молдовою Європейська комісія оприлюднила плани інвестицій та проектні ініціативи на суму 641 млн євро, яка до 2027 року має зрости до 1,9 млрд євро. Ця конференція передує 2-му саміту Європейський Союз - Молдова, який заплановано на 22 червня в Брюсселі.

3 червня президент України Володимир Зеленський виступив перед учасниками Ради "НАТО-Україна", які зібралися в Києві, у присутності генерального секретаря Альянсу Марка Рютте. З цієї нагоди глава української держави закликав союзників посилити та прискорити поставки систем протиповітряної оборони, зокрема перехоплювачів Patriot, у зв'язку з посиленням російських ракетних ударів. Він виступив за розширення європейських потужностей з виробництва протиракетних систем та поглиблення промислової співпраці в оборонній сфері між Україною та її західними партнерами. Цей виступ є частиною підготовки до наступного саміту НАТО, на якому Україна має намір досягти нових домовленостей щодо військової підтримки та безпеки.

7 червня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським, щоб ще раз підтвердити свою незмінну підтримку України в її обороні проти незаконного вторгнення Росії та обговорити наступні етапи переговорів щодо забезпечення справедливого та сталого миру. Вони наголосили, що Європа має відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні, виступаючи непохитним союзником України. Лідери чітко зазначили, що всі зусилля мають здійснюватися у найтіснішій співпраці з Україною, європейськими партнерами в широкому розумінні та Сполученими Штатами.

3 червня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив про укладення угоди з Україною щодо становища угорської меншини в Україні. Ця угода стосується розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав близько 100 000 угорців, які проживають на західному кордоні України, у Закарпатті. Натомість Угорщина зобов'язується зняти своє вето щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, які досі блокував колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан.

2 червня Папа Лев XIV призначив мексиканку Марію Монтсеррат Альварадо на посаду префекта Дикастерії у справах комунікації з 1 листопада. Це призначення є продовженням руху, започаткованого на початку 2025 року, коли Лев XIV вперше доручив керівництво дикастерією жінці, продемонструвавши таким чином своє прагнення до більшої участі жінок у керівних органах Католицької Церкви.

3 та 4 червня міністри країн ОЕСР завершили в Парижі свою щорічну зустріч, яка проходила під головуванням Фінляндії та була присвячена темі: "Промислова політика на службі відкритих ринків, зростання та процвітання". З цієї нагоди вони ухвалили заяву, спрямовану на посилення міжнародної співпраці у сфері промислової політики та забезпечення постачання критично важливих корисних копалин. Вони схвалили першу рекомендацію ОЕСР щодо квантових технологій, спрямовану на сприяння інноваціям, розвитку компетенцій та стійкості ланцюгів створення вартості. Ці зобов'язання відображають прагнення держав-членів зміцнити свою технологічну конкурентоспроможність та економічну безпеку в умовах зростаючої промислової конкуренції.

3 червня 193 держави-члени ООН проголосували за обрання нових непостійних членів Ради Безпеки організації на період 2027–2028 років. На два місця, зарезервовані для групи "Західна Європа" (WEOG), претендували три країни: Німеччина, Австрія та Португалія. Після шести послідовних обрань до Ради Безпеки з 1973 року Німеччина зазнала безпрецедентного дипломатичного поразки, набравши 104 голоси проти 134 у Португалії та 131 в Австрії. Три інші місця, за які точилася боротьба, були відведені Зімбабве та Тринідаду і Тобаго від Африканської групи та Латиноамериканської та Карибської групи, а Киргизстан вперше в своїй історії отримав місце від Азіатсько-Тихоокеанського регіону, випередивши Філіппіни за підсумками чотирираундового голосування.

4 червня Рахункова палата ЄС опублікувала звіт про підтримку політики згуртування в сфері зайнятості молоді. У ньому нагадується, що з 2013 року програмою "Гарантія для молоді" скористалися майже 57 мільйонів молодих людей, а рівень безробіття серед осіб віком 15–29 років знизився з понад 20 % до менше ніж 12 %. Захищаючи загальну ефективність Європейського соціального фонду, Рахункова палата закликає Єврокомісію краще оцінювати довгострокові результати, обмежувати ефект дотацій на працевлаштування та ефективніше орієнтуватися на економічно неактивну молодь.

4 червня Європейська комісія опублікувала 14-те видання "Дашборд правосуддя в Європейському Союзі". У виданні за 2026 рік відзначається покращення сприйняття незалежності судової влади та постійний прогрес у цифровізації систем правосуддя у 27 державах-членах. Вперше у звіті представлений огляд повноважень вищих адміністративних судів та судів загальної юрисдикції держав-членів у комерційних справах. Висновки огляду будуть використані при підготовці звіту Європейської комісії за 2026 рік про верховенство права та Європейський семестр.

До 27 вересня музей Луїзіана у співпраці з Національною портретною галереєю в Лондоні присвячує літню виставку захопленню, яке Люсіан Фройд відчував протягом усього життя до людського обличчя та фігури. Досліджуючи видатну майстерність художника у всіх формах малюнка - від олівця, пера, туші до вугілля та гравюри на папері - виставка висвітлює особливий діалог, що виникає між малюнками Фрейда та його живописом.

До 21 червня у Лейпцигу проходить фестиваль Bachfest, який об'єднує близько ста музичних заходів навколо щорічної теми. Цього року тема "In Dialogue" присвячена діалогу між музичними голосами та традиціями виконання, що є характерною рисою творчості Баха. Програма починається з відкриття концертом під керівництвом чинного Томаскантора і завершується традиційним заключним концертом із виконанням Меси сі-мінор у церкві Святого Томаса.

До 21 червня у Глазго проходить 11-та Шотландська бієнале сучасного мистецтва, яка об'єднує понад 50 шотландських та міжнародних митців у рамках виставок, перформансів та лекцій, що відбуваються у понад двадцяти культурних закладах міста. Цьогорічна бієнале присвячена темам пам'яті, солідарності, спільноти та міжнаціонального обміну.

До 10 січня 2027 року Національний музей "Fëschmaart" у Люксембурзі представляє першу ретроспективу робіт люксембурзької художниці Берти Бренкур — через 80 років після того, як вона заповіла всю свою творчу спадщину державі. Її виразне та сучасне мистецтво відтепер доступне для огляду після тривалої роботи з дослідження та реставрації.

До 12 липня Гранада святкує музику та танець у рамках 75-го фестивалю. Від класичної музики до балету та фламенко - фестиваль є справжнім феєрверком мистецьких подій, які відбуваються у найзнаковіших місцях міста.

До 21 червня у Маріборі проходить 61-й фестиваль Borštnikovo Srečanje — головний театральний фестиваль Словенії, який відбувається на 19 майданчиках міста. Окрім 12 словенських вистав, що беруть участь у конкурсі, та міжнародних постановок, запрошених на фестиваль, організатори пропонують насичену супровідну програму, що включає професійні зустрічі, виставки та конференції. По завершенні заходу професійне журі вручить кілька нагород, серед яких Borštnikov Ring, що відзначає акторську кар'єру в цілому.

4 червня Франція та Німеччина анонсували відкриття двох нових французько-німецьких культурних інститутів (ICFA) у Кордові (Аргентина) та Глазго в рамках Аахенського договору, спрямованого на поглиблення культурної співпраці за кордоном. Ці спільні структури, що спираються на мережі "Альянс франсез" та "Гете-Інститут", мають на меті сприяти мовним, культурним та освітнім обмінам, а також поширенню спільних демократичних цінностей. Новий етап розширення збільшує кількість ICFA, відкритих з 2021 року, до п'яти і є частиною французько-німецької стратегії зміцнення культурного впливу на міжнародному рівні.

З нагоди 100-річчя від дня смерті Клода Моне (1840–1926) Музей сучасного мистецтва імені Андре Мальро в Гаврі до 27 вересня пропонує унікальну можливість зануритися в молодість художника завдяки виставці "Моне в Гаврі". Виставка, що налічує близько ста творів та документів, наданих престижними державними та приватними установами, а також колекціями нащадків художника, проливає нове світло на зв'язки батька імпресіонізму з містом Гавр.

11 червня Мексика розпочне Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який також проходитиме у США та Канаді й у якому вперше візьмуть участь 48 команд. 16 європейських команд, що пройшли відбір, спробують здобути найвищу нагороду 19 липня на стадіоні "МетЛайф" у Нью-Джерсі.