22 та 23 червня Європейська комісія здійснила два нових платежі: на суму 325 млн євро - Австрії та на суму 2,25 млрд євро - Румунії в рамках Механізму відновлення та стійкості. З урахуванням цього четвертого платежу Австрія отримала 92 % від загального обсягу фінансування у розмірі 3,96 млрд євро. Це також четвертий платіж для Румунії, яка отримала 60,6 % від загального обсягу фінансування у розмірі 21,41 млрд євро. Фонд пропонує на своєму веб-сайті огляд різних національних планів відновлення з зазначнням сум, графіків та пріоритетів.

1 липня Фонд Де Гаспері за підтримки Фонду Роберта Шумана організовує конференцію, присвячену 75-й річниці саміту в Санта-Маргеріта-Лігуре - події, що поклала початок післявоєнній європейській співпраці, під час якої зустрілися глави урядів Італії та Франції, Альчіде Де Гаспері та Рене Плевен у супроводі міністрів закордонних справ Карло Сфорца та Роберта Шумана. За участю представників політичних кругів, наукових кіл та інституцій обговорення стосуватимуться сучасних викликів європейської інтеграції, зокрема у сферах безпеки, конкурентоспроможності, цифрової трансформації та стратегічного суверенітету.

24 червня Європейська комісія запропонувала заходи, спрямовані на зміцнення Європолу та Євроюсту з метою покращення європейської реакції на транскордонну злочинність та тероризм. Щодо Європолу, нові правила, зокрема, мають на меті забезпечити більш ефективний обмін інформацією між державами-членами, посилення оперативної підтримки шляхом створення офісів підтримки та центру технологій та інновацій. Мандат Євроюсту розширюється на нові сфери злочинності, і він отримає більші повноваження щодо висунення ініціатив та надання оперативної підтримки.

24 червня Європейська комісія представила заходи щодо спрощення податкового регулювання, спрямовані на зменшення адміністративного навантаження на підприємства та підвищення конкурентоспроможності єдиного ринку. Зокрема, пропозиції передбачають спрощення правил, що застосовуються до транскордонної діяльності, модернізацію адміністративної співпраці між державами-членами та полегшення окремих зобов'язань щодо подання звітності. На думку Єврокомісії, ці заходи дозволять підприємствам Європейського Союзу заощадити близько 8 млрд євро на рік, з яких 3,3 млрд євро припадає на адміністративні витрати.

22 та 23 червня європейські міністри сільського господарства та рибальства обговорили регламент, що визначає умови надання Євросоюзом підтримки рибальству, аквакультурі та морській політиці на 2028–2034 роки. Європейська комісія представила своє звернення щодо стану спільної політики рибальства. Таке обговорення дало змогу розпочати щорічний процес визначення допустимих загальних обсягів вилову та квот. Вони розглянули механізми формування майбутньої Спільної аграрної політики (САП) після 2027 року. Хоча вони висловили підтримку пропозиціям щодо змін, вони, однак, закликали до більшої гнучкості у реалізації цілей САП. Крім того, вони обговорили поточні виклики, що стоять перед сільськогосподарським сектором, у ході чого виступив віце-прем'єр-міністр України Тарас Качка.

25 червня Рада ЄС остаточно ухвалила два регламенти, що реалізують тарифні положення спільної декларації ЄС та США. Обидва документи скасовують мита, що застосовуються до американських промислових товарів, та передбачають преференційний доступ на європейський ринок для певних морепродуктів та сільськогосподарських товарів. Ці тарифні зобов'язання супроводжуються механізмами захисту та призупинення. Вони дають змогу Європейському Союзу призупиняти тарифні преференції у разі, якщо США не дотримуються своїх зобов'язань, а також оперативно реагувати, якщо ці преференції спричиняють значне зростання імпорту, що ставить під загрозу інтереси підприємців Європейського Союзу.

25 червня європейські міністри охорони навколишнього середовища розглянули прогрес, досягнутий у питанні внесення змін до регламенту щодо норм викидів CO2 для легкових автомобілів. Після цього вони підбили підсумки щодо стратегії забезпечення стійкості водних ресурсів та провели обговорення зв'язку між втратою біорізноманіття та втратою конкурентоспроможності. Також вони обмінялися думками щодо майбутнього регламенту REACH, який регулює використання хімічних речовин. Особливу увагу вони приділили шляхам посилення його виконання та модернізації існуючих правил.

26 червня європейські міністри енергетики схвалили переговорну позицію Ради ЄС щодо пакету "Європейські мережі" (European grids), який має на меті модернізацію та розвиток європейської енергетичної інфраструктури з метою сприяння електрифікації та декарбонізації континенту. Вони обмінялися думками щодо заходів з декарбонізації після 2030 року для досягнення мети скорочення викидів парникових газів на 90 % до 2040 року, а також щодо впливу кризи на Близькому Сході на енергетичний сектор.

24 червня лідери Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Великої Британії, які зібралися в Берліні, ще раз підтвердили свою прихильність зміцненню євроатлантичної безпеки напередодні саміту НАТО, що відбудеться 7–8 липня в Анкарі. Зокрема, вони домовилися активізувати співпрацю в оборонній сфері, посилити військову та політичну підтримку України, розвивати європейський оборонний промисловий потенціал та координувати свої зусилля для забезпечення справедливого та сталого миру в Україні. П'ять країн також позитивно оцінили меморандум про взаєморозуміння, укладений між США та Іраном, який вони вважають можливістю для зміцнення регіональної стабільності.

24 червня Верховна представниця з питань закордонних справ Кая Каллас анонсувала призначення в Європейській службі зовнішніх справ (ЄСЗС). Колишня міністр Нідерландів Кайса Оллонгрен призначена генеральним секретарем ЄСЗС. Зараз вона обіймає посаду спеціальної представниці Європейського Союзу з прав людини і приступить до виконання своїх обов'язків 1 вересня. Естонець Матті Маасікас, який зараз обіймає посаду заступника генерального секретаря та генерального директора з питань Європи та Центральної Азії, призначений заступником генерального секретаря з питань геоекономіки та міжінституційних відносин. Крім того, нинішній постійний представник Франції при НАТО Давид Кваш призначений заступником генерального секретаря з питань миру, безпеки та оборони.

22 червня Франція та Німеччина уклали угоду щодо стратегії та спільного управління компанією KNDS — європейським підприємством у галузі наземної оборони, акціонерами якого мають намір стати обидві країни. Крім того, ця угода має на меті виведення KNDS на фондовий ринок у найближчому майбутньому, що дозволить компанії закріпитися як провідному оборонному підприємству в Європі та світі, яке обслуговує збройні сили Франції та Німеччини, а також посилити свою конкурентоспроможність у європейській галузі наземних систем.

22 червня Франко-німецька парламентська асамблея (APFA) провела чергове пленарне засідання в Парижі під спільним головуванням голови Національних зборів Яель Брон-Піве та голови Бундестагу Юлії Клекнер. Французькі та німецькі депутати ще раз підтвердили своє прагнення посилити двосторонню співпрацю в умовах європейських викликів у сферах безпеки, економічної конкурентоспроможності та енергетичного переходу. Обговорення стосувалися підтримки України, зміцнення європейської оборони, а також франко-німецької координації в рамках Європейського Союзу. Ця зустріч підтвердила роль APFA як важливого майданчика для парламентського діалогу між Парижем і Берліном та як інструменту політичного зближення між двома країнами.

25 червня в місті Антіб відбувся саміт між Францією та Італією. Емманюель Макрон та Джорджа Мелоні ще раз підтвердили своє спільне прагнення до створення більш згуртованої, суверенної, демократичної та конкурентоспроможної Європи. Вони домовилися поглибити двосторонню співпрацю, зокрема в політичній, економічній, сільськогосподарській, соціальній, освітній, науковій, культурній сферах, а також у промислових та інноваційних галузях. Крім того, підтвердивши свою підтримку Україні та привітавши підписання меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, вони заявили про намір ще більше посилити франко-італійську співпрацю у сферах зовнішньої політики, безпеки та оборони в усіх галузях.

23 червня лідери Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини зібралися в Угорщині в рамках Вишеградської групи (V4) - платформи для співпраці між цими країнами, створеної в 1991 році. У спільній заяві вони домовилися посилити співпрацю не тільки між собою, а й із зовнішніми партнерами - як регіональними, так і європейськими чи світовими. Вони визначили сфери, в яких у них є спільні інтереси на європейській арені, такі як наступна багаторічна фінансова програма або політика у сферах сільського господарства та згуртованості. Крім того, вони домовилися про підвищення конкурентоспроможності регіону, зокрема шляхом розвитку співпраці у сферах цифровізації, штучного інтелекту, транскордонної кібербезпеки, а також транспорту та енергетики.

23 червня угорські депутати схвалили заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, в рамках хвилі реформ прем'єр-міністра Петера Мадяра. Були розширені повноваження Управління з питань доброчесності - органу з боротьби з корупцією, створеного у 2022 році в рамках реформ, ініційованих Європейським Союзом. Відтепер вона зможе перевіряти декларації про майновий стан, вимагати від судових органів проведення антикорупційних розслідувань, а також призупиняти процедури укладення державних контрактів з метою захисту європейських коштів. Ця хвиля реформ має на меті забезпечити країні доступ до 16 млрд євро європейських коштів, які, відповідно до заяви Європейської комісії, будуть виділені за умови впровадження реформ для вирішення проблем, пов'язаних із корупцією та верховенством права.

23 червня прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене повідомила про свою відставку та відставку свого уряду, який зазнав низки криз, тим самим завершивши десятимісячний термін повноважень. Новий уряд на чолі з Міндаугасом Сінкевічусом, головою Соціал-демократичної партії, має бути сформований найближчими днями. Це буде третій уряд на чолі з представниками цієї партії з часу виборів 2024 року.

22 червня Адріан Вестеа, прем'єр-міністр, призначений президентом Румунії Нікосуром Даном, не зміг отримати вотум довіри парламенту, набравши лише 189 голосів із необхідних 233. Майже через два місяці після повалення уряду Іліє Болояна альянсом соціал-демократів та ультраправої партії AUR президент знову має призначити нового прем'єр-міністра.

22 червня міністри держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), які зібралися в Рейк'явіку, позитивно оцінили прогрес, досягнутий у переговорах щодо укладення широкомасштабної угоди про вільну торгівлю з В'єтнамом. Під час цієї конференції члени ЄАВТ ще раз підтвердили свою прихильність до міжнародної торговельної системи, заснованої на правилах. Обговорення також стосувалися оновлення торговельних угод з Канадою та Мексикою, а також відносин з Європейським Союзом.

22 червня керівники Європейського Союзу та президент Молдови Мая Санду ухвалили спільну заяву за підсумками другого саміту ЄС–Молдова. Сторони підтвердили своє прагнення прискорити процес вступу Молдови до ЄС, через кілька днів після початку першого етапу переговорів. Європейський Союз високо оцінив розпочаті Кишиневом реформи та підтвердив свою політичну, економічну та безпекову підтримку, зокрема через "План зростання для Молдови", в рамках якого вже були виділені 504 млн євро, а до 2027 року можуть бути мобілізовані ще 528 млн євро. Саміт дозволив посилити співпрацю в сферах енергетики, цифрових технологій, безпеки та боротьби з гібридними загрозами на тлі війни в Україні та тиску з боку Росії в регіоні.

23 червня президент України Володимир Зеленський прийняв генерального секретаря ОЕСР Матіаса Кормана, щоб обговорити хід реалізації реформ, розпочатих Україною, та перспективи її зближення з організацією. З цієї нагоди він подав оновлену заявку на отримання статусу країни-кандидата на вступ до ОЕСР вже восени 2026 року. Обговорення стосувалися продовження реформ у сферах управління, боротьби з корупцією, модернізації державної адміністрації та економічного відновлення.

25 червня Рада ЄС продовжила на один рік, до 31 липня 2027 року, санкції проти росії у зв'язку з агресивною війною, яку вона веде проти України. Чинні заходи охоплюють такі сектори, як торгівля, фінанси, енергетика, фінансові послуги та нафтова галузь. З 24 лютого 2022 року Європейський Союз ухвалив 20 пакетів санкцій, спрямованих на посилення тиску на росію з метою змусити її припинити агресивну війну та розпочати мирний процес.

26 червня Європейська комісія запропонувала продовжити на один рік, до 4 березня 2028 року, тимчасовий захист осіб, які втікають від агресивної війни, яку веде росія проти України. Наразі цим захистом користуються майже 4,4 мільйона переміщених осіб. Мета Єврокомісії також полягає в тому, щоб узгодити потребу людей у захисті з можливостями України щодо самооборони. Тому тимчасовий захист не надається особам, які повинні залишатися на території України через свої військові обов'язки. Тепер Рада ЄС має ухвалити цю пропозицію.

25 та 26 червня у польському місті Ґданськ пройшла Конференція з питань відбудови України, яку спільно очолювали Польща та Україна з метою мобілізації міжнародної підтримки для відновлення країни. Конференція, в якій взяли участь представники держав, міжнародних організацій, фінансових інституцій та приватного сектору, була присвячена питанням відновлення критично важливої інфраструктури, зміцнення енергетичної безпеки та залучення інвестицій. З цієї нагоди голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про виділення першого траншу в розмірі 3,2 млрд євро в рамках європейської позики на суму 90 млрд євро, призначеної для фінансування бюджетної підтримки та оборонних потреб України на 2026 та 2027 роки.

З 22 по 25 червня на літній пленарній сесії Парламентська асамблея Ради Європи обговорила низку питань, пов'язаних із демократією, правами людини та верховенством права. Зокрема, парламентарі розглянули ризики, які штучний інтелект становить для демократичних інститутів, доступ мігрантів та біженців до медичного обслуговування, свободу ЗМІ у сфері спорту, транснаціональні переслідування та наслідки насильницької порнографії для прав людини. Відбулися дебати щодо демократичної ситуації в Сербії, Грузії, Азербайджані та Ірані, а також обмін думками щодо продовольчої безпеки в умовах кризи. Крім того, парламентарі обрали нову заступницю генерального секретаря Ради Європи - нідерландку Танію Гонгрейп, яка вступить на посаду 1 вересня.

26 червня Європол опублікував друге видання звіту "Розкриття найнебезпечніших злочинних мереж", у якому наведений контрастний підсумок боротьби з організованою злочинністю в Європі. У звіті наголошується на зростанні кіберзлочинності та все ширшому використанні штучного інтелекту, криптовалют та легальних комерційних структур для приховування незаконної діяльності. Щоб протидіяти цій організованій злочинності, яку характеризують як "мінливу", Європол закликає до заходів, що виходять за межі суто репресивних заходів, та передбачають співпрацю державних органів, приватного сектору та громадянського суспільства.

24 червня Європейська комісія опублікувала доповідь про конвергенцію, в якій аналізується виконання критеріїв країнами-членами, що не входять до зони євро (Угорщина, Польща, Чеська Республіка, Румунія та Швеція). На думку Єврокомісії, жодна з цих країн-членів наразі не відповідає критеріям зони євро. Оцінка Єврокомісії опублікована одночасно з доповіддю про конвергенцію Європейського центрального банку (ЄЦБ). У своїх висновках ЄЦБ зазначає, що країни демонструють економічну стійкість, але все ще стикаються з перешкодами на шляху до введення євро. Бюджетна ситуація погіршується в більшості країн, а законодавство цих країн ще не є повністю сумісним з очікуваними валютними вимогами.

23 та 25 червня переговірники від Ради ЄС та Європарламенту досягли згоди щодо трьох угод про правила, спрямовані на спрощення електронної реєстрації відряджених працівників, захист працівників від впливу небезпечних речовин та посилення контролю за дотриманням прав пасажирів. Щодо переведених працівників, цей регламент дозволить перевести на електронну форму декларації про відрядження, щоб зменшити адміністративне навантаження. Крім того, перегляд директиви щодо канцерогенних та репротоксичних речовин сприятиме зміцненню здоров'я працівників. Нарешті, правила, спрямовані на захист прав пасажирів у Європейському Союзі, спрощують існуючу систему, зокрема процедуру розгляду скарг та стандарти якості обслуговування.

До 11 жовтня музей Аструп-Фернлі в Осло представляє ретроспективу, присвячену Беатріс Гонсалес. Ця виставка, що об'єднує понад 150 творів, віддає данину поваги творчому шляху колумбійської художниці, яка померла на початку цього року, — від 1960-х років до наших днів. Відома своєю візуальною мовою, вкоріненою в соціальні реалії своєї країни, художниця показує рани Колумбії через зображення з преси, офіційні портрети та іронічні картини з сильними контрастами яскравих кольорів.

До 18 жовтня лондонська Hayward Gallery проводить виставку, присвячену британському художнику Анішу Капуру, майже через 30 років після його першої великої ретроспективи у Великій Британії. Творчість художника порушує теми духовності та релігії й спирається на експерименти Капура з матеріалом Vantablack, який поглинає 99,9 % світла.

До 10 січня 2027 року у віденському музеї "Бельведер" проходить виставка, присвячена Ерні Розенштейн, видатній постаті польського післявоєнного авангарду. Її твори, в яких відбилися трагічні події Голокосту та політичні потрясіння в Польщі, свідчать про її рішучість ніколи не здаватися. Близько 80 робіт - картин, малюнків, колажів і віршів - порушують теми переслідувань та вигнання, втрати та скорботи, водночас свідчать про художню незалежність та незламну відданість мисткині справі відродження.

До 1 листопада музей фотографії "Photo Elysée" у Лозанні представляє виставку "Inferno & Paradiso" чилійського митця Альфредо Яара, яка об'єднує 40 фотографій, відібраних 20 міжнародними фотожурналістами, яких запросили вибрати найболючіше та найбільш сповнене надії зображення, зроблене ними за всю кар'єру. Натхненна "Божественною комедією" Данте, ця виставка досліджує сучасні кризи та ставить під сумнів роль фотографії у розумінні політичних та соціальних викликів нашого часу.

До 5 липня у місті Жиліна (Словаччина) проходить 19-й Міжнародний фестиваль анімаційного кіно "Fest Anča". Цей фестиваль, присвячений короткометражним фільмам країни, щороку презентує твори та найяскравіші події світу анімаційного кіно, популяризуючи це мистецтво у його різноманітних формах. Цьогорічний фестиваль, присвячений темі "Фейк", досліджує проблеми, пов'язані з дезінформацією, міфами та межами між реальністю та вигадкою, через покази стрічок, виставки та конференції.

До 3 січня 2027 року новий Національний музей Монако присвячує всі виставкові зали Вілли Палома Віктору Браунеру - французькому та румунському художнику, піонеру сюрреалізму XX століття. Ця виставка, що налічує понад 160 творів, охоплює всю творчість митця - від 1920-х до 1960-х років - і включає живопис, графіку та скульптуру.

До 22 жовтня Фестивалі Валлонії проходять під гаслом "Подорожі". Майже 100 концертів пропонують глядачам музичну подорож 21 містом, де звучатимуть найрізноманітніші твори - від єлизаветинського співу до британських мелодій.

До 12 липня фестиваль духовної музики в Раплі (Естонія) відзначає своє 34-річчя та пропонує різноманітну програму, яка, окрім концертів та сольних виступів, також включає Міжнародну академію співу та продовжує сприяти підготовці молодих митців.

До 21 липня у місті Екс-ан-Прованс проходить 78-й оперний фестиваль, присвячений темі "пошуку людяності". Організатори прагнуть представити високоякісну та надзвичайно різноманітну програму: оперні постановки, сучасні прем'єри, а також переосмислення шедеврів бароко та камерної музики.