13 липня Європейська комісія погодила три виплати за програмою Механізму відновлення та стійкості для Чеської Республіки, Кіпру та Естонії. Це шоста заявка Чехії на виплату на суму 897 млн євро. Таким чином, загальний обсяг коштів, виділених країні, становитиме 7,7 млрд євро, що дорівнює 88 % від її загального бюджетного пакету. Щодо Кіпру, шоста заявка на виплату була затверджена на суму 120 млн євро. Що стосується Естонії, затверджена четверта заявка на виплату дозволить виділити 135,5 млн євро, що збільшить обсяг виділених коштів до 80 % від загального обсягу фінансування. Фонд пропонує на своєму веб-сайті огляд різних національних планів відновлення, в якому наводяться суми, графіки та пріоритети.

Чи відкрили соціальні мережі та штучний інтелект нову еру дезінформації? Як іноземні держави намагаються впливати на наші демократії, і чи готові ми цьому протистояти? У цьому новому випуску Station Schuman Констанс Ле Гріп, депутатка від департаменту О-де-Сен, аналізує нові форми іноземного втручання, роль цифрових платформ, виклики, пов'язані з генеративним штучним інтелектом, та відповіді, які дають Франція та Європейський Союз. Цікава розмова, що допоможе краще зрозуміти механізми інформаційної війни та демократичні виклики, які розгортаються за нашими екранами. Слухайте на Spotify, Deezer, Apple Podcast, YouTube та на сайті Фонду.

16 липня Європейська комісія опублікувала два пакети обов'язкових заходів щодо компанії Google, щоб забезпечити дотримання нею законодавства про цифрові ринки (DMA). Перший пакет заходів має на меті забезпечити чесну конкуренцію між сервісами штучного інтелекту, гарантуючи, що конкуренти сервісів ШІ від Google матимуть рівний доступ до функціональних можливостей пристроїв на базі Android. Другий пакет заходів розширює доступ до даних пошукових систем, які на даний момент у великих обсягах може збирати лише Google Search.

17 липня Європейська комісія представила свій план дій щодо електрифікації, спрямований на те, щоб зробити Європу першим континентом, що повністю забезпечується електроенергією, та зміцнити європейський ринок викидів вуглецю. Недавні геополітичні потрясіння продемонстрували залежність Європи від імпортованих викопних палив. З огляду на це та з метою прискорення "чистого" переходу континенту Європейська комісія планує розглянути орієнтовну ціль щодо електрифікації на рівні 46 % до 2040 року в рамках пакету заходів щодо Енергетичного союзу на період після 2030 року. Крім того, вона має намір переглянути та модернізувати систему торгівлі квотами на викиди (SEQE).

13 липня європейські міністри сільського господарства та рибальства обговорили стратегію у сфері тваринництва та план дій щодо протеїнів. Ірландське головування включило до порядку денного тему "Жінки в сільському господарстві", що дало змогу обговорити шляхи підвищення рівня участі та видимості жінок у агропромисловому секторі. Ірландське головування також представило свою робочу програму щодо сільського господарства та рибальства. Крім того, міністри схвалили пропозицію Європейської комісії, спрямовану на надання допомоги європейським фермерам у подоланні наслідків різкого зростання цін на добрива, спричиненого кризою на Близькому Сході.

14 липня міністри з питань європейських справ обговорили пріоритети ірландського головування, серед яких — наступний довгостроковий бюджет, розширення, верховенство права, відносини з Великобританією, а також політика згуртування. Міністри обмінялися думками щодо програми спрощення законодавства Європейського Союзу. Крім того, вони схвалили висновки щодо оцінки щорічного діалогу з питань верховенства права.

14 липня під час конференцій щодо вступу Чорногорія тимчасово завершила переговори щодо політики конкуренції та митного союзу — таким чином кількість закритих розділів зросла до 18 із 35. Україна та ЄС розпочали переговори щодо кластера зовнішніх відносин через місяць після відкриття кластера з основних питань. З Албанією було тимчасово закрито 3 розділи переговорів, присвячені науці та дослідженням, освіті та культурі, а також зовнішнім відносинам.

13 липня міністри закордонних справ ухвалили нові обмежувальні заходи щодо осіб та організацій, відповідальних за кібератаки, серйозні порушення прав людини в росії, а також щодо українських військовополонених та цивільних ув'язнених. Вони також підбили підсумки реалізації стратегічного підходу щодо Чорного моря та обговорили ситуацію на Близькому Сході. Зокрема, вони обмінялися думками щодо Гази та Західного берега, ще раз висловивши занепокоєння з приводу погіршення ситуації на цих двох територіях. Крім того, вони започаткували місію партнерства Європейського Союзу в Вірменії (EUPM Вірменія), посилили санкції проти Судану та призначили нового спеціального представника Європейського Союзу в Косово.

13 липня Європейська комісія організувала друге засідання групи донорів для Палестини, яке завершилося двома результатами: запуском ініціативи Команда Газа та новими фінансовими внесками через механізм PEGASE. Ініціатива Команда Газа залучає 883,6 млн євро на проекти швидкого відновлення в Газі з метою відновлення базових послуг для цивільного населення.

17 липня під час візиту до Німеччини президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спільно головували на 26-му засіданні Франко-німецької ради міністрів, а також на засіданні Франко-німецької ради з питань оборони та безпеки, на яких були присутні численні представники обох урядів. Під час засідання Ради міністрів обидва лідери окреслили спільний план дій, спрямований на поглиблення двостороннього співробітництва та зміцнення європейського суверенітету. У стратегічному плані засідання Ради з питань безпеки дало змогу ще раз підтвердити їхню рішучість зміцнити європейський компонент НАТО шляхом подальшого зближення у сфері оборони та підтримки України. Крім того, вони наголосили на важливості франко-німецького союзу як рушійної сили основних напрямків розвитку Європейського Союзу.

16 липня Суд Європейського Союзу (СЄС) ухвалив рішення, що закон про амністію, прийнятий Іспанією у 2024 році на користь осіб, причетних до спроби проголошення незалежності Каталонії, відповідає законодавству Європейського Союзу. Судді вважають, що цей закон, підтриманий урядом Іспанії, переслідує законну мету примирення та зменшення політичної напруженості, не порушуючи при цьому фінансових інтересів Союзу та європейського законодавства у сфері боротьби з тероризмом. Однак це рішення не вирішує справу Карлеса Пучдемона, повернення якого до Іспанії як і раніше залежить від рішень національних судів.

14 липня під час параду з нагоди Національного свята відзначили "Стратегічне пробудження Європи", підкресливши важливість взаємодії збройних сил та органів внутрішньої безпеки для захисту нації та її союзників. У присутності президента України Володимира Зеленського, який був почесним гостем, у заході також взяли участь 35 держав-членів "Коаліції охочих" - франко-британської ініціативи, спрямованої на підготовку до встановлення тривалого миру в Україні.

16 липня у рамках свого першого закордонного візиту прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню відвідав Рабат у супроводі дванадцяти міністрів. Під час зустрічі зі своїм колегою Азізом Аханнушем вони дали надзвичайно позитивну "оцінку двостороннім відносинам між країнами. Окрім підписання одинадцяти угод про співпрацю (у сферах безпеки, економіки, транспорту та культури), прем'єр-міністр анонсував розробку безпрецедентного двостороннього договору, який стане першим, підписаним Францією з країною, що не входить до Європейського Союзу.

19 липня президент Угорщини Тамаш Сульок підписав 17-ту редакцію Основного закону, що офіційно поклало край його повноваженням з моменту набрання чинності цим законом. Обраний у березні 2024 року, він заявив, що юридично зобов'язаний підписати цю реформу, водночас засудивши це як посягання на верховенство права та демократичні принципи. Ця поправка, ініційована урядом Петера Мадяра, є частиною широкої програми ліквідації спадщини епохи Орбана. Вона передбачає обмеження терміну повноважень депутатів до дванадцяти років, встановлює віковий ценз у 70 років для суддів Конституційного суду та відкриває шлях до обрання нового глави держави. 20 липня прем'єр-міністр Петер Мадяр запропонував на посаду президента Юдіт Полгар, відому шахістку,

14 липня парламент Литви 72 голосами "за", 29 "проти" та 40 утрималися затвердив уряд Міндаугаса Сінкєвічуса та його програму. Таким чином, Міндаугас Сінкєвічус офіційно призначений прем'єр-міністром менш ніж через місяць після відставки Інги Ругінене. Його програма здебільшого зосереджена на обороні, зокрема передбачає збереження видатків у цій сфері на рівні понад 5 % ВВП, а також продовження підтримки України. Правляча коаліція складається із соціал-демократів, демократів партії "За Литву" та Союзу фермерів і зелених. Уряд налічує 15 міністрів, серед яких 4 жінки.

15 липня президент Латвії Едгарс Рінкевичс прибув з державним візитом до Литви, де зустрівся зі своїм колегою Гітанасом Науседою. Вони підписали декларацію, що підтверджує стратегічне партнерство між двома країнами та їхні спільні пріоритети, зокрема у сферах безпеки, економіки, енергетики та інфраструктури, а також міжурядову угоду про транскордонне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.

13 липня Швейцарія та Великобританія повідомили про завершення переговорів щодо укладення оновленої угоди про вільну торгівлю, яка має замінити перехідний режим, запроваджений після Brexit. Текст угоди зберігає існуючі переваги для торгівлі товарами, водночас відкриваючи нові можливості в низці секторів, зокрема у сфері фінансових послуг, телекомунікацій, інтелектуальної власності та мобільності постачальників послуг. Підписання угоди очікується до кінця року.

14 липня Європейський Союз та Великобританія підписали угоду щодо Гібралтару, яка передбачає вільний рух товарів та осіб між британською територією та Іспанією. Цей документ закріплює перенесення кордону до порту та аеропорту, де іспанські органи влади відповідатимуть за міграційний контроль. Вони також матимуть вирішальне слово щодо видачі та поновлення дозволів на проживання. Угода набула тимчасової чинності 15 липня. Вона є результатом майже чотирьох років переговорів.

20 липня Енді Бернем став прем'єр-міністром Великобританії, змінивши на цій посаді Кіра Стармера, після того як його обрали головою Лейбористської партії. Колишній міністр і мер Великого Манчестера з 2017 року, він стає сьомим главою британського уряду за останні десять років у ситуації, що характеризується значною політичною нестабільністю. Під час своєї першої промови на Даунінг-стріт він пообіцяв відновити довіру до державних інституцій, покращити рівень життя британців та пожвавити економічне зростання, продовжуючи при цьому надавати підтримку Україні та зміцнюючи відносини з європейськими партнерами. Очікується, що він також проведе кадрові перестановки в уряді та розпочне низку реформ у сферах децентралізації, транспорту, житлового господарства та сфери послуг.

13 липня 25 лідерів "Коаліції охочих", які зібралися в Парижі, ще раз підтвердили свою підтримку Україні та анонсували створення Антибалістичної коаліції, покликаної координувати розвиток європейських систем протиракетної оборони. Було заплановано проведення багатонаціональних військових навчань з метою підготовки майбутніх сил, покликаних сприяти забезпеченню безпеки України. Вони також вирішили посилити свої дії проти російського "тіньового флоту", який використовується для обходу міжнародних санкцій, шляхом інтенсифікації перевірок та скоординованих операцій на морі.

16 липня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський зустрілися в Києві. Прем'єр-міністр оголосив про інвестицію в розмірі 300 млн євро з метою сприяння постачанню в Україну шведських винищувачів Gripen останнього покоління. Президент України вручив прем'єр-міністру Орден Свободи - найвищу українську нагороду, яку можна присудити іноземному громадянину.

15 липня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про промислове партнерство в оборонній сфері, що дозволить розвивати спільне виробництво дронів та систем протидії дронам до кінця 2026 року. Крім того, Європейська комісія виділила Україні додатковий 1 млрд євро на придбання безпілотників у рамках кредиту на підтримку в розмірі 90 млрд євро. Крім того, Україна стала повноправним членом Європейського оборонного фонду (ЄОФ) та Програми розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP).

14 липня президенти Франції та України, Емманюель Макрон та Володимир Зеленський, опублікували спільну заяву, в якій вони підтвердили свій намір співпрацювати з метою прискорення процесу оснащення Збройних сил України відповідно до декларації про наміри, підписаної обома країнами 17 листопада 2025 року. У цьому контексті вони домовилися приділяти велику увагу проектам з розбудови потенціалу, спрямованим на зміцнення бойової авіації та систем протиповітряної та протиракетної оборони України, зокрема шляхом замовлення у листопаді перших 16 літаків Rafale із запланованих 100.

15 липня Україна прийняла 5-й Саміт "Україна – Південно-Східна Європа", на якому були присутні голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та лідери Албанії, Молдови, Румунії, Сербії, Греції, Словенії та Хорватії, а також представники Північної Македонії, Чорногорії та Болгарії. На зустрічі обговорювалися питання регіональної безпеки та європейської інтеграції України. У спільній заяві учасники ще раз підтвердили свою незмінну підтримку України та її вступу до ЄС, а також Молдови; засудили російську агресію; наголосили на необхідності посилення потенціалу української протиповітряної оборони, а також на важливості санкційного тиску на росію.

16 липня Верховна Рада України затвердила призначення Сергія Корецького на посаду прем'єр-міністра. Це рішення стало наслідком кадрових змін у уряді, ініційованих президентом Володимиром Зеленським з метою супроводу зміни "політичної стратегії". Напередодні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про свою відставку, що викликало протести тисяч українців. Кабінет міністрів, за погодженням із президентом, призначив Євгена Хмару виконуючим обов'язки міністра оборони, а Андрія Сибігу - виконуючим обов'язки міністра закордонних справ.

16 липня Європейська комісія та Верховний представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики опублікували нову спільну доповідь щодо впровадження системи загальних преференцій. Цей інструмент має на меті підтримати 65 країн з низьким або середнім рівнем доходу та сприяти їхньому економічному зростанню шляхом зниження або скасування митних зборів на імпорт до Європейського Союзу. Доповідь підсумовує, що система сприяє економічному прогресу та сталому розвитку в країнах-бенефіціарах у період 2023–2025 років.

10 липня агентство Frontex опублікувало останні статистичні дані щодо нелегального перетину кордонів Європейського Союзу, повідомивши про зниження на 37 % протягом перших шести місяців 2026 року. Перше півріччя було позначене набранням чинності Пакту Європейського Союзу про міграцію та притулок. Серед ключових моментів агентство зафіксувало зниження на 67 % кількості виявлених випадків на маршруті через Західну Африку, тоді як західна частина Середземного моря стала єдиним великим маршрутом, де було зафіксовано зростання на 17 %.

17 липня Європейська комісія опублікувала свою сьому щорічну доповідь про верховенство права, в якій міститься оцінка всіх держав-членів та чотирьох країн-кандидатів: Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Наступне видання підтверджує загалом позитивну динаміку завдяки завершенню та розвитку суттєвих реформ у сферах правосуддя, боротьби з корупцією, плюралізму ЗМІ та інституційних противаг.

17 липня Європейська комісія ухвалила заяву щодо конкурентоспроможності банківського сектору Європейського Союзу, в якій викладені заходи, спрямовані на зміцнення сектору та підтримку його зростання. З огляду на виклики, що гальмують розвиток банківської системи, ці заходи спрямовані на досягнення трьох цілей: усунення перешкод для транскордонної банківської діяльності, застосування міжнародних стандартів з урахуванням особливостей Європейського Союзу та спрощення нормативно-правової бази для банків.

До 26 серпня фестиваль у Байройті - щорічний захід, присвячений художньому осмисленню музики Ріхарда Вагнера, - відзначає своє 150-річчя. У програмі фестивалю 2026 року пропонуються кілька оперних вистав. У програмі також звучатиме Дев'ята симфонія Бетховена під орудою Крістіана Тілемана.

До 4 жовтня в Музеї Прадо проходить виставка, присвячена іспанському художнику Валеріано Д. Беккеру. Вперше музей зібрав воєдино вісім картин, створених художником у 1866–1867 роках на замовлення уряду для колишнього музею Ла-Трінідад. Виняткова добірка картин дає відвідувачам змогу познайомитися з творчістю цього видатного художника, чиї роботи зосереджені на сценах повсякденного життя, міських та сільських пейзажах.

До 5 серпня в містечку-фортеці в департаменті Жерс проходить 48-й фестиваль "Jazz in Marciac". Заснований у 1978 році, він став одним із найбільших джазових фестивалів Європи, щоліта приваблюючи десятки тисяч глядачів під свій знаменитий шатер та до залів "L'Astrada", а також пропонуючи численні безкоштовні концерти на вулицях містечка. Програма 2026 року поєднує виступи видатних міжнародних зірок та виконавців нової сцени, де джаз вступає у діалог із соулом, фанком, блюзом та музикою різних народів світу.

До 8 серпня в Таллінні (Естонія) триває фестиваль "Summer Opera", в рамках якого щоп'ятниці та щосуботи проходять серії вистав. Захід, організований музичним фондом "Pille Lill Music Fund" (PLMF), пропонує оперні концерти. Цьогорічний фестиваль 2026 року відзначений європейським знаком якості EFFE 2026–2027, присвоєним Європейською асоціацією фестивалів (EFA) за високу художню майстерність та культурну діяльність.

До 6 грудня Національна галерея Ірландії представляє виставку, на якій зібрані близько п'ятдесяти найкращих робіт на папері, створених художниками з усієї Європи. Малюнки, гравюри та акварелі присвячені різноманітним темам і стилям, які формували європейське мистецтво протягом століть. З нагоди головування Ірландії в Раді Європейського Союзу виставка демонструє багатство колекції галереї та європейської художньої творчості.

До 2 серпня у середньовічному містечку Марвао (Португалія) проходить 12-й Міжнародний музичний фестиваль. У самому серці середньовічного замку XIII століття в рамках цього заходу представлена різноманітна програма: камерна музика, оркестрові концерти, сольні виступи та вокальні вистави.

До 2 серпня на Копенгагенському літньому фестивалі у залі для урочистостей Шарлоттенборг у центрі уваги - молоде покоління класичної музики. При підтримці Міністерства культури цей захід об'єднує молодих віртуозів з усього світу та пропонує низку подкастів.

До березня 2027 року George Economou Collection в Афінах представляє виставку "The Way We Live Now", першу колективну виставку сучасного мистецтва, сформовану з власних фондів колекції, яка об'єднує таких видатних митців, як Девід Хокні, Луїз Буржуа та Дженні Савілль. Експозиція побудована навколо трьох тем: Інтимність, Політика та Буття - з метою дослідити, як мистецтво осмислює наше ставлення до влади, ідентичності та свободи в сучасному світі.

До 27 липня у Théâtre de Verdure виноробного селища Кап-Корс проходить 35-й фестиваль Ночі гітари Патрімоніо. Заснований у 1990 році, цей фестиваль став одним із найважливіших музичних подій літа в Середземномор'ї, при цьому зберігши свою особливість: налагодження діалогу в затишному куточку між найвидатнішими гітаристами світу та виконавцями у жанрах естрадної пісні, року, джазу, блюзу, фламенко, реггі та музики народів світ.

19 липня Іспанія стала чемпіоном світу, обігравши Аргентину з рахунком 1:0 у додатковому часі. Таким чином, "Ла Роха" завоювала другий Кубок світу в своїй історії - через шістнадцять років після першого переможного титулу в 2010 році в Південній Африці - і підтвердила свій статус найкращої збірної на даний момент після перемоги на Євро-2024. Цей фінал також став останнім виступом Ліонеля Мессі на чемпіонаті світу, який завершився другим місцем для Аргентини, що була чинною чемпіонкою з часу перемоги в Катарі у 2022 році.