Під час свого апостольського візиту до Франції Папа Лев XIV присвятив свою промову, виголошену в Меці 28 вересня, темі Європи. Говорячи про свою відданість справедливому світу та солідарності, він звернувся до історії, щоб передати послання надії для європейського континенту, тим самим перегукуючись із заявою, виголошеною Робертом Шуманом 9 травня 1950 року.

Вибори в Латвії підтверджують прагнення до стабільності навколо "Об'єднаного списку", водночас виявляючи зростання популярності популістських та проросійських сил на тлі геополітичної напруженості та економічних труднощів. "Об'єднаний список" впевнено лідирує, набравши 35,28 % голосів (41 місце), випереджаючи "Латвія перш за все" (проросійська партія) з 13,57 % голосів (17 місць) та "Суверенна влада" (проросійська партія) з 11,71 % (15 місць). Далі йдуть "Національний альянс" (праві консерватори) з 8,89 % голосів (10 місць), "Прогресисти" (соціал-демократи) з 7,87 % (10 місць) та "Нова єдність" (правоцентристи) з 6,36 % і 7 місцями. Відтепер головним завданням стане формування стабільної коаліції, що водночас збереже європейську та атлантичну орієнтацію Латвії.

29 вересня Європейська комісія позитивно оцінила п'яті та останні запити на виплату від Франції та Австрії на суму 6,1 млрд євро та 306 млн євро відповідно в рамках плану NextGenerationEU. 1 жовтня вона перерахувала 225 млн євро Бельгії, 120 млн євро Кіпру, 135 млн євро Естонії, 7,9 млрд євро Польщі та 1,47 млрд євро Швеції, завдяки чому загальний обсяг коштів, виділених у рамках механізму відновлення та стійкості, перевищив 450 млрд євро. Фонд Роберта Шумана пропонує на своєму веб-сайті огляд різних національних планів відновлення з зазначенням сум, графіків та пріоритетів.

28 вересня міністри оборони 27 держав-членів зустрілись у Брюсселі. Їхні обговорення, зокрема, стосувалися підтримки України з боку Європейського Союзу, ситуації на Близькому Сході та її наслідків для ЄС, а також останніх подій, пов'язаних із Гренландією. Міністри схвалили перші п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу в рамках Програми розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) та ухвалили рішення, спрямоване на вдосконалення європейської системи реагування на космічні загрози.

У рамках фінансового інструменту "Security Action for Europe" (SAFE) 30 вересня міністри оборони Румунії та Польщі підписали лист про наміри щодо співпраці. Вони домовилися посилити взаємодію з метою підтримки оборонної промисловості своїх країн та тісно співпрацювати в питанні придбання системи ударних засобів на основі блукаючих боєприпасів. Проект, який координує Міністерство оборони Румунії, фінансуватиметься за рахунок інструменту SAFE.

1 жовтня уряд Великобританії оприлюднив 31 нову економічну та фінансову санкцію проти росії. Щодо 23 фізичних осіб буде застосовано замороження активів та заборону на в'їзд, а 8 суден підпадатимуть під морські та торговельні санкції. Лондон націлений, зокрема, на осіб, відповідальних за порушення прав людини та ідеологічну обробку дітей на окупованих територіях України, а також на судна, пов'язані з російським "фантомним флотом".

30 вересня п'ять європейських компаній, що надають платіжні системи (Bancomat, Bizum, Wero/EPI, SIBS-MB WAY та Vipps MobilePay), повідомили про створення спільної компанії European Network for Payments (Європейська платіжна мережа), метою якої є створення європейської альтернативи американським платіжним системам, що домінують на континенті, таким як Visa, Mastercard чи PayPal. Ця ініціатива спрямована на подолання нинішньої фрагментації платіжних систем шляхом взаємозв'язку існуючих систем через спільну інфраструктуру, засновану на європейських стандартах. ENP, штаб-квартира якої буде розташована в Мадриді, відтепер повинна буде забезпечити взаємодоповнюваність із проєктом цифрового євро Європейського центрального банку (ЄЦБ) та заручитися підтримкою бізнесменів та держав-членів Європейського Союзу.

28 та 29 вересня міністри сільського господарства та рибальства 27 держав-членів, зокрема, обговорили питання Спільної аграрної політики з метою досягнення часткової загальної позиції під час наступного засідання Ради ЄС 15 та 16 жовтня. Серед іншого, вони закликали спростити правила, щоб зменшити адміністративне навантаження на фермерів та національні адміністрації. Міністри досягли часткової переговорної позиції щодо майбутньої європейської підтримки рибальства, аквакультури та морської політики на період 2028–2034 років.

29 вересня керівники Німеччини, Австрії, Данії, Фінляндії, Нідерландів та Швеції підписали спільне звернення з вимогою провести глибоку реформу багаторічної фінансової програми на 2028–2034 роки. Шість держав ставлять умовою своєї згоди скорочення фінансування на кілька сотень мільйонів євро. У відповідь 3 жовтня лідери сімнадцяти держав-членів надіслали листа прем'єр-міністру Ірландії (Taoiseach) Міхеалу Мартіну, країна якого наразі головує в Раді Європейського Союзу. Вони закликають, щоб сільське господарство та згуртованість залишилися головними пріоритетами наступного багаторічного бюджету.

2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні 2,9 млрд євро в рамках механізму фінансової підтримки для України. Виплата восьмого траншу, серед іншого, спрямована на підтримку фінансової стабільності та впровадження реформ у країні. Європейська комісія зазначає, що Україна виконала десять етапів реформ, зокрема у сферах правосуддя, енергетики та сільського господарства. На сьогодні загальний обсяг підтримки, наданої в рамках плану для України, перевищує 32 млрд євро, включаючи внески країн-партнерів та кошти з позики на підтримку України.

29 та 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон здійснив державний візит до Іспанії - перший візит французького президента з 2009 року. Він виступив із промовою на тему цифрових технологій в Університеті Комплутенсе, відкрив Франко-іспанський економічний форум, був запрошений на державну вечерю королем Феліпе IV та провів переговори з головою уряду Іспанії Педро Санчесом. Під час прес-конференції обидва лідери підтвердили свої спільні європейські пріоритети у сферах зовнішньої політики, конкурентоспроможності, міграції та цифрових технологій. Наостанок вони висловили спільні сподівання на майбутню ратифікацію Франко-іспанського договору про дружбу після того, як іспанський Сенат відхилив цей текст.

29 та 30 вересня президент Фінляндії Олександр Стабб здійснив державний візит до Люксембургу. 30 вересня він відвідав Люксембурзький університет, де ознайомився з низкою дослідницьких проєктів, представлених їхніми авторами, у сферах охорони здоров'я, штучного інтелекту та даних, квантових комунікацій, високопродуктивних обчислень та квантових наук. Потім разом із прем'єр-міністром Люком Фріденом він відвідав замок Бетцдорф, де розташована штаб-квартира Європейського супутникового товариства (SES). Після короткої презентації діяльності компанії та основних проектів, що становлять інтерес для Фінляндії, учасники відвідали Центр супутникових операцій та поспілкувалися з командою, відповідальною за моніторинг та управління супутниками.

4 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відвідав Україну у супроводі міністра економіки Катерини Райхе та делегації представників бізнесу. З цієї нагоди він аносував новий пакет допомоги: виділення військових кредитів на суму 1 млрд євро, а також 350 млн євро для енергетичного сектору, який неодноразово ставав ціллю російських ударів. За словами глави уряду Німеччини, основою цієї нової допомоги є угода про спільне виробництво дронів-перехоплювачів, так званих "антиреактивних", а також ракет, здатних вражати цілі на відстані понад 1 000 кілометрів. Угода також стосується супутникових технологій, які дозволять українській армії ефективніше виявляти та позначати свої цілі.

2 жовтня відбулося позачергове засідання G7 (Великої сімки), присвячене питанням, пов'язаним з енергетичною кризою. Глави держав та урядів, зокрема, повідомили про скоординоване Міжнародним енергетичним агентством виведення на ринок 100 мільйонів барелів нафти протягом наступних чотирьох місяців. Були оголошені й інші заходи, спрямовані на забезпечення глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринків, зокрема координація програм технічного обслуговування нафтопереробних заводів країн G7.

28 вересня соціал-демократка Магдалена Андерссон відмовилася від формування уряду через брак достатньої підтримки після обрання Андреаса Норлена головою парламенту, яке відбулося за підтримки Лівої партії. 2 жовтня голова парламенту доручив їй зробити нову спробу сформувати уряд. Вона має повідомити йому про своє рішення до 12 жовтня або попросити про додатковий термін.

30 вересня румунська Палата депутатів не висловила довіру Зігфріду Мурешану, якого президент Нікушор Дан призначив на посаду прем'єр-міністра після відставки уряду Іліє Болояна в травні цього року. Депутат Європейського парламенту (ЄНП) отримав 182 голоси з 233, необхідних для отримання довіри парламенту. Відтепер глава держави може оголосити дострокові вибори або спробувати призначити прем'єр-міністра.

4 жовтня 3,4 мільйона виборців прийшли на виборчі дільниці, щоб обрати своїх представників у рамках багаторівневої інституційної структури, покликаної розподілити владу між боснійцями, хорватами та сербами. Боснія і Герцеговина поділена на дві автономні одиниці, кожна з яких має власний уряд: Республіку Сербську та Хорватсько-боснійську Федерацію. На чолі держави стоїть центральний уряд та тричленне президентство. Двоє президентів (боснійець Денис Бечирович та серб Мілорад Додік) були переобрані на чотирирічний термін. Попереднього хорватського президента Желько Комсіча замінила жінка - Даріана Філіпович із партії HDZ. Виборці мали обрати понад 500 депутатів та посадових осіб, зокрема членів президентської трійки. За даними влади, явка склала 42 %, що на майже 10 пунктів менше, ніж під час попередніх виборів у 2022 році.

5 жовтня голова уряду Педро Санчес (PSOE-PSE) повідомив про розпуск парламенту та призначення дострокових загальних виборів, які відбудуться 29 листопада. Він очолює коаліційний уряд меншості з 2023 року, термін повноважень якого спочатку планувався до середини 2027 року. Однак після того, як парламент відхилив законопроект про житлове забезпечення, іспанський лідер заявив, що прагне отримати ширшу більшість, "щоб провести глибокі реформи". Отже, 29 листопада іспанці підуть на вибори, щоб оновити склад обох палат парламенту - Конгресу депутатів та Сенату.

1 жовтня Європейська комісія опублікувала нову доповідь про науку, дослідження та інновації (SRIP). У ній наголошується на необхідності збільшення інвестицій у дослідження та розробки для зміцнення європейської конкурентоспроможності, кращої координації державних і приватних інвестицій, а також більш ефективного використання потенціалу різних регіонів. У цьому контексті вона, зокрема, готує законопроект про Європейський дослідницький простір (European Research Area Act) і у вересні запропонувала європейський закон про інновації (European Innovation Act).

5 жовтня Нобелівська премія з медицини була присуджена американцеві Карлу Дейссероту та німцям Петеру Гегеманну й Георгу Нагелю "за відкриття, що стосуються світлоактивованих іонних каналів та оптогенетики".

До 15 жовтня молоді люди, народжені у 2008 році та які проживають в одній із держав-членів Європейського Союзу, в заморській країні чи території або в третій країні, що бере участь у програмі Erasmus+, можуть подати заявку на участь у програмі DiscoverEU. DiscoverEU - це ініціатива в рамках програми Erasmus+, яка дає змогу 18-річним молодим людям відкрити для себе Європу завдяки проїзному квитку, зокрема на потяг. У рамках цього набору відібрані учасники зможуть подорожувати до 7 днів протягом максимального періоду в один місяць у проміжку з 1 березня 2027 року по 31 травня 2028 року. Вони також матимуть можливість зустрітися з іншими мандрівниками під час Meet ups, організованих у рамках програми.

1 та 2 жовтня міністри юстиції та внутрішніх справ ухвалили нові правила повернення осіб, які не мають права на проживання в Європейському Союзі, а також рішення щодо укладення угоди зі Швейцарією про дані щодо пасажирів. Крім того, вони схвалили підписання угоди з Південною Кореєю щодо передачі даних про пасажирів, що дозволить "запобігати, виявляти, розслідувати та переслідувати тероризм та тяжкі злочини". 2 жовтня міністри схвалили висновки щодо боротьби з расизмом та пов'язаними з ним формами ненависті й дискримінації. Вони провели орієнтаційну дискусію щодо перегляду мандата Євроюсту - Європейського агентства з питань судової співпраці у кримінальних справах.

29 вересня під час виступу на щорічній конференції Лейбористської партії прем'єр-міністр Великобританії Енді Бернем зазначив, що Brexit завдав країні "більше шкоди, ніж користі", та заявив про намір змінити відносини між Євросоюзом і Великобританією у довгостроковій перспективі. Так, пропонуючи приєднатися до митного союзу або до єдиного ринку, він також не виключає можливості проведення другого референдуму щодо повторного вступу до Європейського Союзу. Ця зміна курсу була схвально сприйнята Європейською комісією та урядами кількох країн. Наступний саміт між Європейським Союзом та Великобританією у листопаді стане першою нагодою конкретно оцінити наслідки зближення між Лондоном та Брюсселем.

З 30 вересня по 2 жовтня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила свій шостий щорічний візит на Західні Балкани. Вона послідовно відвідала Албанію, Косово, Чорногорію та Північну Македонію. Під час зустрічей обговорювалися наступні кроки, необхідні для просування партнерів регіону на шляху до вступу до ЄС, а також процес поступової інтеграції, що наразі триває. У рамках цього візиту в Будві були підписані меморандуми про взаєморозуміння між сімома промисловими парками та зонами економічної діяльності шести країн Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія) та партнерськими організаціями Європейського Союзу. Підписання цих документів офіційно започаткувало партнерство між промисловими парками регіону та промисловими парками Європейського Союзу.

З 28 вересня по 2 жовтня у Страсбурзі відбулося засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Роботу відкрили врученням Премії імені Вацлава Гавела з прав людини іранській адвокатці Насрін Сотуде. Парламентарії обговорили питання солідарності з Сеутою, забезпечення допомоги українським військовослужбовцям з інвалідністю та внесок діаспор та мігрантів у соціальну згуртованість. 30 вересня вони розглянули питання свободи ЗМІ, тиску на Міжнародний кримінальний суд та маніпуляцій росії. 1 жовтня обговорювалися питання клімату та впливу штучного інтелекту на зайнятість у співпраці з ОЕСР. Сесія завершилася ухваленням реформи Регламенту, зокрема щодо зовнішніх та міжпарламентських відносин Асамблеї.

До 25 січня 2027 року в Луврі проходить виставка, присвячена іспанському художнику Франсіско де Сурбарану. Експозиція, що складається з семи тематичних розділів, дає відвідувачам змогу ознайомитися з різними гранями творчості цього майстра XVII століття через близько п'ятдесяти його картин.

У рамках десятого фестивалю танцю Moovy у Кельні відбувається продовження діалогу між хореографією, кіно, імерсивними медіа та технологічними інноваціями. У програмі - покази фільмів про танець, а також перформанси у публічному просторі та в цифровому просторі. Зустрічі та дискусії дають змогу митцям, дослідникам та студентам замислитися над можливостями та викликами, що виникають у результаті перетину танцю, кіно та технологій. Фестиваль триватиме до 18 жовтня.

До 31 січня 2027 року Лондонська Королівська академія мистецтв присвячує виставку Середземному морю як джерелу натхнення для видатних художників-імпресіоністів, постімпресіоністів та модерністів. Виставка "Painting the French Riviera", що налічує понад 160 картин, скульптур, туристичних плакатів та короткометражних фільмів періоду з 1870-х до 1960-х років, відкриває Лазурний берег крізь призму його найхарактерніших художніх зображень.

Завдяки обміну мистецькими творами між музеєм "Мауріцхейс" у Гаазі та Національним музеєм Тіссен-Борнеміса в Мадриді шедеври нідерландського мистецтва XVII століття експонуються в іспанській столиці до 10 січня 2027 року. Серед наданих у позику творів - видатні роботи голландських майстрів (Франс Галс, Рембрандт ван Рейн, Йоганнес Вермеєр), а також картина "Едемський сад" фламандських художників Яна Брейгеля Старшого та Пітера Пауля Рубенса.

До 7 лютого 2027 року Національний музей в Осло представляє виставку, присвячену жінкам-художницям Європи у період з 1550 по 1650 рік. Виставка, що об'єднує близько п'ятдесяти картин 19 художниць, серед яких Лавінія Фонтана, Артемізія Джентілескі, Мікаеліна Вотьє та Софонісба Ангуїссола, досліджує місце жінок в історії живопису. Зокрема, вона порушує питання видимості, визнання, автономії та художньої освіти, а також аналізує, як історія мистецтва сприяла маргіналізації деяких художниць.