Європейський план відновлення NextGenerationEU - це винятковий інструмент обсягом 750 мільярдів євро, запущений у 2020 році для підтримки відновлення після Ковіду. Він базується на грантах (390 млрд євро) та позиках (360 млрд євро), що фінансуються за рахунок спільного боргу. Метою є стимулювання зеленого зростання, цифрової трансформації та стійкості європейських економік. Стежте за розподілом грантів Плану відновлення в режимі реального часу по кожній країні на спеціальній сторінці на сайті Фонду.

Ініційована Фондом Schuman Network - це дискусійна платформа, що об'єднує 23 аналітичні центри з 13 європейських країн. Її мета - сприяти синергії між експертами з європейських питань, а також взаємозбагаченню поглядів та поглибленню аналізу з різних тем, таких як соціальна згуртованість, економічна динаміка, зовнішня політика Європейського Союзу та його міжнародні відносини. З часу заснування мережі були опубліковані понад 170 матеріалів, які ілюструють сильну інтелектуальну прихильність до європейської інтеграції.

У 19-му виданні "Звіті Шумана про Європу, стан Союзу у 2025 році", опублікованому видавництвом Hémisphères, зібрані найактуальніші матеріали, які дають відповіді на головні питання сьогодення та дають можливість висловитися тим, хто творить Європу та аналізує її стан. Супроводжувана оригінальними картами та коментованими статистичними даними, вона є незамінним інструментом для розуміння багатовимірних проблем, з якими стикається сучасна Європа. Ця праця доступна французькою мовою на сайті Фонду, у книгарнях та в цифровому форматі. Замовляйте вже зараз!

На зустрічі 26 червня 27 глав держав і урядів підтвердили свою відданість обороні, суверенітету і конкурентоспроможності Європейського Союзу. Європейські лідери закликали до зміцнення оборонної промисловості, зокрема за допомогою нового інструменту SAFE, та до поглиблення єдиного ринку. Зважаючи на кризу в Газі, вони закликали до негайного припинення вогню та доступу до гуманітарної допомоги. Лідери привітали прогрес Болгарії на шляху до запровадження євро в 2026 році і підтвердили свою підтримку Україні, Молдові та Західним Балканам.

23 червня Європейська комісія представила дорожню карту, яка гарантує правоохоронним органам законний, ефективний та контрольований доступ до цифрових даних при одночасному дотриманні основоположних прав. Ця ініціатива є частиною стратегії ProtectEU. Вона включає заходи щодо збереження даних, законного перехоплення, цифрової криміналістики, розшифровки, стандартизації та штучного інтелекту. Метою є краща боротьба з тяжкими злочинами в цифрову епоху, коли 85% розслідувань ґрунтуються на електронних доказах.

25 червня Європейська комісія запропонувала нову рамкову програму державної допомоги на підтримку Пакту чистої промисловості. Програма, що діятиме до 2030 року, має на меті сприяти інвестиціям у відновлювані джерела енергії, декарбонізацію промисловості та чисті технології. Схема передбачає прискорені процедури, цільову підтримку великих споживачів енергії, податкові стимули та гарантії для обмеження ризиків.

25 червня Європейська комісія запропонувала новаторське законодавство у космічній сфері, покликане гармонізувати правила в межах Європейського Союзу та підвищити конкурентоспроможність космічної галузі. Законодавча база спрямована на обмеження орбітального сміття, посилення кібербезпеки супутників та сприяння сталому використанню космічного простору. Буде скорочено бюрократичну складову, створений справедливий ринок та надана підтримка малим і середнім підприємствам та стартапам. Ця ініціатива є частиною загальної стратегії, спрямованої на розвиток космічної економіки Європи перед обличчям міжнародних викликів.

24 червня Рада ЄС ухвалила переглянуту директиву, яка полегшує громадянам Європи, які проживають в іншій державі-члені ЄС, голосувати та балотуватися в якості кандидата. Нові правила спрямовані на покращення доступу до інформації про вибори, гармонізацію процедур реєстрації та запобігання подвійному голосуванню. Вони також пропонують гарантії запобігання примусовому вилученню з виборчих списків країни походження. Метою цієї реформи є зміцнення демократичної участі та довіри до Європейського Союзу. Держави-члени матимуть два роки, щоб імплементувати директиву в національні законодавства.

На зустрічі 23-24 червня міністри сільського господарства та рибальства схвалили європейську систему моніторингу лісів, яка має на меті посилити стале управління лісами за допомогою підходу, що ґрунтується на національних даних. Вони обговорили питання торгівлі сільськогосподарською продукцією, закликаючи до диверсифікації торгівлі при одночасному захисті європейських виробників. Спрощення САП було позитивно сприйнято, хоча деякі учасники висловили застереження щодо управління даними. Був відзначений прогрес у питаннях утримання тварин і рослинних матеріалів, але розбіжності в думках зберігаються. Нарешті, у сфері рибальства акцент був зроблений на сталості, стабільності та продовольчому суверенітеті.

24 червня депутати Європарламенту та Рада ЄС досягли домовленості про продовження до 2027 року дії регламенту щодо зберігання газу з метою забезпечення енергетичної безпеки в зимовий період. Тепер обов'язковий поріг заповнення сховищ на рівні 90% може бути досягнений в період з 1 жовтня по 1 грудня, а також можливе зниження в разі складних ринкових умов. Ця гнучкість покликана обмежити спекуляції влітку. Планується також підвищити прозорість щодо російського походження газу, що зберігається в сховищах.

Угода, досягнута 25 червня між Радою ЄС та депутатами Європарламенту, посилює систему врегулювання неплатоспроможності малих та середніх банків. Вона вимагатиме від органів врегулювання оцінювати економічні порушення як на національному, так і на регіональному рівнях. Текст гармонізує використання "тесту найменших витрат", обмежуючи використання фонду гарантування вкладів вартістю депозитів, на які поширюється його дія. Нарешті, він підтверджує черговість виплат, визначаючи пріоритетність виплат захищеним вкладникам, а потім домогосподарствам та МСП, які не захищені, з метою зміцнення довіри до банківської системи.

26 червня Рада ЄС та Європейський Парламент погодилися модернізувати правила позасудового врегулювання спорів. Мета - спростити ці процедури, адаптувати їх до цифрових технологій та зробити більш доступними, особливо для транскордонних спорів. Угода запроваджує строки реагування для бізнесу, сприяє контрольованому використанню автоматизованих систем, таких як штучний інтелект, та заохочує співпрацю з органами захисту прав споживачів. Безкоштовний цифровий інструмент полегшить доступ до цих процедур по всьому ЄС

На саміті в Брюсселі 23 червня Європейський Союз та Канада підписали Угоду про партнерство у сфері безпеки і оборони, а також започаткували нові ініціативи в галузі промислової політики та цифрової торгівлі. Відтепер Канада зможе брати участь у спільних оборонних закупівлях ЄС. Обидві сторони також підтвердили свою підтримку Україні та Молдові і закликали до негайного припинення вогню в Газі. Також було відзначено успіх Всеохоплюючої економічної і торговельної угоди (CETA), яка збільшила товарообіг на 65%. Мають розпочатися переговори щодо угоди про цифрову торгівлю та про штучний інтелект.

23 червня міністри закордонних справ підтвердили свою підтримку Україні в умовах ескалації російських атак, оголосивши, що 80% від запланованого обсягу військової допомоги вже досягнуто. Вони обговорили 18-й пакет санкцій проти росії та її гібридних дій у Європі. Відносини з Китаєм викликають дедалі більше занепокоєння через його підтримку москви та цифрове втручання. Щодо Близького Сходу, Європейський Союз закликав до припинення вогню в Газі та доступу до гуманітарної допомоги. Міністри висловили стурбованість репресіями в Грузії та вжили заходів проти сирійських чиновників.

30 червня Рада ЄС вирішила продовжити економічні санкції проти росії до 31 січня 2026 року у відповідь на її військову агресію проти України. Ці заходи, що діють з 2014 року та посилені з 2022 року, охоплюють сектори торгівлі, фінансів, енергетики, технологій, транспорту та товарів розкоші. Зокрема, Європейський Союз зберігає ембарго на російську нафту, виключення банків із системи SWIFT та призупинення діяльності прокремлівських ЗМІ. Він залишається рішуче налаштованим боротися з будь-якими спробами обходу санкцій.

На засіданні Ради міністрів 24 червня уряд Німеччини ухвалив бюджет на 2025 рік та представив бюджетну стратегію до 2029 року. Стратегія ґрунтується на інвестиціях, модернізації, конкурентоспроможності та безпеці. Зокрема, уряд ухвалив інвестиційний пакет у розмірі 500 мільярдів євро для інфраструктури та клімату. Новий бюджет також відповідає оборонним потребам країни та цілям, які вона поставила перед собою на саміті НАТО, а саме: виділити 3,5% ВВП на оборону до 2029 року.

26 червня Конституційний суд Іспанії підтвердив закон про амністію борців за незалежність Каталонії, ухвалений 30 травня 2024 року. Цей закон зняв звинувачення з деяких лідерів, звинувачених у тероризмі через їхні дії під час незаконного референдуму в жовтні 2017 року. Його підтримали прем'єр-міністр Педро Санчес та каталонська сепаратистська партія Junts. Апеляція, подана депутатами та сенаторами від правої Народної партії на підставі неконституційності, була частково відхилена Судом, який визнав закон про амністію таким, що відповідає Конституції. Це часткове визнання не означає повернення Карлеса Пучдемона, тодішнього президента Каталонії, через рішення Верховного суду, який 10 квітня постановив, що він не може бути застосований до нього.

Під час офіційного візиту до Осло президент Франції Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре підписали угоду про стратегічне партнерство, спрямовану на посилення співпраці у сферах оборони, екологічного переходу, інновацій та підтримки України. Домовленості були досягнуті щодо охорони здоров'я, клімату та уловлювання вуглецю, а також освіти та цифрової безпеки. Цей візит, перший візит президента Франції до Норвегії за останні 40 років, знаменує стратегічне зближення в умовах сучасних безпекових та екологічних викликів.

Уряд прем'єр-міністра Румунії Іліє Болояна приступив до виконання своїх обов'язків 23 червня, отримавши довіру парламенту 301 голосом проти 9. Уряд, сформований коаліцією чотирьох проєвропейських партій країни: Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Союзу "Рятуйте Румунію" (СРР) та Угорського демократичного союзу Румунії (УДСР), налічує 20 міністрів, серед яких 2 жінки.

Чотирьох грузинських опозиціонерів, зокрема Георгія Вашадзе та Бадрі Джапарідзе, 24 червня було засуджено до тюремного ув'язнення за відмову співпрацювати з неоднозначною парламентською комісією "Грузинської мрії". Арешти є частиною репресій, що тривають після спірних виборів у жовтні 2024 року, які були сфальсифіковані на користь партії "Грузинська мрія". Член опозиції Елене Хоштарія закликає міжнародну спільноту рішуче відреагувати на те, що вона називає рухом до авторитаризму.

23-тя зустріч Конференції з питань вступу між Європейським Союзом та Чорногорією відбулася в Брюсселі 27 червня. Пʼятий переговорний розділ "Державні закупівлі" був закритий, збільшивши таким чином кількість закритих розділів до семи. Міністр закордонних справ Польщі Адам Шапка привітав цей крок вперед, назвавши його "значним прогресом" у процесі європейської інтеграції Чорногорії.

23 та 24 червня під час офіційних візитів до Великої Британії та Нідерландів президент України Володимир Зеленський був прийнятий королем Чарльзом ІІІ та королем Віллемом-Александром. Він подякував обом монархам та їхнім народам за солідарність та гостинний прийом українців. У Лондоні він зустрівся з Прем'єр-міністром Кіром Стармером, де обговорив посилення військової співпраці, зокрема спільне виробництво безпілотників, та закликав до посилення санкцій проти росії. У Гаазі він високо оцінив відданість Нідерландів міжнародному правосуддю та закликав до скоординованого тиску на москву.

Літня сесія Парламентської асамблеї Ради Європи проходила у Страсбурзі з 23 по 27 червня. Захід відзначився низкою важливих подій, серед яких виступи президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Мальти Роберта Абели, а також вручення премії Вігдіса організації "Жінки сонця". Обговорення були зосереджені на війні в Україні, військовополонених, а спеціальні дискусії стосувалися прав жінок в Європі та гуманітарної кризи в секторі Газа. Інші теми включали міграцію, енергетичний перехід та участь громадян. ПАРЄ також ухвалила висновок щодо боротьби з тероризмом і провела дискусію щодо спостереження за виборами в Албанії.

24 червня ЄСПЛ засудив Угорщину за колективну висилку трьох молодих мігрантів, двох афганців та сирійця, у 2021 та 2022 роках. Країна повинна буде виплатити їм 23 000 євро за моральну шкоду та 8 000 євро за судові витрати. Ці висилки порушують європейське законодавство і правила надання притулку. Брюссель критикує систематичну політику, яка суперечить цінностям Європейського Союзу. Угорщина виправдовує свої дії необхідністю захисту своїх кордонів.

24 червня президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України. Цей новостворений орган вирішить ситуацію, коли Міжнародний кримінальний суд не мав юрисдикції у цій сфері через юридичні обмеження. Підтриманий 46 державами-членами Ради Європи, він має на меті притягнути до відповідальності головних політичних та військових керівників російського вторгнення. Цей історичний крок, який був сприйнятий як символ справедливості та міжнародної відповідальності, тепер відкриває шлях для участі інших держав у розширеній частковій угоді.

Світовий банк та Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) 26 червня підписали угоду про підтримку безпечного, надійного та відповідального використання ядерної енергії в країнах, що розвиваються. Угода спрямована на посилення співпраці у трьох сферах: підвищення рівня знань про ядерні технології та безпеку, продовження терміну експлуатації існуючих електростанцій та підтримка розвитку малих модульних реакторів (ММР).

32 глави держав і урядів країн-членів НАТО, які зібралися в Гаазі 24 - 25 червня, підтвердили свою відданість колективній обороні та трансатлантичній єдності. В умовах загроз з боку росії та тероризму члени Альянсу планують збільшити свої витрати на оборону й безпеку до 5% від ВВП до 2035 року. Це зобов'язання складається з двох компонентів: 3,5% на обороноздатність і 1,5% на стійкість, інновації та захист інфраструктури. Допомога Україні включена в ці зобов'язання. Члени Альянсу також посилюють промислову та технологічну співпрацю в оборонній сфері.

Джазовий фестиваль у Монтре проходить з 4 по 19 липня на сценах Lake Stage та Casino Stage. Серед учасників фестивалю такі музичні легенди, як Ніл Янг, Сантана, Дайана Росс та Чака Хан. Понад 600 безкоштовних заходів заплановані на 13 сценах навколо озера.

Фестиваль в Екс-ан-Провансі проходить з 4 по 21 липня. Заснований у 1948 році, цей фестиваль є головною міжнародною оперною подією. Він пропонує різноманітну програму з класичних творів, сучасних творів та концертів. У 2025 році фестиваль відзначатиме 150-річчя від дня народження Бізе спеціальною програмою.

Виставка "Поль Пуаре, мода - це свято" триватиме в Музеї декоративного мистецтва в Парижі до 11 січня 2026 року. Поль Пуаре здійснив революцію в моді, звільнивши жінок від корсетів та створивши плавні, барвисті силуети, натхненні Сходом. Його 550 робіт демонструють святковий, багатогранний світ одягу, парфумерії та декоративного мистецтва. Митець також відомий своїми розкішними вечірками та співпрацею з такими художниками, як Матісс та Дюфі.

Виставка "Земля в русі. Трансформація людини і природи", що триватиме в Національному музеї Фешмарта в Люксембурзі до 11 січня 2026 року, досліджує мінливі відносини між людиною та ландшафтом через археологію, історію та мистецтво. Виставка має європейський вимір, з особливим акцентом на Люксембурзі. Виставка запрошує відвідувачів замислитися над динамікою відносин між природою та суспільством.

До 26 липня Римський театр у Остії вперше проводить фестиваль "Відчуття часу" (Il senso del passato) на території античного міста Остія. У програмі - п'ять вистав, що поєднують велику класику із сучасними інтерпретаціями, від "Антігони" до "Іфігенії" та "Царя Едіпа".

Найбільша виставка, присвячена Дженні Савіль у Великій Британії, простежує три десятиліття кар'єри сучасної художниці. Вона триватиме до 7 вересня в Національній портретній галереї. Від малюнків вугіллям до монументальних полотен, "Анатомія живопису" представляє 45 великих робіт з державних та приватних колекцій, що досліджують красу, тіло та історію мистецтва.

До 13 жовтня у празькому Кунстхалле проходить виставка, що досліджує творчість та унікальні стосунки однієї з найбільш непублічних та радикальних мистецьких пар ХХ століття. Спільне життя Анни-Єви Бергман і Ганса Гартунґа, позначене розлукою, війною та творчістю, передане у близько 300 роботах: картинах, рідкісних ескізах, фотографіях, студійних об'єктах, листуванні та інтимних дарунках. Незважаючи на відмінні стилі, їхні мистецькі підходи об'єднує спільне натхнення, де діалог та напруга живлять розвиток кожного з них.

Оперний фестиваль Савонлінна проходить з 4 липня по 2 серпня у середньовічному замку Олавінлінна у Фінляндії. Це вражаюче місце приймає біля 70 000 глядачів. У програмі 2025 року - "Макбет", "Турандот", "Борис Годунов" та інші твори. Це один з найпрестижніших фестивалів у Європі. Він відомий своїми міжнародними копродукціями та високими мистецькими стандартами, які були відзначені у 2024 році Міжнародною оперною премією.

До 27 жовтня в MAAT, Музеї мистецтва, архітектури і технологій в Лісабоні, проходить виставка "Міріам Кан - Що дивиться на нас", присвячена творчості цієї провідної європейської сучасної художниці. Живопис і графіка займають центральне місце в її художній практиці, але виставка також включає скульптури, відео, фотографії та інсталяції.