"Особливість європейських еліт - більше не мріяти про досконалу Європу, а нарікати на недосконалу Європу. Це панівне мислення має назву - песимізм, і ціну - зречення". Старий континент, здається, охоплений почуттям песимізму та вважає за краще бачити склянку наполовину порожньою, коли вона наполовину повна. Європа досягла так багато та подолала так багато викликів, що вона повинна вітати себе зі своїми досягненнями, а не нарікати на те, чого вона ще не зробила.

"Звіт Шумана про Європу, стан Союзу 2025" доступний у книгарнях та на веб-сайті Фонду, а також у форматі електронної книги. Видання 2025 року містить матеріали 21 визнаного фахівця, нові карти та статистичні дослідження. Це 19-те видання фокусується на стратегічному прискоренні Європейського Союзу в умовах глобальних геополітичних потрясінь та його проекції на нову фазу в історії. Замовляйте вже зараз!

Президент Фонду Роберта Шумана Жан-Домінік Жюльяні взяв участь у дискусії, організованій Європейською парламентською асамблеєю 8 липня в Страсбурзі за участю депутатів Європарламенту Маркуса Фербера, Фаб'єн Келлер та Юліу Вінклера, про бачення Роберта Шумана та його нинішній вплив на європейський проєкт.

2 липня Європейська комісія представила стратегію, яка має на меті зробити Європу світовим лідером у галузі наук про життя до 2030 року. З бюджетом понад 10 мільярдів євро на рік, стратегія спрямована на стимулювання інновацій, полегшення доступу до ринків та підвищення довіри до нових технологій. Стратегія передбачає посилення підтримки клінічних досліджень, біотехнологій та сталих технологій. Вона також спрямована на покращення зв'язків між стартапами, інвесторами та промисловістю. План є відповіддю на необхідність наздогнати інші світові держави.

2 липня Європейська комісія запропонувала поправку до європейського кліматичного законодавства, яка має на меті скоротити чисті викиди парникових газів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. Цей перегляд європейського кліматичного законодавства має на меті забезпечити стабільність та прозорість для інвесторів, одночасно зміцнюючи інновації, промисловість та енергетичну безпеку. Це відповідає меті досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Запропонований підхід має на меті бути більш гнучким, враховуючи конкретні національні обставини. Цей амбітний курс підтверджує прихильність Європейського Союзу до глобальної кліматичної надзвичайної ситуації.

2 липня Європейська комісія представила стратегію, яка має на меті зробити Європу головним світовим гравцем у сфері квантових технологій. Метою є створення суверенної квантової екосистеми, що підтримує дослідження, інновації, інфраструктуру та навички. Заходи включають створення європейського квантового інтернету, запуск пілотних ліній квантових чіпів та створення Європейської академії кваліфікації з квантових технологій.

3 липня Європейська комісія вирішила профінансувати 94 транспортні проєкти на суму 2,8 мільярда євро в рамках European Interconnection Facility. Пріоритет надається залізниці, яка отримає 77% коштів, зокрема, на будівництво Rail Baltica та встановлення уніфікованих систем сигналізації. Порти, внутрішні водні шляхи та дороги також будуть модернізовані з увагою на безпеку та зменшення викидів. Ці інвестиції підтримують екологічний перехід континенту, його територіальну згуртованість та геополітичну стійкість.

4 липня Європейська комісія ухвалила нові заходи для полегшення зобов'язань, пов'язаних з таксономією Європейського Союзу, з метою зменшення адміністративного навантаження на компанії, зберігаючи при цьому екологічні цілі. Компанії зможуть сконцентруватися на своїй основній діяльності, а до незначних секторів будуть висунуті більш легкі вимоги. Фінансові компанії також отримають вигоду від спрощень, таких як тимчасове призупинення певних показників. Ці заходи, що є частиною пакету "Omnibus I", покликані підвищити конкурентоспроможність та водночас сприяти екологічному переходу.

1 липня Данія розпочала своє головування в Раді ЄС, яке триватиме до 31 грудня. Під гаслом "Сильна Європа у світі, що змінюється", це 8-е данське головування прагне працювати над створенням безпечної, конкурентоспроможної та зеленої Європи. Уряд Данії обрав два основні пріоритети: безпечніша Європа, з більш суворим управлінням імміграцією та подальшою підтримкою України, а також конкурентоспроможна та зелена Європа.

На щорічному форумі ЄЦБ у Сінтрі, що проходив з 30 червня по 2 липня, керівники центральних банків та політики обговорювали, як монетарні органи можуть реагувати на зростаючий структурний та геополітичний тиск. Тема "Адаптація до змін: макроекономічні зміни та політичні заходи реагування" стала основою для дискусій про ринки праці, реорганізацію промисловості, фрагментацію торгівлі та виклики, які ці зміни ставлять перед монетарною політикою.

1ᵉʳ липня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прийняв у Берліні прем'єр-міністра Люксембургу Люка Фрідена. Ця зустріч сприяла зміцненню тісних зв'язків між двома партнерами. Дискусії були зосереджені на конкурентоспроможності Європи, спільній обороні, захисті клімату та боротьбі з нелегальною імміграцією. Обидва лідери також підкреслили важливість збереження свободи пересування в межах Шенгенської зони.

3 липня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен прийняла в Орхусі президента України Володимира Зеленського, президентку Європейської Комісії Урсулу фон дер Ляєн та голову Європейської Ради Антоніу Кошту. Метою зустрічі було обговорення європейської підтримки України, зокрема на її шляху до членства в Європейському Союзі. Було анонсоване посилення військової підтримки, промислового співробітництва з Україною та нових санкцій проти росії. Володимир Зеленський також мав аудієнцію у короля Данії.

Згідно з останнім звітом МВФ, опублікованим 4 липня, економіка Данії продовжила зростати у 2024 році завдяки експорту фармацевтичної продукції, незважаючи на помірний внутрішній попит. МВФ прогнозує, що зростання сповільниться до 3% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. Фінансова система залишається стійкою, але зростання витрат на оборону та старіння населення вимагатимуть бюджетних коригувань для збереження фіскальної стійкості. Данії рекомендується продовжувати структурні реформи, особливо у сфері праці та цифрових технологій, а також посилити свою стійкість перед обличчям геополітичної напруженості та кліматичних ризиків.

На Міжнародній конференції з фінансування розвитку, що проходила в Севільї з 30 червня по 3 липня, Європейська комісія та ЄІБ оголосили про надання гнучкої гарантії в розмірі 5 млрд євро, яка може бути використана для мобілізації до 10 млрд євро на проєкти з чистої енергетики, "зеленої" інфраструктури та підтримки МСП за межами Європейського Союзу. Ця ініціатива є частиною плану дій Global Gateway. У той же час, Севільське зобов'язання, прийняте на конференції, оновлює глобальні рамки фінансування розвитку, закликаючи до масштабних інвестицій для досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР), боротьби з бідністю та сприяння стійким та справедливим фінансовим системам.

30 червня уряд Італії ухвалив новий трирічний декрет, що дозволяє в'їзд майже 500 000 працівників з країн, що не входять до ЄС, у період з 2026 по 2028 рік у зв'язку з нестачею робочої сили. Це на додаток до 450 000 дозволів, виданих у період з 2023 по 2025 рік, в результаті чого загальна кількість нових мігрантів за цей законодавчий період сягне майже мільйона. Підтримувана роботодавцями, схема передбачає квоти за секторами, але її критикують за складність та обмежену ефективність. Хоча бізнес вітає відкритість системи, вона все ще гальмується повільними процедурами та тенденцією до порушень.

1 липня Верховний суд Польщі підтвердив обрання Кароля Навроцького президентом, відхиливши понад 50 000 скарг, які оскаржували результати виборів. Ці скарги, подані громадянами, організаціями та представниками опозиції, стосувалися численних порушень під час виборчого процесу. Кандидат, якого підтримувала партія "Право і справедливість" (PiS), отримав 50,89% голосів проти Рафала Тшасковського. Опозиція заявила про порушення та відсутність незалежності судової системи. Це рішення усуває ризик відкладення запланованої на серпень інавгурації.

1 липня польський уряд вирішив тимчасово відновити прикордонний контроль на кордоні з Німеччиною та Литвою, який почне діяти з 7 липня. Цей захід покликаний відповісти на тривалий контроль з боку Німеччини та посилити безпеку перед обличчям міграційного тиску.

З нагоди 25-ї річниці відкриття Ересуннського мосту, що з'єднує Данію і Швецію, 1 липня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і її шведський колега Ульф Крістерссон підписали спільну декларацію, спрямовану на зміцнення транскордонного регіону. Угода має на меті полегшити повсякденне життя 22 000 прикордонних пасажирів, підвищити безпеку, конкурентоспроможність та стійкість, боротися з організованою злочинністю й сприяти мобільності, дослідженням та зеленому переходу в регіоні Ересунн.

4 липня судова влада Боснії і Герцеговини скасувала ордер на арешт президента Республіки Сербської на території Боснії Мілорада Додіка, після того, як він добровільно з'явився до прокуратури Сараєво на допит за підозрою в "посяганні на конституційний порядок". Мілорад Додік, який спочатку перебував у розшуку з 18 березня за те, що виступав за заборону діяльності центральних установ на території республіки, був звільнений із певними заборонними заходами, зокрема регулярно з'являтися до органів влади. Це рішення було прийняте після того, як він розпочав юридичне оскарження повноважень державних установ, що спровокувало серйозну політичну кризу.

Лідери шести країн Західних Балкан (Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії), зустрівшись у Скоп'є 2 липня, підбили підсумки виконання Плану зростання для регіону, започаткованого Європейським Союзом. В центрі дискусій було посилення регіональної інтеграції, поступовий доступ до єдиного європейського ринку і, перш за все, прискорення реформ, необхідних для розширення. Лідери одностайно підтвердили свою рішучість продовжувати структурні реформи і вивести свої економіки на шлях зближення з Європейським Союзом. Було оголошено про інвестиції в екологічно чисту енергетику на загальну суму майже 487 млн. євро.

4 липня в Кишиневі відбувся перший саміт Європейський Союз-Молдова, в якому взяли участь президентка Молдови Мая Санду, голова Європейської Ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Цей саміт знаменує собою ключовий крок на шляху європейської інтеграції Молдови та зміцнює двосторонню співпрацю. Лідери підтвердили свою підтримку суверенітету Молдови в умовах російської загрози та привітали демократичні реформи, що проводяться в країні. Європейський Союз також оголосив про фінансову підтримку в розмірі 1,9 млрд євро на 2025-2027 роки.

У Белграді 28 червня відбулися сутички між сербською поліцією та приблизно 140 000 демонстрантів, які вимагали дострокових виборів після 12 років перебування при владі президента Александара Вучича. Були заарештовані п'ятеро осіб, підозрюваних у змові проти уряду. Демонстранти, переважно студенти, засуджували корупцію та інституційний контроль і закликали до "відвоювання свободи" з моменту смертельного обвалу даху залізничного вокзалу в Новому Саді, трагедії, яку опозиція пов'язує з корупцією.

2 липня прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні здійснила офіційний візит до Ватикану, де була прийнята на аудієнції Папою Левом XIV. Обговорення були зосереджені на питаннях миру, релігійної свободи та співпраці в Африці в рамках Плану Маттеї. 3 липня Президент Польщі Анджей Дуда був прийнятий Папою Римським з урочистим і символічним візитом, який ознаменував закінчення терміну повноважень президента Польщі та початок понтифікату Лева XIV. Дискусії були зосереджені, зокрема, на війні в Україні та можливих переговорах.

Держави ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія) та держави МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай) завершили переговори щодо укладення угоди про вільну торгівлю 2 липня. Окрім зняття митних бар'єрів, угода передбачає усунення технічних бар'єрів у торгівлі, захист інтелектуальної власності, покращення доступу до ринків для постачальників послуг та інвесторів, створення нових можливостей у сфері державних закупівель та загальне зміцнення економічних відносин. Обидві сторони отримають вигоду від покращення доступу до ринків для понад 97% свого експорту.

Згідно з опублікованим 30 червня опитуванням Євробарометру, 85% європейців вважають зміну клімату серйозною проблемою і в переважній більшості підтримують мету досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Вони також підтримують відновлювані джерела енергії (88%) та енергоефективність. Хоча 92% респондентів вживають індивідуальних заходів щодо зміни клімату, вони вважають, що уряди та Європейський Союз повинні відігравати центральну роль. Нарешті, незважаючи на широку обізнаність, багато хто вказав на недостатньо зрозумілу комунікацію в ЗМІ щодо кліматичної проблематики.

56-й фестиваль Фотографічні зустрічі в Арлі триває до 5 жовтня і вшановує фотографію як акт опору та соціальної трансформації. Під назвою "Непокірні образи" він об'єднує 160 митців у 46 виставках. У центрі уваги - Австралія та Бразилія, з акцентом на боротьбу корінних народів, африканців та квір-спільноти. Фестиваль висвітлює розмаїття точок зору через фотографію.

Канадська художниця Єва Таґні представляє свою першу виставку в Європі у Західнонімецькому художньому музеї в Мюнстері, що триватиме до 5 жовтня. За допомогою інсталяцій, відео та перформансів вона досліджує сади як простір скорботи, зцілення та стійкості. Її роботи ставлять під сумнів спадщину колоніалізму, європейську ботаніку та перетворення живих істот на товар.

Единбурзький фестиваль джазу та блюзу триватиме до 20 липня, пропонуючи еклектичну програму від бібопу та блюз-року до фанку, соулу та свінгу. По всьому місту заплановані понад 100 концертів. Серед особливих подій - повернення знаменитого "Шпігельтента" на площу Святого Андрія, Единбурзький фестивальний карнавал 13 липня, лекції, майстер-класи та концерти.

76-й Літній фестиваль у Дубровнику триватиме до 25 серпня. В цей час місто перетвориться на культурну Мекку, де протягом 47 днів відбудеться понад 70 заходів. На музичній сцені очікуються виступи низки всесвітньо відомих виконавців, а також оперний гала-концерт. Театральна програма включає великі п'єси, зокрема "Чайку" Чехова.

До 14 вересня в амстердамському Рейксмузеї Фіона Тан досліджує зародження психіатрії на своїй виставці "Мономанія", що поєднує класичне мистецтво та сучасні інсталяції. На основі робіт Жеріко, Гойї та Мунка вона ставить під сумнів уявлення про божевілля та норму. Кульмінацією виставки є "Кімната Джанін" - імерсивне відео про ідентичність та пам'ять. Понад 250 експонатів, малюнків, масок та одягу сплітають чутливу історію про ментальне відчуження.

У музеї Arp Bahnhof Rolandseck проходить виставка "Network Paris. Абстракція-Творчість 1931-1937". Ця непересічна подія, що не відбувалася з 1970-х років, розповідає про мережу паризьких художників, які протистояли піднесенню фашизму, серед яких такі постаті, як Жан Арп, Софі Таубер-Арп, Макс Білл та Піт Мондріан. Виставка представляє широкий спектр робіт, від стриманих композицій до органічних форм, та водночас підкреслює їхню актуальність, представляючи паралельно творчість семи сучасних художників.

До 11 січня 2026 року в лондонській галереї Тейт Модерн проходить ретроспектива, присвячена Емілі Кам Кнгваррей, видатній постаті в мистецтві австралійських аборигенів та одній з найвпливовіших художниць XX століття. Від батиків до монументальних полотен, її мистецтво характеризується накладанням органічних мотивів, що відображають екосистеми австралійської пустелі. Виставка поєднує роботи з текстилю та живопис, фільми та звукові архіви - захоплююча мандрівка у символічний світ художника.

Фестиваль Francopholies в Ля Рошель триватиме до 14 липня, пропонуючи відвідувачам насичену та різноманітну програму. Протягом 40 років фестиваль збирає відомих франкомовних артистів та молоді таланти. Концерти та спеціальні заходи проходять у кількох найбільш символічних майданчиках міста. Нові виконавці та колаборації збагачують програму та враження від фестивалю.

До 2 листопада в Афінському музеї кікладського мистецтва проходить монографічна виставка, присвячена Марлен Дюма, видатній постаті сучасного мистецтва. Відома своїми пронизливими картинами, що досліджують найглибші людські стани, Дюма об'єднала понад сорок робіт на полотні та папері, щоб дослідити універсальні теми життя, любові, материнства та смерті.

До 31 серпня в культурно-мистецькому центрі Grimaldi Forum у Монако проходить виставка "Кольори!". В експозиції представлені понад 100 робіт Центру Помпіду, присвячених темі кольору. Сім монохромних просторів пропонують унікальне сенсорне занурення, поєднуючи мистецтво, звуки та аромати. Роботи великих художників переплітаються з мистецтвом дизайну.

Музей сучасного реалізму в Альмерії представляє виставку "Росаріо де Веласко. Entre papeles y lienzos" до 12 жовтня. Створена Фондом мистецтва Ібаньєса Косентіно у співпраці з мерією Альмерії, виставка пропонує оригінальну подорож роботами Росаріо де Веласко з метою відновити видимість цієї художниці, яка була маргіналізована через громадянську війну, її статус жінки та її зв'язок з фігуративним реалізмом у часи піднесення абстрактного мистецтва.