Звіт Шумана про Європу "Стан Союзу у 2025 році" доступний у книгарнях та на сайті Фонду французькою мовою, а в форматі електронної книги - французькою та англійською мовами. Це нове видання містить 21 змістовну статтю, а також нові карти та статистичні дослідження для аналізу стратегічного прискорення Європейського Союзу в умовах глобальних геополітичних потрясінь та його переходу в нову фазу історії. Замовляйте вже зараз!

Пол Колловальд помер 8 липня у віці 102 років. Європа втратила пристрасного борця, а Фонд - свого вірного друга. Родом з Віссембурга, він був людиною прикордоння, як і Роберт Шуман, зустріч з яким змінила хід його життя, зміцнивши його європейські переконання. Пол Колловальд завжди переймався тим, що означає бути європейським громаданином, як зрозуміліше донести європейську ідею, та був по-справжньому одержимий ідеєю освіти. Останнє інтерв'ю для Фонду він дав у 2021 році до Дня Європи.

8 липня Європейська комісія оприлюднила план дій, спрямований на посилення конкурентоспроможності та стійкості хімічного сектору. Зважаючи на енергетичні виклики, глобальну конкуренцію та попит, план заохочує інновації, декарбонізацію та інвестиції. Він пропонує створення альянсу з виробництва критично важливих хімічних речовин, покращення управління Європейським хімічним агентством (ECHA) та новий пакет спрощення регуляторних норм.

9 липня Європейська комісія запустила дві спільні стратегії, спрямовані на підвищення стійкості ЄС перед обличчям криз: стратегію створення запасів для гарантування доступу до товарів першої необхідності (продуктів харчування, води, ліків тощо) та стратегію медичних контрзаходів для боротьби зі зростаючими загрозами для здоров'я. Ці ініціативи спрямовані на краще прогнозування перебоїв у постачанні, розробку інноваційних вакцин та методів лікування, зміцнення співпраці між державами-членами та мобілізацію державних і приватних ресурсів.

14 липня Європейська комісія представила рекомендації щодо посилення захисту неповнолітніх в Інтернеті, а також прототип застосунку для перевірки віку. Ці заходи спрямовані на обмеження ризиків впливу шкідливого контенту або поведінки на дітей, забезпечуючи при цьому повагу до їхнього приватного життя. Рекомендації зосереджені, зокрема, на боротьбі з кібербулінгом, практиками, що викликають залежність, та небажаними контактами. Прототип застосунку, який тестується в п'яти державах-членах (Данія, Іспанія, Франція, Греція та Італія), повинен гарантувати надійну перевірку персональних даних з дотриманням права на приватність.

8 липня депутати Європарламенту ухвалили регламент, який підвищує роль газових сховищ з метою безпеки забезпечення поставок газу напередодні зими. Зважаючи на постійну геополітичну напруженість та бажання відмовитися від російського газу, держави-члени ЄС повинні будуть заповнити свої запаси на 90% до 1 листопада. Текст передбачає гнучкість на випадок економічних або технічних труднощів та продовжує ці заходи до кінця 2027 року.

8 липня європейські депутати схвалили укладення Протоколу про виконання Угоди про партнерство у сфері сталого рибальства між Європейським Союзом, Гренландією та Данією на період 2025-2030 років. Метою угоди є забезпечення відповідальної експлуатації рибних ресурсів у водах Гренландії. Вона є частиною підходу, заснованого на більш тісній співпраці, екологічній стійкості та підтримці місцевого розвитку. Депутати Європарламенту також внесли зміни до регламенту про певні заходи щодо збереження рибних запасів щодо країн, які допускають нерегламентований вилов риби.

10 липня депутати Європарламенту відхилили пропозицію про недовіру Єврокомісії (за - 175 голосів, проти - 360, утрималися - 18) після обговорення на пленарному засіданні за участі Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яке відбулося 7 липня. Голосування за пропозицію було поіменним. Для ухвалення рішення необхідна була більшість у дві третини голосів, що представляють більшість депутатів Європарламенту.

8 липня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен представила депутатам Європарламенту пріоритети головування Данії в Раді ЄС під гаслом "Сильна Європа в мінливому світі". Вона зосередилася на зміцненні європейської оборони, підтримці України, контролі над міграцією та "зеленій" конкурентоспроможності. Депутати Європарламенту привітали ці засадничі орієнтири, закликавши до більш справедливого бюджету та конкретних дій щодо екологічного переходу та безпеки.

На засіданні Ради з економічних та фінансових питань 8 липня міністри дали остаточний дозвіл на перехід Болгарії на євро. Країна стане 21-м членом єврозони 1 січня 2026 року. Вони активували положення про національні винятки для 15 країн-членів, щоб вони могли збільшити свої витрати на національну оборону, а також відкрили нову процедуру щодо надмірного дефіциту для Австрії та переглянули процедуру щодо Румунії. Вони ухвалили рекомендації держав-членів у контексті Європейського семестру та схвалили позитивну оцінку Єврокомісії щодо планів відновлення та стійкості.

На своєму засіданні 7 липня міністри Єврогрупи ухвалили декларацію, що встановлює в цілому нейтральну бюджетну позицію на 2026 рік, зберігаючи при цьому жорсткість щодо витрат, які не стосуються оборони. Міністри обговорили міжнародну роль євро та прогрес у проєкті цифрового євро. Паскаль Донохо був переобраний президентом на третій термін. Розширення єврозони триває з приєднанням Болгарії в січні 2026 року. Нарешті, ЄІБ представив прогрес, досягнутий на шляху до створення Союзу заощаджень та інвестицій.

9 липня Рада ЄС підтвердила важливість забезпечення достатніх ресурсів у бюджеті на 2026 рік для виконання зобов'язань, взятих у всіх сферах, серед яких є зобов'язання, розраховані на кілька років. Загалом позиція Ради ЄС щодо бюджету на наступний рік передбачає 186,24 мільярда євро бюджетних коштів на зобов'язання та 186,49 мільярда євро на платежі, без урахування спеціальних інструментів поза межами багаторічної фінансової програми (БФП).

14 липня міністри сільського господарства та рибальства обговорили початок головування Данії, яка ставить спрощення, інновації та конкурентоспроможність в центр своїх пріоритетів. Головування має намір зменшити адміністративний тягар та підтримати "зелений" перехід в сферах сільського господарства та рибальства. Міністри обговорили торговельну напруженість сільськогосподарського ринку після кризи в Україні та необхідність зміцнення протеїнової автономії Європейського Союзу. Насамкінець, вони обговорили прогрес у розробці САП після 2027 року та нові геномні технології.

На зустрічі 14 липня міністри торгівлі підбили підсумки напружених торговельних відносин між Європейським Союзом та Сполученими Штатами, засудивши оголошені 30% тарифи. Виступаючи на підтримку переговорів щодо укладення збалансованої угоди до 1 серпня, міністри підготували нові заходи у відповідь на суму майже 72 мільярди євро з тимчасовим призупиненням дії перших європейських контрзаходів, які мали бути застосовані 15 липня. Вони також наголосили на необхідності диверсифікації торговельних партнерств, привітавши угоду, досягнуту з Індонезією. Нарешті, вони обговорили відносини з Китаєм, закликавши до зменшення торговельних ризиків та відновлення торговельного балансу.

14 липня представники Європейського Союзу та шести країн Центральної Америки ( Коста-Ріка, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Панама та Сальвадор) зустрілися в Брюсселі на першому засіданні Ради асоціації ЄС-Центральна Америка. Вони обговорили регіональну співпрацю, інвестиції та торгівлю, а також глобальні виклики, що становлять взаємний інтерес, такі як міграція, безпека та незаконна торгівля, навколишнє середовище та зміна клімату, а також управління штучним інтелектом.

13 липня Європейський Союз та Індонезія досягли політичної угоди про Всеосяжне економічне партнерство (CEPA), що стало ключовим кроком на шляху до його остаточного укладення у вересні. Угода має на меті стимулювати торгівлю, захистити ланцюги постачання критично важливої сировини та підтримати сталий енергетичний перехід. Обидві сторони підкреслюють своє спільне прагнення до побудови відкритого партнерства, заснованого на спільних правилах та цінностях. Спрощення візового режиму також сприятиме обміну між європейськими та індонезійськими громадянами.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 9 липня прийняв у Берліні Генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Зустріч відбулася з нагоди 70-ї річниці вступу Німеччини до НАТО. Канцлер підкреслив відданість його країни зміцненню своєї оборони, зокрема, досягненню цільового показника у 2% ВВП. Марк Рютте привітав ці зусилля та наголосив на важливості сильної Європи в рамках Альянсу. Обидва лідери підтвердили свою підтримку України в умовах російської агресії.

8 липня Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович прийняв у Загребі свого естонського колегу Крістена Міхала. Обидві країни поділилися спільними позиціями щодо європейських питань, безпеки та підтримки України. Глави урядів закріпили економічну співпрацю між своїми країнами, зокрема, у сферах оборони, енергетики та цифрових технологій. З цієї нагоди відбувся хорватсько-естонський бізнес-форум, покликаний стимулювати економічні обміни між двома країнами.

На позачерговій сесії з'їзду депутатів у Мадриді 9 липня голова іспанського уряду Педро Санчес представив свій Національний антикорупційний план, розроблений у співпраці з ОЕСР. План, що складається з п'яти пунктів, передбачає створення незалежного Державного агентства з питань доброчесності та посилення антикорупційних зобов'язань для компаній і політичних партій. Представлений як "амбітний, реалістичний та чесний", план передбачає новий захист викривачів корупції, прискорені судові процедури та посилення санкцій.

8 липня президент Франції Емманюель Макрон розпочав триденний державний візит до Великої Британії, перший візит європейського лідера з часів Брекзиту. Після прийому у короля Чарльза та виступу в парламенті, 10 липня глава французької держави зустрівся з прем'єр-міністром Кіром Стармером. Під час двостороннього саміту Париж та Лондон досягли домовленості, яка посилює франко-британську військову співпрацю, зокрема, у сфері стримування та підтримки України. Крім того, компроміс передбачає повернення до Франції мігрантів, які прибули до Великої Британії нелегально, в обмін на прийом Великобританією зареєстрованих шукачів притулку.

Зіткнувшись з геополітичними змінами в Арктиці, Франція адаптує свою оборонну стратегію для захисту своїх інтересів і 10 липня прийняла "Стратегію оборони Арктики". Вона спрямована на посилення своєї присутності, розвиток військового потенціалу, адаптованого до полярного клімату, та утвердження своїх зобов'язань у міжнародних організаціях. Цей підхід ґрунтується на співпраці з союзниками при збереженні свободи судноплавства та безпеки стратегічних морських зон. Ядерне стримування Франції також залишається ключовим питанням у цьому регіоні, що динамічно розвивається.

У своїй промові перед збройними силами 13 липня президент Франції Емманюель Макрон наголосив на необхідності для Європи стати самостійним стратегічним гравцем. В умовах глобальних загроз та розхитування міжнародного порядку він виступив на захист побудови сильної та автономної європейської оборони, яка б доповнювала НАТО, але не залежала від неї. Він також закликав до суверенної європейської оборонної промисловості і більшої військової солідарності між державами-членами. Він анонсував оборонний бюджет у розмірі 3,5 мільярда євро у 2026 році та 3 мільярди євро у 2027 році. Новий Національний стратегічний огляд був опублікований 14 липня.

Зіткнувшись зі збільшенням кількості мігрантів, які прибувають з Лівії, прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс повідомив 13 липня, що хоче призупинити на три місяці доступ до притулку для всіх біженців, які прибувають на Крит з Лівії. Він послався на зростаючий міграційний тиск та пообіцяв суворі заходи для захисту кордонів країни. Він наполягав на співпраці з лівійською владою та на відповідальності Греції як країни на зовнішньому кордоні Європейського Союзу. Уряд має намір гарантувати безпеку з дотриманням норм міжнародного права.

7 липня прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палюкас прийняв у Вільнюсі президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Вони привітали розгортання німецької бригади в Литві, що є символом зміцнення стратегічного партнерства. Дискусії були зосереджені на питаннях оборони, економічних відносинах та регіональній співпраці в умовах російської загрози. Литва планує збільшити свій оборонний бюджет до 5,25% ВВП до 2026 року та зосереджується на промисловості, зокрема через співпрацю з Rheinmetall. На 2026 рік також запланований литовсько-німецький культурний сезон.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської Ради Антоніу Кошта та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зустрілися в Брюсселі 14 липня, щоб підтвердити стратегічне партнерство, засноване на суверенітеті, територіальній цілісності та демократичних реформах. Вони пообіцяли зміцнювати регіональну безпеку, особливо з огляду на виклики на Південному Кавказі, які вимагають подальшої підтримки мирних переговорів з Азербайджаном та заходів із врегулювання відносин з Туреччиною. ЄС підтвердив свою рішучу прихильність підтримці стійкості та довгострокового розвитку Вірменії шляхом надання значної фінансової та технічної допомоги. В рамках стратегії "Global Gateway" очікується, що інвестиції у Вірменію сягнуть 2,5 млрд. євро.

9 липня президент України Володимир Зеленський зустрівся з Папою Римським Левом XIV у замку Гандольфо. Він високо оцінив відданість Святого Престолу миру та поверненню депортованих українських дітей. Після цього відбулася зустріч з Президентом Італії Серджо Маттареллою, під час якої глави двох держав обговорили питання військової підтримки, санкцій проти росії, членства України в Європейському Союзі та її відновлення.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою Національної ради Швейцарії Майєю Рінікер у Києві 10 липня. Глава Української держави подякував Берну за фінансову допомогу, зокрема 5 мільярдів швейцарських франків, виділених на відновлення, а також за підтримку гуманітарного розмінування. Співрозмовники обговорили необхідність посилення санкцій проти росії, зокрема, припинення експорту компонентів, які використовуються в озброєннях. Майя Рінікер підтвердила свою відданість "справедливому і тривалому" миру на основі Статуту ООН. Володимир Зеленський також закликав Швейцарію приєднатися до міжнародної коаліції за повернення депортованих українських дітей.

10-11 липня в Римі відбулася четверта щорічна Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference-2025), ініційована після повномасштабного вторгнення росії. Дискусії були зосереджені на чотирьох темах: економічне відновлення, структурні реформи, європейська інтеграція та залучення громадянського суспільства. Понад 10 мільярдів євро було обіцяно в рамках близько 200 угод, готових до підписання, в тому числі 2,3 мільярди євро, які Європейський Союз зобов'язався виділити на підтримку інвестиційних проектів в енергетиці, інфраструктурі та охороні здоров'я.

10 липня представники Великої Британії, Франції, України та, вперше, США підтвердили свою підтримку Києву в умовах російської агресії. Вони привітали мирні зусилля України та закликали росію дотримуватися повного припинення вогню. Були підтверджені зобов'язання щодо надання військової допомоги у розмірі 40 мільярдів євро до 2025 року. Передбачено посилення санкцій проти російського енергетичного та фінансового секторів. Лідери підтримують створення постконфліктних багатонаціональних сил в Україні. Вивчається спільний план економічної підтримки на 2026 рік та шляхи використання заморожених російських активів.

14 липня на зустрічі у Вашингтоні з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп повідомив про постачання найближчим часом 17 ракетних батарей Patriot в Україну, які Сполученим Штатам нічого не коштуватимуть. Обладнання поставлять європейські країни, зокрема Німеччина та Норвегія, які закуплять нові запаси у США та передадуть Києву. Водночас американський лідер дав своєму російському колезі владіміру путіну 50 днів на укладення угоди, без якої торгові партнери москви можуть зіткнутися з митними зборами в розмірі до 100%.

9 липня Велика палата Європейського суду з прав людини засудила росію у міждержавній справі "Україна та Нідерланди проти росії". Вона визнала росію відповідальною за серйозні та систематичні порушення прав людини з 2014 року, включаючи позасудові страти, тортури, військові зґвалтування та депортацію дітей. Суд також визнав росію винною у збитті літака рейсу MH17 та перешкоджанні розслідуванню.

9 липня ОЕСР опублікувала перспективи зайнятості на 2025 рік. Звіт підтверджує, що ринки праці залишаються стійкими, а рівень зайнятості зросте на 1,1% у 2025 році та на 0,7% у 2026 році. Гендерний розрив скорочується: рівень зайнятості жінок зростає швидше, ніж рівень зайнятості чоловіків. Однак демографічне старіння становить загрозу для зайнятості в країнах ОЕСР: населення працездатного віку може скоротитися на 8% до 2060 року, тоді як державні витрати на пенсії та охорону здоров'я можуть зрости на 3 відсоткові пункти ВВП. ОЕСР рекомендує проводити масштабну політику, спрямовану на продовження трудового життя людей похилого віку, залучення жінок та молоді, а також підвищення кваліфікації з урахуванням викликів розвитку штучного інтелекту.

11 липня 2025 року виповнюється 30 років з дня геноциду в Сребрениці, коли сили боснійських сербів вбили понад 8 000 боснійських мусульманських чоловіків та хлопців. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш нагадав, що цей акт був найжахливішою різаниною в Європі з часів Другої світової війни. Він наголосив на міжнародній відповідальності та важливості боротьби із запереченням Голокосту та ненавистю до нього. Він також наголосив на необхідності збереження правди та притягнення винних до відповідальності, а також закликав до зміцнення миру, примирення та поваги до прав людини.

Опублікований 8 липня Звіт Європейської комісії про верховенство права підкреслює центральну роль Європейського Союзу у зміцненні демократії, безпеки та економіки. У ньому висвітлюється поступ у сферах правосуддя, боротьби з корупцією, свободи ЗМІ та інституційних стримувань та противаг, а також відзначаються виклики, які ще залишаються. У звіті підкреслюється важливість стабільного правового середовища для конкурентоспроможності єдиного ринку. Він також аналізує прогрес у країнах-кандидатах на вступ до ЄС, оскільки там верховенство права розглядається як важлива умова для довіри громадськості та бізнесу до держави.

До 17 серпня Міжнародний фортепіанний фестиваль La Roque d'Anthéron пропонує насолоджуватися музикою протягом місяця під відкритим небом на території замку Флоран та інших провансальських майданчиків. Заснований у 1981 році, він щоліта збирає найкращих піаністів світу, молоді таланти та велика палітра стилів: класику, сучасну музику, джаз тощо. Концерти відбуваються в незвичайних місцях: на галявинах, у монастирях, кар'єрах та музеях. Програма включає сольні та камерні концерти, а також прем'єри нових творів, та пропонує численні культурні заходи, майстер-класи та ініціативи еко-солідарності.

32-й фестиваль у Верб'є триватиме до 3 серпня, його програма поєднує класичні концерти, джаз, оперу та майстер-класи. Видатні артисти, такі як Марта Аргеріх, виступають разом з молодими талантами з Академії. Концерти для дітей та інтерактивні майстер-класи урізноманітнюють враження для всіх глядачів.

Зальцбурзький фестиваль, який триває в австрійському місті до 31 серпня, пропонує насичену програму з опери, театру та концертів. У центрі уваги - класичні та сучасні твори, в тому числі такі знакові, як "Джедерманн". Виступи відбуватимуться на найпрестижніших концертних майданчиках міста. Також будуть організовані різноманітні заходи для дітей та шкіл.

До 25 липня Музичний фестиваль у Пярну святкує своє 15-річчя та вшановує естонського композитора Арво Пярта з нагоди його 90-річчя. Заснований Пааво Ярві, фестиваль об'єднує Естонський фестивальний оркестр, Академію Ярві та численних музикантів, що виконують класичні шедеври, сучасні твори та легендарні композиції. Заходи також проводяться в Таллінні, зокрема, в Центрі Арво Пярта. Невимушена атмосфера та музична досконалість - ось ключові слова цієї обов'язкової до відвідування літньої події в Естонії.

Jarocin Festival, один з найстаріших польських рок-фестивалів, проходитиме з 17 по 20 липня. Польські рок-легенди виходять на сцену разом з іноземними гостями. Розваги та концерти під відкритим небом наповнюють легендарне місто Яроцин - осередок альтернативної культури.

До 20 липня в Chelsea Old Town Hall проходить 7-а Лондонська бієнале мистецтв. Ця безкоштовна подія, що об'єднує 330 художників з 60 країн світу, представляє найрізноманітніші напрямки: живопис, скульптуру, цифрове мистецтво та роботи на папері, без жодних тематичних обмежень. Бієнале має на меті зміцнити зв'язки між художниками, колекціонерами та широкою публікою.

Фестиваль Les Nuits de la Guitare (Ночі гітари) триватиме до 26 липня у Театрі зелені в Патрімоніо, Корсика. Цього року на фестивалі виступить велика кількість відомих виконавців. Завдяки чарівному місцю проведення, фестиваль пропонує унікальну атмосферу, в якій гармонійно поєднуються музика та спілкування.

Vitoria Gasteiz Jazz Festival триває до 19 липня у місті Віторія. Фестиваль пропонує різноманітну програму для шанувальників джазу, в якій беруть участь як провідні виконавці, так і молоді музиканти. Паралельно відбувається Джазовий семінар - освітній проєкт, відкритий для студентів музичних навчальних закладів та професійних музикантів, організований спільно з Juilliard School з Нью-Йорка.