Напередодні саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться 7 липня, увага знову прикута до американського союзника, позиція якого щодо європейців стає дедалі більш неоднозначною. Але цей саміт також є для Європи нагодою продемонструвати свою здатність забезпечувати власну безпеку. Європейці вже усвідомили, що в разі серйозної кризи їм доведеться розраховувати лише на себе, і знову інвестують у оборону. Вони стають дедалі краще оснащеними та дедалі більш самостійними. Анкара стане новою нагодою продемонструвати це.

30 червня та 2 липня Європейська комісія схвалила 4 заявки на виплату коштів для Данії, Іспанії, Португалії та Бельгії в рамках Механізму відновлення та стійкості. Зі схваленням останньої заявки на виплату в розмірі 359 млн євро Данія стала першою державою-членом, яка виконала 100 % реформ та інвестицій, передбачених її планом відновлення. Іспанія отримала частково позитивну оцінку щодо 5,7 млрд євро. Європейська комісія дала зелене світло Португалії на суму 2,32 млрд євро та Бельгії — на суму 567 млн євро. Фонд пропонує на своєму веб-сайті огляд різних національних планів відновлення з зазначенням сум, графіків та пріоритетів.

З 1 липня Європейська комісія застосовує мито в розмірі 3 євро за кожну невелику посилку з третіх країн, придбану в Інтернеті та відправлену безпосередньо європейським споживачам. Таким чином, цей захід скасовує звільнення від мита для посилок електронної комерції вартістю менше 150 євро. Дана реформа спрямована на реагування на стрімке зростання електронної комерції (у 2025 році до Європейського Союзу буде імпортовано 5,9 млрд посилок з низькою вартістю) та на ризики, пов'язані з тим, що понад 60 % цих товарів не відповідають європейським стандартам безпеки. Відтепер ідентифікаційні дані товару повинні зазначатися в декларації, що покращить контроль ризиків. Збір у розмірі 3 євро є перехідним та тимчасовим заходом, який діятиме до липня 2028 року.

З 1 липня набув чинності регламент, що захищає металургійний сектор Європейського Союзу від негативних наслідків світового надлишку виробничих потужностей. Цей захід встановлює тарифні квоти на рівні 18,3 мільйона тонн на рік, запроваджуючи тим самим мито поза квотою у розмірі 50 % для 26 категорій металургійної продукції, що імпортується до ЄС. Він також запроваджує додаткові вимоги щодо простежуваності. Європейська комісія опублікувала імплементаційний регламент, що визначає розподіл тарифних квот. Його метою є максимальне зменшення впливу цього законодавства на торговельні відносини з партнерами ЄС по угодах про вільну торгівлю.

3 липня Європейська комісія запропонувала п'ять європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). В рамках програми для європейської оборонної промисловості (EDIP) Єврокомісія виділила 325 млн євро із загального бюджету в 1,5 млрд євро для підтримки реалізації цих п'яти проєктів: безпілотники та системи протидії безпілотникам; морська оборона та морське дно; космос, протиповітряна та протиракетна оборона; а також посилення безпеки вздовж східного флангу Європейського Союзу. У середньому в кожному проєкті беруть участь 18 держав-членів, а Україна бере участь у чотирьох із п'яти проєктів.

29 червня європейські міністри, відповідальні за соціальну політику, схвалили висновки щодо боротьби з кібернасильством над дівчатами на основі звіту Європейського інституту з питань гендерної рівності. Вони також схвалили висновки щодо житлових питань, закликавши національних політиків враховувати взаємозв'язок між демографічними змінами та потребами у житлі. Міністри також обговорили питання захисту працівників від наслідків зміни клімату та впливу надвисоких температур.

30 червня уряд Кіпру підбив підсумки свого головування в Раді ЄС у першому півріччі. Цей термін, що пройшов під знаком безпеки, підтримки України, економічної конкурентоспроможності та "зеленого" переходу, дозволив досягти поступу в низці питань, зокрема в сферах управління міграцією, енергетики та зміцнення стратегічної автономії Європи. Робота також була зосереджена на інноваціях та цифровому переході, при цьому продовжувалися зусилля, спрямовані на розширення ЄС та співпрацю з країнами середземноморського сусідства.

1 липня міністерка закордонних справ та торгівлі Ірландії Гелен МакЕнті та державний міністр з питань європейських справ Томас Бірн офіційно відкрили ірландське головування в Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня. Головуюча країна представила програму, яка зосереджена на посиленні європейської конкурентоспроможності, безпеці, обороні та захисті фундаментальних цінностей ЄС, водночас визначивши розширення, підтримку України та переговори щодо наступної багаторічної фінансової рамки пріоритетами свого мандату.

1 та 2 липня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Баку (Азербайджан) та Єреван (Вірменія) з метою поглиблення партнерських відносин із країнами Південного Кавказу. Європейська комісія анонсувала запуск нових ініціатив, спрямованих на зміцнення транспортного сполучення, співпраці та стійкості громад у регіоні. Ця програма, вартість якої становить 200 млн євро, спрямована на підтримку транспортної та енергетичної інфраструктури, сприяння обміну між населенням та підтримку зусиль з досягнення миру та примирення в регіоні. Цими ініціативами Європейський Союз має намір зміцнити свою роль стратегічного партнера та рушія регіональної стабільності.

2 липня Суд Європейського Союзу відхилив апеляцію, подану компанією Google та її материнською компанією Alphabet, щодо рішення Суду ЄС, яке підтвердило штраф, накладений Європейською комісією у 2018 році. Тоді Єврокомісія наклала на Google штраф у розмірі 4,3 млрд євро за зловживання домінуючим становищем в оперційних системах мобільних пристроїв, який Суд ЄС зменшив до 4,1 млрд євро.

29 червня Європейський інвестиційний банк повідомив про надання компанії Airbus фінансування в розмірі 3 млрд євро, призначеного для підтримки довгострокової науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності Airbus у Франції, Німеччині та Іспанії. Ця сума є найбільшою, яку коли-небудь надавали окремій компанії. Була підписана перша угода про надання позики в розмірі 1 млрд євро, метою якої є зміцнення технологічного лідерства компанії в галузях цивільної авіації та протиповітряної оборони шляхом підтримки її інвестицій, запланованих до 2030 року.

2 липня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц представив масштабну програму з 34 реформ, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності країни, модернізацію ринку праці та забезпечення стабільності системи соціального захисту. Цей план, зокрема, передбачає проведення пенсійної реформи до кінця року, податкові пільги для домогосподарств з низьким рівнем доходу, а також заходи, спрямовані на підвищення гнучкості ринку праці. Коаліція має намір прискорити будівництво житла, боротися зі зловживаннями у сфері соціальних виплат та спростити адміністративні процедури з метою підтримки економічного зростання та зайнятості.

1 липня французькі депутати 375 голосами проти 113 схвалили законопроєкт, який передбачає збільшення бюджету збройних сил до 2030 року до 436 млрд євро, що на 36 млрд євро більше, ніж у попередньому бюджеті. Таким чином, щорічний військовий бюджет становитиме 2,5 % ВВП. На тлі технологічних проривів, переозброєння та відкритого заперечення принципів міжнародного права закон про військове програмування (LPM) ставить за мету створення оновленої моделі збройних сил.

30 червня литовський парламент (Сейм) 80 голосами "за", 2 "проти" та 28 утрималися затвердив призначення лідера Соціал-демократичної партії Міндаугаса Сінкявічуса на посаду прем'єр-міністра. Від цієї дати у нього є 15 днів, щоб представити склад свого уряду та програму коаліції, які також мають бути затверджені парламентом. Це призначення відбулося після відставки колишньої прем'єр-міністерки Інги Ругінене, що стало наслідком переформатування правлячої коаліції. Наступний уряд складатиметься з коаліції чотирьох партій: Соціал-демократів, Демократів "За Литву", Союзу фермерів та "Зелених" та "Християнських сімей". Коаліція має 75 голосів у Сеймі, який налічує 141 місце.

29 червня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск прийняв у Гдині свого шведського колегу Ульфа Крістерссона з нагоди перших міжурядових консультацій між двома країнами. Обговорення, зокрема, стосувалися підтримки України, співпраці в рамках Європейського Союзу та НАТО, а також зміцнення співпраці в галузі оборонної промисловості. Лідери ухвалили спільну заяву та Пакт про безпеку в Балтійському морі, а також підписали контракт про придбання Польщею трьох підводних човнів типу A26 у рамках програми Orka.

30 червня Єврокомісія ухвалила фінансові заходи, що визначають бюджетні положення, які застосовуватимуться до Чорногорії після її вступу до Європейського Союзу. Передбачені в розділі 33 (фінансові та бюджетні положення) заходи дають чітке уявлення про очікувані фінансові наслідки вступу Чорногорії до ЄС. Вони покликані забезпечити повну участь Чорногорії в політиках та бюджеті ЄС як у якості отримувача, так і у якості платника внесків.

3 липня прем'єр-міністр Молдови Александру Мунтяну повідомив про свою відставку, що автоматично призвело до відставки його уряду, менш ніж через рік після вступу на посаду. На тлі критики щодо управління низкою державних підприємств Александру Мунтяну зазначив, що більше не в змозі виконувати свої обов'язки. Президентка Республіки Мая Санду відтак оголосила про початок консультацій із партіями, представленими в парламенті, з метою призначення нового прем'єр-міністра, водночас підтвердивши, що продовження реформ та процес вступу до Європейського Союзу залишаються пріоритетами країни.

30 червня прем'єр-міністр Кір Стармер представив План інвестицій в оборону, який передбачає виділення понад 5 млрд фунтів стерлінгів на дрони та автономні системи протягом чотирьох років. Цей план, зокрема, передбачає запуск програми NYX (озброєні автономні дрони, що діятимуть разом із вертольотами Apache) та системи Storm Shroud (радіоелектронна боротьба). У військово-морській сфері уряд оголосив про замовлення щонайменше шести нових бойових кораблів, так званих Common Combat Vessels, які мають замінити есмінці типу 45, починаючи з початку 2030-х років.

30 червня Європейська комісія здійснила першу виплату в розмірі 3,9 млрд євро в рамках першого траншу на суму близько 6 млрд євро, призначеного для закупівлі дронів у рамках позики на підтримку України. Ця виплата є продовженням першого траншу в розмірі 3,2 млрд євро, який Європейська комісія надала Україні в рамках програми цільової макрофінансової допомоги. Наступні виплати покриватимуть не лише закупівлю дронів, а й боєприпасів та систем протиповітряної оборони. Кредит на підтримку України був затверджений у лютому 2026 року Європейським парламентом та Радою ЄС та може становити до 90 млрд євро допомоги.

30 червня Україна та Швеція офіційно підписали угоду про придбання 16 винищувачів Gripen E, що стало новим етапом у зміцненні потенціалу української протиповітряної оборони. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон анонсував технічну підтримку, а також поставку 16 літаків Gripen C/D на початку 2027 року відповідно до зобов'язань, взятих на себе Стокгольмом. Крім того, обговорювалися питання розвитку спільних проєктів у сфері безпілотних літальних апаратів та протиракетної оборони.

30 червня Данія анонсувала 30-й пакет військової допомоги Україні на суму 4,4 млрд крон (близько 590 млн євро). Ці кошти, зокрема, підуть на фінансування поставок боєприпасів, зброї та військового спорядження, а також на підготовку українських військовослужбовців. 1,3 млрд крон буде спрямовано на реалізацію "данської моделі", яка дозволить Україні безпосередньо закуповувати техніку у данської оборонної промисловості.

4 липня під час візиту на острів Лампедуза Папа Лев XIV закликав європейських політиків та суспільство реагувати на міграційну трагедію з милосердям та за допомогою стійких політичних заходів. Під час меси, відправленої на острові, він закликав до підходу, заснованого на прийнятті, захисті, підтримці та інтеграції мігрантів, одночасно працюючи над розвитком країн походження, щоб "ніхто не був змушений емігрувати". Високо оцінивши зусилля місцевих жителів та громадських діячів, Папа застеріг від "гріха нерішучості" перед лицем страждань мігрантів та закликав зробити солідарність основою "цивілізації любові".

1 липня результати опитування "Євробарометр", проведеного Європейським парламентом, показують, що європейці цінують стабільність, захист та дух співпраці Європейського Союзу, а також рівень життя, який він забезпечує, незважаючи на зростаючі економічні проблеми. 74 % європейців вважають, що вступ їхньої країни до ЄС є перевагою. Це найвищий показник, який коли-небудь фіксувався з моменту початку опитування у 1983 році. Крім того, 75 % європейців вважають Європейський Союз простором стабільності в непевному світі, що на 8 пунктів більше, ніж восени 2025 року. Також європейські громадяни мають високі очікування щодо Європейського Союзу в питанні геополітичної незалежності, зокрема в сферах оборони, безпеки та енергетики.

2 липня Рада Європи опублікувала звіт про моніторинг виконання Лансаротської конвенції щодо боротьби з сексуальним насильством над дітьми, що здійснюється з використанням технологій. У звіті позитивно оцінюються досягнення європейських держав у сфері проведення розслідувань, підготовки фахівців та надання підтримки жертвам, однак водночас наголошується на існуючих недоліках. Зокрема, у багатьох державах досі допускається притягнення дітей до відповідальності за самостійно створені зображення сексуального характеру.

До 18 липня в естонському місті Пярну проходить 16-й фестиваль класичної музики, який збирає провідних міжнародних солістів та пропонує кілька світових прем'єр творів естонських композиторів. Цьогорічний фестиваль відзначиться запуском програми, спрямованої на підтримку молодих талановитих виконавців, які виступлять разом із визнаними артистами.

До 12 липня німецькі міста Ульм і Ной-Ульм приймають 14-й Міжнародний Дунайський фестиваль - захід, що проводиться раз на два роки та присвячений культурному діалогу між країнами, що межують з Дунаєм. У рамках цього заходу відбудеться близько 150 подій, серед яких концерти, виставки, вистави, дискусії, літературні зустрічі та інші проекти.

До 27 вересня Національний музей Тіссен-Борнеміса представляє виставку, присвячену художниці та скульпторці Кармен Лаффон — другій жінці, яку прийняли як повноправного члена Академії образотворчих мистецтв у Мадриді. Виставка налічує 77 творів, серед яких картини олією, малюнки вугіллям та скульптури.

До 6 вересня літній фестиваль у Брешії перетворює все місто на сцену, присвячену італійським та міжнародним артистам. Тут представлені всі музичні стилі, серед яких рок, поп, джаз та класична музика.

До 3 січня 2027 року в лондонському музеї Tate Modern проходить виставка, присвячена історії Фріди Кало. На ній представлені понад 30 найзнаковіших творів мексиканської художниці, які вступають у діалог із понад 200 роботами митців, яких вона надихнула.

До 25 серпня літній фестиваль у Дубровнику проходить у 77-й раз під гаслом "Північне сяйво", досліджуючи діалог між культурними традиціями Півночі та Середземномор'я. Понад 2 000 митців беруть участь у більш ніж 70 театральних виставах та концертах, що відбуваються у знакових місцях міста.

До 6 вересня у місті Нант проходить черговий фестиваль "Подорож до Нанта", в рамках якого у громадському просторі розміщуються твори сучасного мистецтва, а по всьому місту відбуваються масштабні виставки та заходи, що запрошують по-новому відкрити для себе місто. П'ятнадцятий фестиваль відкриває чотирирічний цикл, присвячений стихіям, і цього року розпочинається з теми "земля".

До 11 липня на 60-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (KVIFF) у конкурсній програмі будуть представлені 12 фільмів, а переможець отримає нагороду "Кришталевий глобус".

До 25 жовтня у Цюрихському художньому музеї проходить перша у Швейцарії виставка, присвячена данському художнику Вільгельму Гаммерсгею. Через п'ятдесят картин, малюнків та фотографій виставка підкреслює оригінальність творчості митця, який майстерно поєднує спокій, нюанси та насичені кольори.

До 4 жовтня фестиваль "Фотографічні зустрічі" в Арлі обрав для свого 57-го випуску тему "Світи, які варто переосмислити". З цієї нагоди глядачам пропонується ознайомитися з близько сорока виставками, що проходять у різних куточках міста. Цього року - від архівних матеріалів до монографічних виставок та робіт нових митців - зображення ставлять під сумнів ідентичності, історію та уявлення, тоді як інші досліджують тисячу й одну грань життя. Окрім виставок, вечори наповнені кінопоказами, концертами та перформансами, а знаменита обов'язкова подія фестивалю "Ніч року" - це чудова нагода для святкування під зорями.