"Європейська комісія пишається тим, що провела максимально ефективні переговори в умовах тиску з боку Трампа. Погодившись на одностороннє підвищення мит на ввезення своїх товарів до Сполучених Штатів, Європа платитиме таким чином данину імперії й виглядатиме слабкою ланкою Заходу." Європі загрожує принизливий занепад, якщо вона не відстоїть свою позицію перед такими великими державами, як США. Шлях, запропонований Маріо Драґі, є єдино можливим: Євросоюз повинен діяти колективно, як держава, щоб захистити свою незалежність та знову стати сильним світовим гравцем.

3 та 4 жовтня 8 мільйонів чехів мають прийти на виборчі дільниці, щоб обрати 200 членів Палати депутатів. На цих виборах за місця в парламенті змагатимуться 25 списків, що є найменшою кількістю з 1998 року завдяки численним виборчим альянсам. Згідно з останнім опитуванням, опублікованим 22 серпня, партія "Дія незадоволених громадян" (ANO) лідирує з 33% голосів. За нею йдуть 3 партії (ODS, KDU-CSL, TOP 09) коаліції Spolu (Разом), 22%; Мери та незалежні (STAN), 12%; ультраправа коаліція на чолі з "Свобода і пряма демократія" (SPD) Томіо Окамури, 10%.

"Звіт Шумана-2025" доступний у книгарнях та на веб-сайті Фонду французькою мовою, а також у форматі електронної книги французькою та англійською мовами. У ньому піднімаються основні теми, що стосуються нової геополітичної ери, яку переживає Європейський Союз, такі як екологічний та цифровий суверенітет, розширення або інструменти торговельного захисту Євросоюзу. Як і щороку, ця авторитетна збірка містить провідні статті, нові карти, а також статистичні дослідження з коментарями. Замовляйте вже зараз!

27 липня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент США Дональд Трамп зустрілися в Шотландії, щоб офіційно укласти угоду про мита в розмірі 15%. Паралельно з цим американська адміністрація очікує від європейських компаній інвестицій у розмірі 600 млрд доларів до 2028 року. 21 серпня Європейський Союз та Сполучені Штати опублікували спільну заяву, яка підтверджує угоду від 27 липня та деталізує її зміст. Обидві сторони зобов'язалися працювати над відновленням стабільності та передбачуваності торгівлі та інвестицій. Тим часом, деякі стратегічні сектори Європи звільнені від 15-відсоткового мита.

3 вересня Єврокомісія ухвалила нові пропозиції для завершення формування рамок наступного бюджету ЄС на період 2028-2034 років. Вони стосуються програм "Єдиний ринок та митниці", "Юстиція", програм досліджень та навчання Євроатому, Інструменту співпраці з ядерної безпеки та виведення з експлуатації ядерних установок, програми допомоги у виведенні з експлуатації Ігналінської атомної електростанції в Литві (Ігналінська програма), Рішення про асоціації з заморськими територіями, включно з Гренландією, та програми "Перікл V". Наступні багаторічні фінансові рамки становлять майже 2 000 мільярдів євро (або 1,26% валового національного доходу ЄС).

З 8 серпня основні положення Європейського закону про свободу ЗМІ (EMFA), який набрав чинності 7 травня 2024 року, застосовуються в усіх державах-членах Європейського Союзу. EMFA посилює прозорість власності ЗМІ та розподіл державної реклами, незалежність державних ЗМІ та забезпечує надійний захист журналістів та їхніх джерел. З лютого 2025 року працює новий незалежний європейський комітет з питань медіа-послуг. Він складається з представників національних органів влади або організацій, відповідальних за медіа, а аміністративний супровід забезпечується Європейською комісією.

Європейська комісія 3 вересня прийняла пропозиції щодо рішень Ради ЄС про підписання та укладення двох паралельних правових документів: угоди про партнерство з МЕРКОСУР (APEM) та оновленої угоди з Мексикою (AMM). Ці угоди є важливим елементом стратегії Євросоюзу, спрямованої на диверсифікацію торговельних відносин та зміцнення економічних та політичних зв'язків з партнерами в усьому світі, які поділяють ті самі цінності.

5 вересня суперкомп'ютер JUPITER офіційно став першою європейською системою, яка досягла екзафлопного порогу, тобто виконує понад квінтильйон операцій за секунду, що за рівнем обчислювальної потужності можна порівняти з сукупною обчислювальною потужністю мільйона сучасних смартфонів. Він був урочисто представлений у Forschungszentrum в Юліху (Німеччина). Завдяки такому досягненню Європа вступає до світової ліги високопродуктивних обчислень. Напередодні французький міністр оборони відкрив новий оборонний суперкомп'ютер Asgard, розташований у фортеці Мон-Валеріан, який обслуговує Міністерське агентство з питань штучного інтелекту в оборонній сфері (AMIAD). Відкриття цього суперкомп'ютера є важливою віхою для Франції в галузі штучного інтелекту.

Ініціатива "28-й режим" – єдиний та узгоджений набір правил для інноваційних компаній в ЄС – відкрита до 30 вересня. Ця консультація Європейської комісії з громадянами Євросоюзу, а особливо з представниками бізнес-асоціацій або галузевих об'єднань, підприємцями, інвесторами, юристами, органами влади держав-членів, торговельними об'єднаннями, профспілками та науковими колами. Метою Європейської комісії є забезпечення інноваційних підприємств єдиним набором правил, що дозволять їм легше інвестувати та функціонувати на єдиному ринку.

5 вересня Єврокомісія прийняла рішення, в якому постановила, що Google порушила європейські правила конкуренції, зловживаючи своїм домінуючим становищем у сфері рекламних технологій Adtech, та наклала на компанію штраф у розмірі 2,95 млрд євро. До цього додався штраф у розмірі 325 млн євро, накладений французькою Національною комісією з питань інформаційних технологій та свобод (CNIL) за недотримання правил щодо використання файлів cookies. Європейська комісія заявила, що компанія Google надавала перевагу своїм послугам з онлайн-реклами на шкоду своїм конкурентам, онлайн-рекламодавцям та видавцям. Як наслідок, рекламодавці змушені були нести вищі маркетингові витрати, які, ймовірно, були перекладені на європейських споживачів.

3 вересня Рада ЄС затвердила свою позицію щодо спрощення положень, що стосуються Спільної аграрної політики (САП). Мета - зробити європейське сільське господарство більш конкурентоспроможним шляхом скорочення бюрократичної тяганини, підтримки фермерів та заохочення інновацій. Таке спрощення може принести щорічну економію до 1,6 млрд. євро для фермерів та понад 200 млн. євро для адміністрацій держав-членів. Пропозиція є частиною так званого пакету "Omnibus III", прийнятого Єврокомісією 14 травня 2025 року для спрощення європейського законодавства в галузі сільського господарства.

23 липня в Токіо відбувся 30-й саміт ЄС-Японія. У спільній заяві європейські та японські лідери підтвердили свою підтримку міжнародного торговельного порядку, заснованого на правилах. У цьому нестабільному торговельному контексті вони планують прискорити імплементацію Угоди про економічне партнерство (УЕП), укладену в 2019 році. Вони ініціювали створення альянсу з питань конкурентоспроможності, який базується на трьох принципах: збільшення обсягів двосторонньої торгівлі, зміцнення економічної безпеки, зокрема у сфері співпраці з питань постачання основних сировинних ресурсів, та співпраця у сфері інновацій, а також зеленого та цифрового переходу. Нарешті, в рамках партнерства у сфері безпеки та оборони сторони заявили про налагодження промислового діалогу з питань оборони.

24 липня Європейський Союз та Китай провели в Пекіні 25-й саміт, присвячений 50-річчю встановлення дипломатичних відносин. За підсумками саміту була підписана спільна декларація, яка передбачає посилення двостороннього співробітництва в галузі енергетичної трансформації, контролю за викидами метану, щодо вуглецевих ринків, а також зелених технологій. Іншим досягненням стало створення механізму для полегшення доступу європейських підприємств до рідкісноземельних елементів, критично важливих мінералів, на які Китай має практично монополію. Однак Європейський Союз не отримав негайної відповіді на пріоритетне питання щодо 300 млрд євро торгового дефіциту з Китаєм.

28 серпня Франція, Німеччина та Велика Британія ініціювали в ООН процедуру, спрямовану на відновлення міжнародних економічних санкцій проти Ірану протягом 30 днів, у відповідь на відсутність поступу в ядерних переговорах. Передбачений Віденською угодою 2015 року, цей так званий механізм "snapback" автоматично відновлює всі санкції, якщо Тегеран не виконує своїх зобов'язань.

24 липня Рада керуючих ЄЦБ вирішила залишити три ключові процентні ставки без змін, зберігаючи інфляцію на рівні 2% в середньостроковій перспективі. На тлі торгової напруженості зі Сполученими Штатами ЄЦБ зберігає певний простір для маневру, щоб у разі необхідності мати можливість знизити свої ключові ставки, якщо ФРС знизить свої.

Цього літа з космодрому в Гвіані відбувся запуск двох місій: VV27 та Ariane 6, двох європейських ракет-носіїв компанії Arianespace. 25 липня ракета-носій Vega-C вивела на орбіту два супутники, CO3D та MicroCarb, перший французький супутник, повністю призначений для вимірювання вмісту вуглекислого газу в атмосфері. 12 серпня Ariane-6 вивів на орбіту метеорологічний супутник Metop-SGA1, перший європейський супутник другого покоління на полярній орбіті.

Під час засідання міністрів 27 серпня уряд Німеччини ухвалив закон, що дозволяє поступове відновлення військової служби. З 2026 року всі чоловіки та жінки віком від 18 років отримуватимуть анкету з питанням, чи бажають вони проходити військову службу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сподівається щороку набирати 30 000 нових добровольців. Він також додав, що якщо ця мета не буде досягнута, він відновить обов'язкову військову службу в Німеччині.

29 серпня у Тулоні відбулася 25-та франко-німецька Рада міністрів, покликана перезапустити "франко-німецький двигун". З цією метою президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердили свою підтримку Україні та прагнення подолати історичні розбіжності у сферах енергетики, торгівлі, космосу та оборони. Серед іншого, вони обговорили європеїзацію каналу Arte та покращення транскордонного співробітництва.

28 серпня прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру заявив про досягнення угоди з Європейською комісією щодо режиму концесій на гідроелектростанції, що поклало край суперечці, яка тривала понад 10 років. З переходом від режиму концесій до режиму дозволів конфлікт був вирішений, що дозволить провести реконструкцію та залучити нові інвестиції у французький гідроенергетичний сектор.

22 серпня колишній голова ЄЦБ та уряду Італії Маріо Драґі виступив у Ріміні з промовою на тему "Які перспективи для Європи?". Він склав перелік слабких сторін Європейського Союзу після підписання митної угоди зі Сполученими Штатами: прийняття нових американських мит, підтримка Китаєм військових дій росії, досі незначна роль Євросоюзу в мирних переговорах в Україні. Він закликає до європейського прориву, тобто до адаптації Європейського Союзу до нового світового порядку, що означає не залежати від вільної торгівлі, змінити політичну організацію, щоб компенсувати повільність процесів у Співтоваристві, забезпечити безпеку ланцюгів постачання ЄС критично важливими матеріалами. Багато з цих рекомендацій ґрунтуються на його звіті про конкурентоспроможність від 9 вересня 2024 року.

26 серпня литовські депутати офіційно призначили колишню міністерку соціальної політики Ругініене прем'єр-міністром. Це призначення відбулося після відставки її попередника Гінтаутаса Палукаса, проти якого ведеться розслідування за фінансові злочини. Нова прем'єр-міністерка має 15 днів, щоб подати до парламенту список міністрів і програму уряду перед офіційним вступом на посаду.

6 серпня переможець президентських виборів у Польщі від націоналістичної партії "Право і справедливість" (PiS) Кароль Навроцький вступив на посаду президента Польщі. Він уже оголосив про свій намір відігравати активну роль, що виходить далеко за межі суто символічної функції. Він планує частіше користуватися своїм правом законодавчої ініціативи, зокрема в економічних питаннях, і не виключає, що часто використовуватиме своє право вето. Навроцький скористався ним, щоб заблокувати законопроєкт про продовження допомоги українським біженцям, що свідчить про складне співіснування з проєвропейським урядом прем'єр-міністра Дональда Туска.

7 серпня президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підписали угоду, що знаменує закінчення конфлікту та передбачає відновлення дипломатичних та торговельних відносин між двома країнами. Згідно з угодою, має бути створений "Трамп-шлях до міжнародного миру й процвітання", або "Тріп", що з'єднає Азербайджан з його ексклавом Нахічевань через Зангезурський коридор. Однак питання Нагірного Карабаху в угоді не згадується. Глава вірменського уряду заявив, що хоче організувати конституційний референдум у 2027 році, під час якого проголосують за відмову від територіальних претензій Вірменії на цей регіон.

6 серпня президент Республіки Сербської Боснії і Герцеговини Мілорад Додік був офіційно позбавлений повноважень після того, як його засудили до штрафу та шести років позбавлення права обиратися за невиконання рішень верховного міжнародного представника Крістіана Шмідта. Дострокові вибори нового глави Республіки Сербської відбудуться 23 листопада. Однак Мілорад Додік, якого підтримують Сербія, Угорщина та росія, заявив, що не приймає це рішення, і домігся затвердження проведення референдуму 25 жовтня з метою отримання підтримки населення.

27 серпня лідери Веймарського формату - президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск - відвідали Кишинів, щоб підтвердити свою підтримку Молдові та її президентці Майї Санду в умовах спроб втручання росії. Цей візит відбувся на тлі війни в Україні та боротьби за вплив у регіоні між Європейським Союзом і москвою. Питання членства Молдови в Європейському Союзі та збереження її суверенітету були головними темами обговорень.

4 вересня міністри оборони Норвегії Торе О. Сандвік та Великої Британії Джон Хілі підписали угоду про зміцнення стратегічного партнерства між двома країнами. Ця угода передбачає придбання Норвегією щонайменше 5 британських фрегатів T26 на суму понад 10 млрд фунтів стерлінгів. Метою є посилення взаємодії між двома національними флотами для створення спільного флоту, здатного ефективніше протистояти росії на північному морському кордоні НАТО. Ця угода має забезпечити створення щонайменше 4000 робочих місць у Великій Британії, з них 2000 – в Шотландії.

Після відставки віце-прем'єр-міністерки Анжели Рейнер, 5 вересня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів кадрові перестановки у своєму кабінеті. У зв'язку зі зниженням підтримки в опитуваннях громадської думки, Кір Стармер здійснив кадрові перестановки в уряді, призначивши Девіда Леммі віцепрем'єр-міністром та міністром юстиції, Іветт Купер — міністеркою закордонних справ, а Шабану Махмуд — міністеркою внутрішніх справ.

З нагоди 34-ї річниці незалежності України 24 серпня Європейський Союз надіслав потужний сигнал підтримки країні, виділивши 4,05 млрд євро. З цієї суми 3,05 млрд євро надійшли з фонду Ukraine Facility, а 1 млрд євро - в рамках макрофінансової допомоги (МФД). З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро гуманітарної, фінансової та військової допомоги для України та її народу.

22 серпня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським в Україні Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив підтримку країн трансатлантичного альянсу у збереженні суверенітету та незалежності України. Це є частиною зміцнення відносин з Україною, зокрема через ініціативу PURL, яка дозволяє НАТО відправити обладнання на суму понад 1,5 мільярда доларів менш ніж за місяць, а також через командний центр NSATU в Німеччині, який відповідає за планування, координацію та організацію військової допомоги (озброєння, обладнання) та навчань для України.

18 серпня президент США Дональд Трамп прийняв свого українського колегу Володимира Зеленського в Білому домі в присутності кількох європейських лідерів, зокрема президента Франції Еммануеля Макрона, президента Фінляндії Александра Стубба, прем'єр-міністерки Італії Джорджи Мелоні, прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та Генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Метою зустрічі було закласти підвалини для тривалого миру в Україні. Європейські представники наполягали на необхідності припинення вогню до початку будь-яких мирних переговорів з росією - позиція, яка була категорично відкинута владіміром путіним під час його зустрічі з Дональдом Трампом 15 серпня на Алясці.

4 вересня глава французької держави Емманюель Макрон разом із прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовував на засіданні коаліції охочих, на якому були присутні 35 лідерів. Під час цього заходу вони підтвердили свою готовність надати Україні необхідні гарантії безпеки, що є попередньою умовою для укладення мирної угоди. Серед представлених країн 26 заявили про готовність взяти участь у військовій місії після встановлення перемир'я. Також після телефонної розмови з Дональдом Трампом було домовлено, що США найближчим часом нададуть Україні власні гарантії та узгодять з нею новий режим санкцій проти росії, якщо та продовжить відкидати будь-яке врегулювання шляхом переговорів.

7 серпня СОТ опублікувала свій річний звіт, в якому йдеться про основні події року. Серед них - 13-та Міністерська конференція СОТ, яка підтвердила відданість членів організації плану проведення реформ, завершення переговорів щодо багатосторонньої Угоди про сприяння інвестиціям для розвитку та ініціативи "Допомога в торгівлі", а також завершення переговорів щодо багатосторонньої Угоди про сприяння інвестиціям для розвитку. На тлі торговельної війни, ініційованої президентом США Дональдом Трампом, Генеральна директорка СОТ Нгозі Оконджо-Івеала попереджає: "Хоча обсяг торгівлі товарами та послугами зріс на 2,9% та 6,8% відповідно у 2024 році [...], перспективи на 2025 рік суттєво різняться".

2 вересня Європейське оборонне агентство (ЕОА) опублікувало щорічний звіт з оборонними даними за 2024-2025 роки, в якому детально описано оборонні витрати 27 держав-членів. У 2024 році вони досягли суми 343 млрд євро. Це збільшення значною мірою пояснюється масовими закупівлями обладнання та збільшенням інвестицій у дослідження й розробки. Така ситуація відображає рішучість держав-членів зміцнити військовий потенціал Європи у відповідь на зміни в безпековому середовищі.

8 вересня Агентство Європейського Союзу з питань притулку опублікувало піврічний звіт про тенденції щодо заявок на отримання притулку в Європі. Згідно з цим звітом, у першому півріччі 2025 року держави-члени отримали 399 000 заявок на отримання притулку, що на 23 % менше, ніж за той самий період у 2024 році. Звіт також містить аналіз основних національностей заявників та європейських країн, які отримали найбільшу кількість таких заявок.

Конкурс Європейської премії "Громадянська позиція, безпека та оборона", покликаної відзначити особливо видатні досягнення у сфері розвитку європейської громадянської позиції, а також "європейської свідомості безпеки та оборони", відкритий до 26 вересня. У конкурсі можуть брати участь усі громадяни країн-членів Ради Європи, які бажають діяти на зміцнення європейських цінностей, сприяти зміцненню обронно-промислового комплексу в Європі та підвищенню стійкості Євросоюзу до загроз. Заявка може бути складена англійською або французькою мовою, містити в додатку будь-які статті з преси, фотографії, фільми або інші матеріали, що висвітлюють здійснену діяльність.

До 25 січня 2026 року музей Жакмар-Андре в Парижі приймає понад 30 шедеврів Жоржа де ля Тура. Вперше в рамках ретроспективи представлені роботи французького митця ХVII століття з 1997 року, відомого умінням передати камерну атмосферу та надзвичайно насичену гру світла й тіні.

До 5 липня 2026 року, з нагоди 160-річчя від дня народження та 85-річчя від дня смерті Ольги Бознаньської (1865-1940), Національний музей у Варшаві присвячує цій видатній постаті європейського живопису спеціальну експозицію. На виставці представлені майже тридцять знакових творів художниці з колекцій музею.

З 10 по 14 вересня проходить тиждень мистецтва Berlin Art Week. Протягом 5 днів Берлін приймає сучасне мистецтво, представлене більше через більше сотню музейних експонатів, виставок, галерей та колекцій. У програмі – виставка декількох державних та приватних колекцій, зустрічі з художниками та екскурсії.

До 14 грудня в рамках нового сезону "Art Safari" в Бухаресті відбудеться низка різноманітних художніх виставок. Серед них - виставка "Paris Pallady", що представляє понад 70 робіт Теодора Палладі та Анрі Матісса у співпраці з паризькими музеями, а також "Enescu si Minotaurul", присвячена 70-річчю з дня смерті композитора Джордже Енеску.

До 11 січня 2026 року музей Прадо в Мадриді представляє виставку, присвячену іспанському художнику XIX століття Антоніо Муньйосу Деграну. Представлені близько дванадцяти картин, п'ять з яких нещодавно відреставровані. Вони демонструють тематичну різноманітність, технічну майстерність та естетичне бачення валенсійського художника.

До 8 лютого 2026 року в Національній галереї Лондона проходить виставка "Radical Harmony", сформована з особистої колекції Гелен Креллер-Мюллер, першої жінки-мецената XX століття. Серед її колекції художників-неоімпресіоністів є картини Сера, Ван Гога, Сіньяка та Піссарро. Ці твори, зібрані з метою зробити їх доступними для широкого загалу, були надані в тимчасове користування музеєм Креллер-Мюллер, який меценатка заснувала в Нідерландах.