Напередодні парламентських виборів у Угорщині, які відбудуться 12 квітня, Віктор Орбан, як ніколи раніше, опинився під загрозою. За результатами останнього опитування від 11 березня, його головний опонент Петер Мадяр (партія "Тіса") лідирує за результатами голосування. Після 16 років при владі падіння довіри до Віктора Орбана пояснюється, зокрема, рекордною інфляцією, майже нульовим зростанням (0,4 % у 2025 році) та дипломатичними напруженнями з Європейським Союзом та сусідами. З огляду на ризик поразки з'являються побоювання щодо можливого іноземного втручання.

З нагоди Місяця франкофонії фонд імені Йозефа Каролі, у партнерстві з фондом імені Роберта Шумана та німецьким і італійським фондами, організовує 20 та 21 березня науково-практичну конференцію під назвою "Європейська інтеграція та релігійні ідентичності".

13 березня Європейська комісія схвалила третій запит Німеччини на виплату 4,6 млрд євро в рамках європейського плану відновлення "Next Generation EU". Фонд пропонує здійснювати моніторинг реалізації плану відновлення в кожній країні.

10 березня Європейська комісія представила низку ініціатив, спрямованих на стимулювання інвестицій у чисту енергетику. Цей "енергетичний пакет" покликаний підвищити енергетичну стійкість, знизити ціни та зменшити залежність Євросоюзу від ввезених паливних ресурсів. Ця стратегія дозволить інвестувати в конкретні проєкти енергетичної інфраструктури у партнерстві з групою Європейського інвестиційного банку. Пакет "Енергія для громадян" дозволить забезпечити споживачів доступною енергією. Крім того, Європейська комісія вперше оприлюднила стратегію щодо малих модульних реакторів (SMR), щоб прискорити їхнє впровадження в ЄС до 2030 року.

11 березня депутати Європарламенту ухвалили звіт, у якому вони стверджують, що розширення є стратегічною відповіддю на геополітичну ситуацію та життєво важливою інвестицією у безпеку й стабільність Євросоюзу, оскільки ціна відмови від розширення може перевищити витрати на прийняття нових членів до ЄС. У звіті міститься заклик до Ради ЄС усунути всі перешкоди на шляху до вступу, якщо прагнення країн-кандидатів супроводжуються реальними реформами. Депутати вимагають посиленого моніторингу реформ у країнах-кандидатах та рекомендують забезпечити належне фінансування на етапі перед вступом у рамках нового багаторічного фінансового плану. Фонд нещодавно опублікував аналітичний матеріал на цю тему.

11 березня депутати Європарламенту підтримали реформу рамкової угоди, що регулює відносини між Європейським парламентом та Європейською комісією. Угода визначає низку основних принципів, таких як надання вичерпної інформації для забезпечення можливості Європарламенту виконувати свої законодавчі та бюджетні функції, а також більш регулярну участь членів Європейської комісії у пленарних засіданнях Європарламенту. Крім того, текст передбачає, що Європейська комісія може звернутися до Європарламенту з проханням ухвалити рішення щодо пропозиції в терміновому порядку, уточнюючи умови використання надзвичайних повноважень Єврокомісією.

12 березня депутати Європарламенту ухвалили перегляд правил щодо пакетних туристичних послуг. Оновлена директива пропонує чіткіше визначення пакетних туристичних послуг, запроваджує правила щодо використання ваучерів та розширює умови скасування без штрафних санкцій у разі надзвичайних обставин, що виникають у місці призначення або відправлення. Це оновлення забезпечить кращий захист споживачів, які бронюють такі послуги.

10 березня депутати Європарламенту проголосували за створення цифрової платформи "Європейський резерв талантів", щоб поєднати пропозиції щодо працевлаштування в країнах Європейського Союзу з шукачами роботи з третіх країн. Європейський Союз та його держави-члени стикаються з нестачею робочої сили та кваліфікованих кадрів у багатьох секторах. Цей резерв повинен допомогти державам-членам подолати цю нестачу, одночасно підвищуючи привабливість Європейського Союзу для талановитих фахівців із третіх країн. Фонд нещодавно опублікував дослідження на цю тему.

10 березня депутати Європарламенту ухвалили рекомендації, спрямовані на захист творів, що підпадають під дію авторського права, від їх використання штучним інтелектом. Вони вважають, що використання матеріалів, захищених авторським правом, системами генеративного штучного інтелекту має бути прозорим та справедливо оплачуваним, а автори повинні мати можливість відмовитися від такого використання. Що стосується преси, депутати закликають Європейську комісію захистити цю галузь з метою забезпечення плюралізму ЗМІ та різноманітності інформації, зокрема шляхом уникнення вибіркового оброблення інформації штучним інтелектом.

11 березня депутати Європарламенту ухвалили пропозиції, спрямовані на створення єдиного оборонного ринку Європейського Союзу. З метою зміцнення європейської оборонної промислово-технологічної бази (BITDE) депутати висловилися на користь підходу, що передбачає "закупівлю європейських товарів". Україна також має розглядатися як невід'ємна частина оборонного ринку Євросоюзу. Крім того, депутати вказали на серйозні недоліки в оборонних можливостях та закликали держави-члени якнайшвидше розпочати реалізацію своїх флагманських проєктів у рамках дорожньої карти з підготовки до оборони до 2030 року.

9-го березня міністри фінансів Єврогрупи провели зустріч у Брюсселі під головуванням міністра Греції Кіріакоса П'єракакіса. У контексті тривалої геополітичної нестабільності на Близькому Сході міністри обговорили динаміку цін на енергоносії та її наслідки для єврозони. Європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс попередив про "серйозний стагфляційний шок". Міністри також розглянули проєкт бюджету Бельгії на 2026 рік, а також останні події у сфері цифрових фінансів з метою оцінки потенційних переваг для фінансової системи Євросоюзу.

9 березня міністри з питань зайнятості та соціальних справ закликали держави-члени та Європейську комісію інвестувати в дітей з метою боротьби з бідністю та забезпечення їхнього добробуту. У рамках Європейського семестру міністри ухвалили спільний звіт про зайнятість на 2026 рік, схвалили рекомендацію щодо людського капіталу, спрямовану на подолання дефіциту робочої сили та кваліфікованих кадрів, а також обговорили питання забезпечення якісними робочими місцями в епоху штучного інтелекту. Нарешті, вони схвалили впровадження "Гарантії для молоді" та обговорили боротьбу для подолання циклу бідності.

10 березня міністри економіки та фінансів обговорили питання інтеграції ринків капіталу ЄС. Вони висловилися за прискорення роботи з метою підвищення конкурентоспроможності Євросоюзу. Крім того, вони визначили максимальний рівень чистих витрат для Ірландії, а також схвалили цільові зміни, внесені Естонією до свого плану відновлення та стійкості. Міністри також обговорили підготовку до двох зустрічей: зустрічі міністрів фінансів та керівників центральних банків країн G20 та весняної наради МВФ.

11 березня голова Європейської ради Антоніу Кошта та президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв підтвердили своє прагнення зміцнити стратегічне партнерство. Обговорення стосувалися розвитку співпраці в енергетичній сфері, зокрема в рамках Південного газового коридору, а також поглиблення економічних, торговельних відносин та зв'язків через інфраструктурні проєкти, такі як модернізація залізничної мережі. Крім того, обидва лідери наголосили на важливості політичного діалогу та підтвердили свою підтримку процесу нормалізації відносин між Азербайджаном та Вірменією задля стабільності на Південному Кавказі.

З 9 по 13 березня в Брюсселі відбулася щорічна конференція послів Європейського Союзу, на яку зібралися понад 145 послів та голів делегацій ЄС з усього світу, щоб обговорити перспективи адаптації та зміну позиціонування Євросоюзу. У своїй вступній промові голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн перелічила три сфери, в яких ЄС повинен більш рішуче демонструвати свою силу: безпека та оборона, інвестиції та торгівля, а також розвиток європейської дипломатії. Ці висновки були підтримані Високою представницею ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каєю Каллас, яка вважає, що ЄС має бути антитезою автократичної осі, що зараз формується, тоді як голова Ради ЄС Антоніу Кошта закликав захищати міжнародний порядок, заснований на правилах.

11 березня лідери країн G7 провели онлайн-засідання, щоб обговорити економічні наслідки війни на Близькому Сході. Вони домовилися налагодити координацію з метою підготовки до відновлення свободи судноплавства в регіоні, а також налагодити координацію між країнами G7 та країнами Перської затоки щодо економічних наслідків війни в регіоні. Також лідери привітали заяву Міжнародного енергетичного агентства, підготовлену за ініціативою G7, про виділення до 400 мільйонів барелів із стратегічних запасів. Нарешті, вони підтвердили свою єдність і рішучість продовжувати санкції проти росії.

14 березня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити до 15 вересня 2026 року дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Ці індивідуальні заходи застосовуються до приблизно 2 600 осіб та організацій та передбачають обмеження на пересування, заморожування активів та заборону на надання коштів або інших економічних ресурсів особам, включеним до списку.

10 березня понад 60 країн, світові економічні гравці та міжнародні організації, що займаються питаннями ядерної енергетики, зібралися в Парижі на Всесвітній саміт з ядерної енергетики. Вони, зокрема, обговорили необхідність розвитку ядерної енергетики як інструменту боротьби зі зміною клімату, забезпечення енергетичної незалежності та конкурентоспроможності. Вони підкреслили центральну роль, яку відіграє атомна енергетика у забезпеченні чистою, надійною, доступною та безпечною енергією в умовах зростання попиту на електроенергію та геополітичної напруженості. За підсумками цього саміту були опубліковані дві заяви, щоб, з одного боку, підтвердити намір розвивати ядерну енергетику в рамках глобального переходу до низьковуглецевих енергетичних систем, а з іншого боку, закликати до посилення міжнародної співпраці та спрощення доступу до фінансування.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та його ірландський колега, прем'єр-міністр Міхеал Мартін, зустрілися в рамках другого саміту Великої Британії та Ірландії, що відбувся в Корку. Вони заявили про необхідність і готовність обох країн зміцнювати свої зв'язки, зокрема в контексті конфлікту на Близькому Сході. Після зустрічі вони опублікували спільну заяву під назвою "Спільне процвітання, спільні моря, спільні зв'язки", в якій перелічили перспективи співпраці. Вони також уклали меморандум про взаєморозуміння у сфері безпеки, в якому обидві країни зобов'язуються захищати підводні кабелі та критичну підводну інфраструктуру.

З 10 по 12 березня король Швеції здійснив офіційний державний візит до Польщі на запрошення президента Кароля Навроцького з метою зміцнення двосторонніх відносин між двома країнами. У регіональному контексті, позначеному війною в Україні, обговорення стосувалися поглиблення співпраці у сфері безпеки в Балтійському морі, зокрема через розвиток спільних оборонних можливостей, інтенсифікацію навчань та захист критичної інфраструктури. Президент Польщі також наголосив на важливості торговельного та технологічного партнерства, нагадавши, що близько 700 шведських компаній інвестують у Польщу, а двосторонній товарообіг продовжує зростати.

13 березня польський уряд на чолі з Дональдом Туском взяв на себе зобов'язання реалізувати європейську програму "Security Action for Europe" (SAFE), незважаючи на вето президента Кароля Навроцького. Цей механізм, на який виділено 150 млрд євро у вигляді кредитів, має на меті підтримати спільні європейські інвестиції в озброєння, боєприпаси та критичну інфраструктуру в умовах російської загрози. Польща, яка є головним бенефіціаром цієї програми, може залучити близько 43,7 млрд євро для посилення оборонного потенціалу країни та зміцнення "східного щита" ЄС та НАТО. Щоб обійти президентське вето, уряд планує скористатися Фондом підтримки збройних сил — існуючим бюджетним інструментом, що дозволяє забезпечити ефективне залучення цих коштів.

Напередодні парламентських виборів у Словенії, які відбудуться 22 березня, останні опитування громадської думки, проведені інститутом Valicon для Siol, показують незначну різницю між двома провідними політичними партіями. Правоцентристська партія "Словенська демократична партія" (SDS) та лівоцентристська партія "Рух Свобода" (GS) наразі йдуть нога в ногу, що обіцяє надзвичайно напружену боротьбу за перше місце. На наступних позиціях кілька партій, таких як "Демократи" (правоцентристи), "Соціальні демократи" (соціал-демократи) та спільний список "Лєвіца Весна" (ліво-зелені), набирають близько 6 % голосів за результатами опитувань, що свідчить про зростаючу поляризацію словенського політичного ландшафту.

11 березня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відвідав Страсбург, де виступив перед депутатами Європарламенту. Зокрема, він згадав про встановлення миру між Вірменією та Азербайджаном, яке було офіційно закріплене в серпні 2025 року, а також про прагнення своєї країни приєднатися до Європейського Союзу. Він підкреслив, що його країна ухвалила закон про початок процесу вступу до ЄС. Він заявив, що однією з головних перешкод на шляху інтеграції Вірменії до ЄС є замороження політичного діалогу з Грузією, щодо якого він закликав до розвитку цього процесу.

10 березня міністри закордонних справ Франції, Німеччини та Польщі опублікували спільну міністерську заяву щодо прийняття Грузією 4 березня законодавчих поправок, що стосуються іноземного фінансування та політичної діяльності. Вони висловлюють жаль з приводу прийняття цього нового законодавства, яке розширює державний контроль над політичною та громадською діяльністю в Грузії, порушує свободу об'єднання та свободу слова, а також підриває верховенство права.

11 березня міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой відвідав Брюссель, де зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та Високою представницею Європейського Союзу з питань закордонних справ Каєю Каллас. Обговорення зосередилося на прогресі процесу вступу Молдови до Європейського Союзу, посиленні співпраці з НАТО, а також на міжнародній підтримці безпекової стійкості країни. У контексті війни в Україні міністр наголосив на важливості конкретних механізмів, таких як Партнерство з питань безпеки та оборони – європейська рамка співпраці – та Європейський фонд миру, який фінансує та модернізує збройні сили Молдови, безпосередньо зміцнюючи безпеку країни.

10 березня президентка Молдови Мая Санду відвідала Литву, де зустрілася зі своїм колегою Гітанасом Науседою. Литовський президент підтвердив підтримку своєї країни Молдові у боротьбі з безпрецедентними гібридними атаками росії, а також у її прагненнях, як і прагненнях України, стати повноправними членами Європейського Союзу не пізніше 2030 року. Він також підкреслив, що Литва готова поділитися з Молдовою своїм досвідом у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в галузях електронного урядування та кібербезпеки. Крім того, він закликав країну зміцнити свій військовий потенціал та заявив, що військова допомога Литви Молдові становитиме 6 млн євро у період з 2026 по 2028 рік.

15 березня прем'єр-міністри Канади, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції ухвалили в Осло спільну заяву, спрямовану на зміцнення стратегічного співробітництва між Канадою та країнами Північної Європи. Обговорення стосувалися євроатлантичної безпеки та стабільності в Арктиці, а також розвитку оборонних промислових потужностей та стійкості до гібридних загроз. Лідери обговорили питання посилення економічного, технологічного та енергетичного співробітництва, зокрема у сферах інновацій та "зеленого" переходу. Вони також підтвердили свою прихильність до правового міжнародного порядку, суверенітету держав та підтримки України, а також зобов'язалися продовжувати регулярний політичний діалог з метою зміцнення свого партнерства.

12 березня президент України Володимир Зеленський відвідав Румунію, де зустрівся зі своїм колегою Нікушором Даном та прем'єр-міністром Іліє Болояном. Вони підписали угоду про стратегічне партнерство, зокрема в сферах економіки, енергетики та військового співробітництва. Зокрема, угода передбачає виробництво дронів у Румунії з використанням українського досвіду в рамках програми SAFE. 13 березня президент України відвідав Париж, де зустрівся зі своїм колегою Емманюелем Макроном. Вони обговорили ситуацію на Близькому Сході, посилення санкцій проти росії та активізацію підтримки України. Крім того, Емманюель Макрон заявив, що Україна гідна відкриття перших розділів переговорів щодо її вступу до Європейського Союзу.

12 березня у звіті, представленому Раді з прав людини ООН Міжнародною незалежною слідчою комісією щодо України, було зроблено висновок, що влада росії вчинила злочини проти людяності, зокрема шляхом депортації та примусового переміщення українських дітей на території, що перебувають під контролем росії. Комісія задокументувала 1 205 випадків депортації або переміщення дітей, з яких майже 80 % ще не було репатрійовано, тоді як Київ стверджує, що насправді ця цифра сягає 20 000 дітей. У звіті наголошується на порушеннях міжнародного гуманітарного права, зокрема на перешкоджанні возз'єднанню сімей та невиправданій затримці у поверненні переміщених дітей.

11 березня 32 країни-члени Міжнародного енергетичного агентства одноголосно ухвалили рішення про найбільше в історії скоординоване вивільнення нафтових запасів, дозволивши випустити на ринок 400 мільйонів барелів нафти зі своїх стратегічних резервів. Цей захід спрямований на пом'якшення порушень світового постачання, спричинених загостренням конфлікту на Близькому Сході та закриттям Ормузької протоки, що призвело до значного падіння видобутку та сильної нестабільності цін. Це рішення країн-членів є частиною їхніх зобов'язань у сфері міжнародної енергетичної безпеки, спрямованих на стабілізацію ринків та обмеження впливу на світову економіку.

9 березня в Києві президент України Володимир Зеленський взяв участь у 65-й церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка — найвищої нагороди країни у сфері культури, яку традиційно вручають у день народження поета, ім'ям якого вона названа. Цьогорічна церемонія ознаменувала значні зміни у структурі премії: збільшилася кількість номінацій та з'явилися нові мистецькі дисципліни, такі як фотографія, дизайн та кураторство. Ця церемонія стала нагодою для української влади ще раз підкреслити важливу роль мистецької творчості у збереженні національної ідентичності та передачі колективного досвіду й пам'яті країни в умовах війни.

До 29 березня триває 65-й Міжнародний фестиваль "March Music Days" — один з найстаріших фестивалів класичної музики в Болгарії. Заснований у 1961 році, цей фестиваль щороку перетворює місто на Дунаї на місце зустрічі для артистів та колективів з Європи та усього світу. У програмі фестивалю 2026 року — 18 концертів за участю музикантів із 12 країн, що поєднують європейський класичний репертуар, сучасні твори та елементи джазу, підтверджуючи роль фестивалю як важливого майданчика для популяризації музики та міжнародного музичного діалогу.

До 24 серпня у виставковому просторі "Bourse de Commerce" експонується близько ста творів із колекції Піно в рамках виставки "Світло-тінь", присвяченої спадщині різновиду ксилографії "кьяроскуро". Альберто Джакометті, Філіп Парено, Віктор Ман, Вольфганг Тілльманс та багато інших художників представлені в залах, що оточують Ротонду, де простір був відданий на розсуд французького художника П'єра Юіга в рамках проєкту Camata.

До 23 серпня в лондонській галереї Serpentine North Gallery проходить виставка, присвячена нещодавно створеним та зовсім новим роботам британського художника Девіда Гокні. На ній представлена серія нових картин, створених спеціально для Serpentine, а також монументальний фриз художника під назвою "Рік у Нормандії" (2020–2021), який вперше демонструється в Лондоні.

До 23 березня Комітет з побратимства міста Шатонеф-дю-Пап у співпраці з "Домem Європи" в Німі представляє у склепінчастих підвалах Туристичного бюро освітню ілюстровану виставку, присвячену функціонуванню Європейського Союзу, його історії, інституціям та повноваженням.

15 березня відбулася церемонія закриття Зимових Паралімпійських ігор Мілан-Кортіна 2026. Згідно з традицією, грецька делегація, як країна-засновниця Ігор, відкривала ходу разом із делегацією країни-господаря, Італії, за якими слідували інші делегації. Загалом країни-члени Європейського Союзу завоювали 90 медалей: 29 золотих, 30 срібних та 31 бронзову. Ця церемонія закриття також відзначилася передачею прапора Франції, яка прийматиме наступні Ігри у французьких Альпах у 2030 році.